Интервью со звездой ТВ-персона

Ольга Фреймут: «Перед тим, як братися за програму, попереджаю, що свої речі нікому не віддам»

11:44 8 февраля 2018   3809
Ольга Фреймут
Таїсія БАХАРЄВА, «ФАКТИ»

На «Новому каналі» стартує реаліті-шоу весняного сезону «Від пацанки до панянки», у якому з’явиться відома телеведуча

Прем’єра реаліті-шоу весняного сезону «Від пацанки до панянки» на «Новому каналі» стартує вже наприкінці лютого. 13 відчайдушних босячок відправляться до «Школи панянок», щоб кардинально змінити своє життя. Допомагати їм у цьому будуть викладачі Ірина Дюденко і Андрій Бурлуцький. Але найбільш глядачі чекають на появу директорки школи — Ольги Фреймут.

Після народження третьої дитини Ольга на деякий час пішла з телебачення, звільнившись з каналу «1+1», щоб в новому сезоні з’явитися в реаліті-шоу, про яке вона давно мріяла. «Від пацанки…» виходить на «Новому каналі», з якого Фреймут і розпочала свою кар’єру телеведучої.

Третій сезон «Від пацанки до панянки» знімався чотири місяці. Робота над реаліті стартувала влітку і закінчилася наприкінці осені. Спеціально для проекту під Києвом на цей час було арендовано великий будинок, де і поселилися всі учасниці реаліті. До речі, на кастинг нинішнього сезону проекту прийшли більше тисячі молодих жінок, які мріяли про нове життя. Імена тих, кому вдалося залишитися в проекті, поки не розголошуються. Фінал «Панянок…» відбудеться наприкінці весни.

— Глядачів завжди потрібно дивувати, тому ми вирішили кардинально змінити педагогічний склад, — сказав «ТелеФАКТАМ» керівник проекту Олексій Гончаренко. — Крім того, директором «Школи панянок» хотіли бачити успішну українку. Таку, як Ольга Фреймут, що поєднує в собі вродливу жінку, талановиту телеведучу, люблячу маму та дружину.

Ольга дала ексклюзивне інтерв’ю «ФАКТАМ» у затишному ресторані в центрі міста, попиваючи капучіно і навіть не поласувавши маленьким тістечком. Вона зовсім не змінилась. Хіба що вкоротила волосся та стала більш стриманою у своїх почуттях. Каже, це завдяки її чоловіку — Володимиру Локотку, керівнику «Нового каналу».

— Ми живемо дуже камерно й аскетично, — зізналася Ольга. — Відгородилися від усього світу, нам багато не треба для повного щастя. Не потрібні зараз увага, слава, тільки монастирський спокій. Насправді це моє власне спостереження. Коли ти живеш і все демонструєш, то чомусь одразу з’являються заздрісні очі. А я дівчина з Західної України і вірю у навроки.

— Але ви телезірка, і повинні бути у центрі уваги!

— Cтарі люди кажуть: щастя любить тишу. І я з ними абсолютно погоджуюсь. Мене змінив мій чоловік. Разом із ним я побачила, що важливе, а що не має значення. Сімейна вечеря, поїздка на вікенд до Європи з дітьми, прогулянка на велосипеді з сином для мене стали важливішими, ніж фотосесія для глянцевого журналу. Бо настав той момент, коли нічого нікому не потрібно доводити. Я багато працювала. Тепер час насолоджуватись набутим.

— Можливо, він не хоче, щоб ви взагалі працювали?

— Напевно, колись у нього були такі мрії. Кожен чоловік мріє мати вдома «домашню людинку». Але мій обранець не випадковий, бо цінує в мені Ольгу Фреймут понад усе. Він розуміє, що коли я три дні не працюю, а займаюся лише хатніми справами, то нуджуся, і у мене болить голова. У домашніх умовах такий вид жінок, як я, може не вижити.

— Ви працювали, навіть будучи вагітною.

— Чекаючи Валерія, я зняла три проекти на «1+1». А будучи вагітною Євдокією, — два. Таким чином швидше проходила вагітність. У мене було стільки енергії! Коли носила Євдокію, написала три книги. Перша готується побачити світ уже навесні.

Насправді, я з дитинства мріяла бути письменницею. У школі вела щоденник. Випадковістю для мене стало телебачення. Коли повернулася з Англії до України, на 5-му каналі була вакансія у відділі міжнародної журналістики, і мене туди взяли. Зізнаюся, мені там не сподобалось, бо зовсім не розбиралася в політиці. Плутала прізвища міністрів, які змінювалися швидше, ніж дні тижня.

— Коли ви повернулися з Лондона до Києва, був момент розгубленості?

— Ще який! Фінансово мені було дуже важко. Я втікала від чоловіка, з яким жила у Лондоні, розуміючи, що не хочу мати з ним нічого спільного. Один раз йому вдалося мене повернути, а от другий — ні. Тоді я вже була вагітна Златою і полетіла до Києва, сказавши йому, що хочу побачитися з мамою. Прилетіла з маленькою валізою, куди спакувала тільки деякі речі, щоб ніхто не здогадався, що залишаю Лондон назавжди. Тоді моє життя і справді було схоже на серіал «Санта-Барбара»…


* Ольга Фреймут з донькою Златою

— Скільки зараз вашому синові Валерію?

— Рік і вісім місяців. У рік і два він вже розмовляв словосполученнями. Зараз знає різницю між Дега і Серебряковою, розуміє, що таке каньйон і Джомолунгма. А на вечір без казки Валерій не засинає. При цьому точно знає, що хоче почути на ніч: Агнію Барто, Володимира Маяковського чи Григорія Фальковича.

— Євдокія теж росте таким вундеркіндом?

— Їй лише буде сім місяців. У Євдокії цікава доля — вона народилася в сорочці і саме в той день, коли померла моя бабуся. У нашій сім’ї був похорон і народження одночасно.

— Ви назвали доньку на честь бабусі?

— Ні, це ім’я прийшло до мене, коли ми каталися на лижах. Зайшли в кафе зігрітися, і я сказала Володі: «Назвемо доньку Євдокією». Тато називає її Дунечкою. Мені здається, що це стародавнє ім’я дуже сильне. І в нашій сім’ї була прабабуся Євдокія, вишиванки якої я бережу як скарби.

— Ви казали, що зараз не належите жодному каналу.

— Це правда. Не так давно я була у Голлівуді. І в розмові один із продюсерів дізнався, що в Україні засуджують тих телеведучих, які часто змінюють місце роботи. У Лос-Анджелесі ведучий може працювати з продакшеном, який створює продукт для кількох каналів. Добре, аби у нас теж так було.

— Що змусило вас стати директоркою у «Школі панянок» проекту «Нового каналу» «Від пацанки до панянки»?

— Я звикла випробовувати кар’єру. Тенденція перевірок, започаткована нами у «Ревізорі», зазнала глобалізації. Тепер програма про контроль якості послуг та харчування бажана тема для всіх каналів. Час задавати нові телевізійні напрямки, які б знову захотіли відтворити інші. «Від пацанки до панянки» — тест-драйв чужих помилок. Корисно подивитися на лихо з боку, уникаючи його на практиці. Дівчата-пацанки натерпілися та напомилялися вдосталь. Вони здалися та довірилися нам, бо далі — стежка, не сумісна з життям. Цей проект побудований на класичному сюжеті «Пігмаліона» Бернарда Шоу. Де ніколи не пізно. Де можна вилюдніти і знайти себе. Хай і після похмілля.

— Ви дивилися проект «Інспектор. Міста» з новим ведучим?

— Так, я дивилася з Вікторією Бурдуковою та Анною Жижею у себе вдома. Програма втратила принциповість і життя, але я вдячна колегам, що продовжують перевіряти український сервіс. Це всім лише на користь.


* Ольга Фреймут: «Коли щось не вдається, не шукаю крайнього — претензії лише до себе»

— Ви пішли з каналу «1+1», не зважаючи на свою авторську програму.

— Скажу чесно, мені було шкода залишати «1+1» і його керівника Олександра Ткаченка. Він багато в чому мені допоміг, підтримував мою самооцінку. Навіть мій райдер був такий, як я хотіла. Наприклад, для кожної програми мені купували вбрання і пару дизайнерського взуття.

— Де зараз знаходяться всі ці речі?

— У мене, де ж іще?! Перед тим, як братися за програму, я попереджаю, що свої речі нікому не віддам. А якщо хтось заперечує, пропоную в такому разі спалити їх, як це роблять у Цирку дю Солей.

Що стосується мого рішення піти з каналу, воно було, серед іншого, пов’язане з дітьми. Я щойно народила Євдокію, годувала і не могла постійно їздити у відрядження. А з «Інспектором» по-іншому не можливо. Хоч Олександр Владиславович люб’язно пропонував мені стати ведучою «Танців з зірками» разом із Юрієм Горбуновим.

— До речі, проект став дуже популярним.

— Одне з моїх улюблених шоу! Моя донька Злата їздила на ефіри вболівати за Надю Дорофєєву і Діму Комарова. Але в такій програмі цікавіше бути учасницею, аніж її вести. Яка різниця, хто вийде на сцену і скаже: «Виступає Галя»? Хоча я, напевне, програла б, бо дуже погано танцюю. Нарешті, я зробила свій вибір. На «Новий канал» повернулася з відкритим серцем, бо там на мене чекала моя команда, з якою робили «Ревізор». Ми ніколи не розлучалися. Вітали одне одного з днем народження, зустрічалися на ланчі. Але професійно скучили одне за одним.

— Ви задоволені собою?

— Ніколи не буваю задоволена. У мене до себе дуже багато запитань. Коли щось не вдається, не шукаю крайнього — претензії лише до себе.

— Так було завжди?

— Ні, до моменту, поки не пішла від свого першого чоловіка Ніла. Я довго чекала, що він забезпечить мені прекрасне життя. А потім зрозуміла: якщо сама не зрушу з місця, ніхто мені нічого не дасть. І тепер нічого ні від кого не чекаю.

— Знаю, що ви ще годуєте дочку. У цей час жінки можуть набирати вагу, але ви дуже струнка.

— Мені ніколи гладшати — в мене троє дітей, одна з яких тінейджерка. Під час останньої вагітності я набрала 18 кілограмів. Для мене це забагато. Коли повернулася з пологового будинку, важила 60 кілограмів. Зараз два-три рази на тиждень ходжу на стретчинг. Особливої дієти не дотримуюсь. Просто намагаюся їсти часто, але невеликими порціями. Смаженого ми не їмо, у раціоні нашої сім’ї багато фруктів, овочів. Фігура сама стає на місце, зараз важу 54 кілограми. Але вже влітку, сподіваюся, буду в допологовій формі.

Читайте также
Новости партнеров

Сельская учительница никак не могла решить, за кого же ей выйти замуж: за директора школы или за тракториста. С одной стороны — быстрый карьерный рост, а с другой — без трактора фиг до школы доберешься...