«Свого чоловіка, розстріляного у Криму співробітниками ФСБ, вона впізнала по фото. Тіло не показали»

«Сохіба почала ридати. Їй стало зле»

Коли до будинку увійшли активісти організації «Кримська солідарність» (громадський рух на окупованому півострові, створений для захисту жертв політичних репресій), на цементній підлозі вони побачили бризки крові. На стінах — сліди вибуху. Нехитре майно будівельника: чашка, речі, шльопанці — були розкидані і потрощені. Вцілів лише дбайливо загорнутий в целофан коржик. Убитий був родом з Узбекистану, сповідував іслам, і постував під час священного місяця Рамадан.

Адвокатам і пресі силовики повідомили, що у мить обшуку Рахімов чинив опір та відкрив вогонь по співробітниках правоохоронних органів. І під час бойового зіткнення «був нейтралізований». Проти нього порушили кримінальну справу за «Посягання на життя співробітників правоохоронних органів».

Того ж ранку обшукали і домівку самого Рахімова, в селищі Завітне Радянського району Криму. Там він мешкав з дружиною Сохібою Бурхановою та неповнолітніми дітьми: сином Такіюддіном і донькою Мар’ям.

Коли силовики постукали, двері відкрив 15-річний син подружжя.

— Я запитав: «Хто там?» — згадує Такіюддін Рахімов. — Вони відповіли: «Поліція!», направили зброю, сказали: «Руки вгору!» Зайшли, почали питати у матері щодо батька. Стали обшукувати сарай, потім кімнати, туалет…

— Побачивши біля домівки сусіда машину і два мікроавтобуси, я дізнався, що там триває обшук, — розповідає житель села Завітне, імам Дилявер Халілов. — Прийшов туди і сказав: «Там жінка і двоє дітей. Вони будуть боятися. Давайте я зайду». Вони мене не пустили. Сказали, що тривають слідчі дії. Причину обшуку не пояснили. Що я можу сказати? Вони прийшли з обшуком як навмисне в цей благословенний місяць Рамадан, коли люди не спали, молилися, коли була ніч визначення (відповідно до віровчення, цієї ночі було даровано Коран. — Авт.). Але я як сусід не міг не прийти. Де б не був обшук, я завжди буду там. Усі мусульмани мають бути в таких місцях і допомагати один одному…

Непрохані гості наказали Сохібі збиратися. Син не захотів залишати матір одну. Їх повезли в невідомому напрямку. Друзі, кримські татари, кинулися оббивати пороги правоохоронних структур окупованого півострова, намагаючись дізнатися про долю зниклих. Нарешті стало відомо: мати з сином знаходяться в Слідчому комітеті у Сімферополі. Там жінка до останнього відмовлялася щось підписувати, аж поки до неї не допустили захисника.

— Приблизно до 18 години Сохібі говорили, що її чоловіка просто затримали, і не повідомляли, що він загинув, — розповів активістам «Кримської солідарності» адвокат Сіяр Панич. — Коли слідчий їй це сказав, у неї почалася істерика, вона розридалася, їй стало зле. Ми просили перенести слідчі дії на наступний день, проте отримали відмову. Сохібу і сина протримали на допиті до півтретьої ночі. Не зважали, що вони постують, що добу не їли…

— Свого чоловіка Сохіба упізнавала по фотографії. Тіло їй не показали, — повідомила адвокат «Кримської солідарності» Ліля Гемеджі.

«Виграв у Росії 17 тисяч євро за порушення своїх прав»

У ФСБ заявили, що вбитого було раніше оголошено у розшук як «члена міжнародних терористичних організацій». Однак адвокат проекту «Право на притулок» російського Інституту прав людини Кирило Жаринов у інтерв'ю «Крим. Реалії» повідомив, що Рахімов не перебував у Росії у розшуку ані в цей момент, ані останнім часом. Як то кажуть, незручно вийшло.

Жаринов розповів, що у березні 2010 року в Узбекистані проти Рахімова порушили кримінальну справу за те, що з 1990 по 1998 рік він нібито був членом забороненої у Росії та в Узбекистані організації «Хізб ут-Тахрір». (В Україні і багатьох європейських країнах вона дозволена). У 2013 році росіяни затримували Рахімова та двічі намагалися вислати на батьківщину. Але термін давності притягнення його до кримінальної відповідальності закінчився. До того ж за допомогою російського Інституту прав людини Рахімов улітку 2014-го звернувся до Європейського суду, вважаючи спроби вислати його з Росії в Узбекистан порушенням своїх прав.

ЄСПЛ встановив порушення Європейської конвенції: наявність ризику катувань, негуманного, жорстокого поводження в разі видворення в Узбекистан. І задовольнив скаргу, призначивши Росії виплату компенсації у сумі 17 тисяч євро на користь Рахімова. Його звільнили зі спецприймальника, надали тимчасовий прихисток у Росії, неодноразово продовжуючи його.

— Він стверджував, що це переслідування з релігійних мотивів, як і у випадку багатьох сотень інших людей, яких переслідували в Узбекистані на той момент за реальні або приписувані релігійні переконання, було за відсутності будь-яких фактів злочинної діяльності, — розповів Кирило Жаринов журналістам «Крим. Реалії». — Рахімов знаходився на міграційному обліку в Москві, періодично відвідував управління з питань міграції. Був законослухняним і всіляко заперечував причетність до будь-яких заборонених організацій.

А у 2015 році переїхав до Криму.

— Набі мій сусід, — розповів Дилявер Халілов. — Я його п'ять років знаю, щойно він сюди приїхав. Він завжди був готовий допомогти. Працював кухарем, будівельником, пастухом. Ніякий він не терорист!

— Це була хороша, чесна, добросовісна людина, на яку можна було покластися, — журиться Ібраїм Голова. — Я його знав і як прекрасного кухаря, який на іфтар (розговіння, вечірнє приймання їжі під час місяця Рамадан після заходу сонця і до вечірньої молитви. — Авт.) готував їжу, і всі люди розговлялися. Він власноруч заробляв, утримував сім'ю. Був хорошим будівельником, зразковим батьком і сім'янином. Як можна затримувати мирну людину, застосовуючи силові методи, і вбивати? Якщо раніше наших дітей затримували, оголошуючи терористами і давали неймовірні терміни ув’язнення, то сьогодні їх почали вбивати. Потрібно об'єднатися проти цього свавілля. І пліч-о-пліч вистояти…

«Дітей не побачиш. Ми їх заберемо до дитбудинку»

— За нормами ісламу, за будь-яких обставин, померлий має бути похований протягом доби до заходу сонця, — розповіла «ФАКТАМ» відома кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва. — Дванадцятого травня в селі Завітне Радянського району Криму біля будинку небіжчика стали збиратися мусульмани, вважаючи, що вже має відбутися поховання. Проте Слідчий комітет відмовився видавати тіло Рахімова, посилаючись на необхідність проведення низки судово-медичних експертиз протягом двох або трьох днів мінімум. Обіцяли його видати пізніше…

За порушення режиму перебування в країні Сохібу Бурханову, громадянку Узбекистану, оштрафували і призначили адміністративне видворення за межі Криму, відправивши в Центр для тимчасового утримання іноземних громадян у Краснодарському краї. З дітьми, які теж не мають російського громадянства, розлучили. Нібито в центрі для мігрантів немає умов для їх утримання. Суд запропонував або оформити опіку над дітьми, або відправити їх у супроводі дорослого до Узбекистану. Вбиту горем матір забрали до центру для мігрантів прямо із залу суду.

По дорозі завезли в районну лікарню. Силоміць взяли з вени кров, інші аналізи. Все це робили без адвоката.

Про це дізналися адвокати Сіяр Панич і Едем Семедляєв, які відвідали удову вбитого в центрі тимчасового утримання в Краснодарському краї.

— Коли ми приїхали в центр і її привели, вона стала плакати, розповіла, що при взятті аналізів її лякали, погрожували, говорили: «Ти дітей ніколи більше не побачиш, ми їх заберемо до дитбудинку», — говорить адвокат Едем Семедляєв.

Як стало відомо «ФАКТАМ», до Криму прилетів родич сім'ї оформлювати тимчасове опікунство. Адвокати оскаржують примусове адміністративне видворення Сохіби за межі РФ, просять замінити його адмініністративним покаранням у формі контрольованого самостійного виїзду за межі Російської Федерації і звільнити з центру тимчасового утримання.

— Куди вона далі поїде, якщо апеляційну скаргу задовольнять? — питаю у Лутфіє Зудієвої.

— Сохіба боїться їхати до Узбекистану, де, на її думку, сім’ї може загрожувати небезпека. Вважає, що в Україні, на материку, буде безпечніше. Сподіваюсь, що українська влада та правозахисні організації нададуть підтримку і сприяння удові й дітям загиблого на території півострова Набі Рахімова, де згідно з нормами міжнародного права досі діє українська юрисдикція.

— Обшуки, залякування, штрафи, арешти та напади на мешканців Криму, які мають проукраїнську позицію, викрадення людей, тортури журналістів… З цим новим «обличчям» окупованого Криму важко змиритися.

— По завершенні так званого перехідного періоду в Криму примусово впровадили антитерористичне російське законодавство. У поле зору потрапляють всі, хто так чи інакше не змирився з присутністю РФ у Криму. Відмінність лише в ярликах, які кожним
конкретним групам людей навішують для порушення кримінальної справи. Це або «український диверсант», або «релігійний екстреміст», або «шпигун» тощо.

— Судячи з гучних процесів, «релігійних екстремістів» більше, ніж «шпигунів та українських диверсантів», останнього з яких, позаштатного журналіста «Радіо Свобода» (проект «Крим. Реалії») Владислава Єсипенка звинуватили в тому, що він нібито виготовляв, перевозив та зберігав вибухові речовини…

— Так і є. У загальному списку політв’язнів не менше 115 осіб. З 2015 року в Криму за різними статтями кримінального кодексу РФ і політично вмотивованими звинуваченнями заарештовано 94 кримських татар. Левова частка — за ймовірні зв'язки з ісламською політичною партією «Хізб ут-Тахрір», їх понад 80. У цій кримінальній справі поєднується боротьба і з кримськими татарами, і з яскравими мусульманськими активістами, які здатні впливати на настрої народу.

— Однак, попри численні арешти, і українські активісти, і кримські татари продовжують боротьбу.

— Це найбільше дратує владу і силовиків. В Криму нещодавно вперше зіткнулися з тим, що людям фізично стали створювати перешкоди для виїзду на судові процеси. У листопаді 2020 року і в січні 2021 року на Кримському мосту по вісім-дев'ять годин (без пояснення причин і законних підстав) утримували до 200 осіб, які їхали до Ростова-на-Дону на судові засідання. А нинішній очільник Криму Сергій Аксьонов публічно назвав цих людей «пособниками тероризму», очевидно перевищуючи свої посадові повноваження.

Виходить, що у зоні ризику опиняються вже не тільки активісти, але і їхні родичі, друзі, прості люди. Сподіваємось, що оперативники, слідчі, судді рано чи пізно все-таки почнуть робити великий етичний і моральний вибір. Тому що, заарештовуючи, засуджуючи на довічні терміни невинних людей у Криму, вони ламають життя не тільки ув’язнених чоловіків. Їхніх батьків, дітей, рідних вже не сотні, а тисячі. Їхнє життя покалічене, розтоптане. Життя цілого народу.

— Вони цього і прагнуть… Не думаю, що можна говорити про моральність працівників цих структур. Що вони почнуть робити якийсь там етичний вибір. Як мені здається, це примарна надія.

— Та і російське законодавство все передбачило. Наприклад, воно надає свободу дій силовикам і гарантує соціальні бонуси — пільгове обчислення вислуги років, можливість кар’єрного зростання, або матеріальні — виділення величезного бюджету, премій, які надають посадовим особам…

— Тіло загиблого Набі Рахімова віддали?

— На сьогодні ні, хоча минуло вже два тижні. Залишається тільки здогадуватися, що вони приховують. Незважаючи на неодноразові заяви, звернення та клопотання адвокатів. І міжнародний резонанс. Адже Рахімов був політичним біженцем, якого переслідували на батьківщині в Узбекистані. Він спробував на законних підставах отримати притулок в Росії…

Росія його зрештою і вбила.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, як кримська татарка намагалася захистити доньку від буллінгу, який влаштувала вчителька-пропагандистка в школі під Судаком.

Фото надане організацією «Кримська солідарність»

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News