«Якщо податковий орган вчасно не направить податкове повідомлення-рішення, то платник звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку»
— Коли відбувається щорічна сплата податку на нерухомість і в який термін його потрібно сплатити?
— Фізичні особи — платники податку на нерухомість зобов'язані сплатити такий податок не пізніше 60 днів з дня вручення їм відповідного податкового повідомлення-рішення, яке повинно бути направлено податковими органами до 1 липня року, наступного за тим, за який сплачується податок.
У зв'язку з цим важливим є саме факт вручення податкового повідомлення-рішення платнику. Тому, якщо місце фактичного проживання не збігається з реєстраційним, необхідно контролювати ситуацію з отриманням кореспонденції за реєстраційним адресою або змінити реєстрацію місця проживання та повідомити про це податковий орган.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта оподаткування декларацію за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Відповідно, сплату податку такі платники проводять авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Сплата податку здійснюється за один рік. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому він придбав право власності.
— Тобто людина, що володіє нерухомістю, не повинна сама звертатися до фіскальних органів?
— Законодавець чітко визначив, що у випадку з платниками — фізичними особами саме податковий орган зобов'язаний забезпечити вручення їм податкового повідомлення-рішення про сплату податку на нерухомість із зазначенням відповідних платіжних реквізитів.
Більш того, прямо передбачено, що якщо податковий орган у встановлені законом терміни не направить або не вручить податкове повідомлення-рішення, то платник звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податку.
У Податковому кодексі закріплено виключно право платника звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо об'єктів оподаткування, розміру їх загальної площі, права на користування пільгою щодо сплати податку, розміру ставки податку, нарахованої суми податку. При цьому в разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів і даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає або вручає йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.
— Чи можуть фіскальні органи за несплату податку заарештувати нерухомість або накласти якісь обмеження?
— Відповідальність за несплату податку на нерухомість така ж, як і за іншими видами податків, і передбачає відповідні права податкових органів при залученні неплатника до такої відповідальності. Те ж стосується і права податкової застави, як примусового способу забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, яке може застосовуватися податковими органами, якщо загальна сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на сьогодні становить 1020 грн.
Слід пам'ятати, що джерелами погашення податкового боргу є будь-яке майно такого платника податків, що зумовлює можливість поширення права податкової застави і на об'єкти нерухомості, що знаходяться у власності неплатника, з урахуванням обмежень, визначених законодавством.
До таких, зокрема, належить факт знаходження майна платника податків в заставі інших осіб, якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави, тобто така застава має більш високий пріоритет, ніж право податкової застави.
«За певних умов податкові органи мають право продати майно громадянина, що перебуває в податковій заставі»
— Чи може власник розпоряджатися нерухомістю, якщо у нього податкова заборгованість?
— Податковим законодавством прямо передбачено, що платник податків зберігає право користування майном, яке перебуває в податковій заставі, однак відчужувати його може тільки за згодою податкового органу, а також в разі, якщо податковий орган протягом десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не дав йому відповіді щодо надання або ненадання згоди.
У разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою податкового органу зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою податкового органу за умови часткового погашення податкового боргу.
При здійсненні операцій з майном, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу платник податків може бути притягнутий до відповідальності. Зокрема, такі дії можуть спричинити накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна, застосування адміністративного арешту майна боржника або кримінальну відповідальність останнього відповідно до ст. 388 Кримінального кодексу України за незаконні дії з заставним майном або майном, яке описане.
— Чи можуть податківці продати нерухомість в рахунок сплати податків? Якщо так, то як це відбувається і чи часто в Україні застосовують такі санкції?
— Безпосередньо податковий орган не уповноважений в рахунок погашення податкового боргу самостійно здійснювати продаж майна боржника, що, зокрема, знаходиться в податковій заставі. Якщо у платника податків виник податковий борг, податковий орган надсилає йому податкову вимогу — письмове повідомлення боржника про наявність податкового боргу.
Така вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання або вручення такому платнику податкової вимоги.
При цьому податковий орган має право звернути стягнення на майно платника податків, яке перебуває в податковій заставі, шляхом продажу такого майна за таких умов:
- платник податків має податковий борг;
- платнику податків направлено податкову вимогу з дня направлення якої пройшло не менше 60 календарних днів;
- у платника податків немає коштів, готівки або на банківських рахунках, в сумі, достатній для погашення податкового боргу;
- стягнення на майно може бути звернено за рішенням суду.
Після отримання рішення суду податковий орган надсилає виконавчий документ суду до відповідного органу державної виконавчої служби для стягнення податкового боргу відповідно до закону про виконавче провадження. І вже в процесі виконавчого провадження, якщо податковий борг не буде погашений боржником за рахунок грошових коштів або рухомого майна, можливо примусове відчуження майна боржника, зокрема і належної йому нерухомості, — підсумував Сергій Дахновський.
Варто відзначити, що в нинішньому році можливо проведення податкової амністії. В першу чергу мова йде про капітали та майно, з яких раніше не були сплачені податки. Відповідні законопроекти вже знаходяться на розгляді в парламенті. На думку прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, легалізація тіньових капіталів здатна поповнити держбюджет на мільярди гривень.
Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»
4180Читайте нас у Facebook
