Колектори будуть «вибивати» борги за новими правилами: що змінилося
Не секрет, що багато хто з українців, які мають кредитну заборгованість, стикаються з погрозами й шантажем з боку колекторських організацій, що займаються стягненням боргів. Однак тепер ситуація має змінитися. Ще навесні президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості». А з 14 липня норми цього важливого закону набули чинності.
«Під забороною погрози, шантаж і образи»
Зокрема, тепер щодо боржників колекторам забороняються:
- дії, що посягають на права, свободи та власність;
- дії, які ставлять під загрозу життя, здоров'я, честь, гідність і ділову репутацію;
- погрози, шантаж і образи;
- введення в оману як про сам борг, так і про наслідки його невиплати;
- контакт зі споживачем, його представником, спадкоємцем, поручителем і іншими особами, взаємодію з якими допускає кредитний договір, з восьмої вечора до дев'ятої ранку, а також у вихідні, святкові або неробочі дні;
- контакт частіше, ніж двічі на добу (озвучений розмір боргу, штрафів та інших платежів уже вважається взаємодією);
- дзвінки з засекреченого номера;
- використання автодозвону понад пів години на добу;
- розміщення в листах і на конвертах погроз, інформації про борг, використання написів «виконавчий документ», «рішення про стягнення», «повідомлення про виселення» і таке інше;
- повідомлення про борг стороннім;
- вимоги в когось, щоб він взяв на себе зобов'язання боржника;
- вимоги погасити борг іншим способом, ніж передбачено у договорі;
- тиск на боржника, якщо у нього є законний представник.
Також не можна будь-яким способом взаємодіяти з людьми (крім самого боржника, його представника, спадкоємця, поручителя), які свою згоду на це не давали. Відтепер спілкування з боржником або третіми особами щодо проблемної заборгованості мають записувати, а співрозмовник про це повинен бути попереджений. Скарги про зловживання приймає Нацбанк.
Детальніше про особливості нового закону про діяльність колекторів «ФАКТАМ» розповів керуючий партнер Консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидат економічних наук Євген Невмержицький.
— Згідно з новим порядком, кредитор буде оцінювати алгоритм роботи колектора і в разі порушень з його боку в роботі з боржниками — припиняти співпрацю з колектором. Чи справді кредитор буде стежити за тим, яким чином колектор стягує борги з громадян?
— Стягнення кредитної заборгованості — це частина діяльності будь-якого кредитора. Якість виконання цієї роботи є складовою загальної якості роботи кредитора, що прямо впливає на його репутацію. Між кредиторами також існує конкуренція, і дуже жорстка, а репутація кредиторів прямо впливає на їхній бізнес.
Кредитор, як і постачальники інших послуг, може замовити частину робіт третім особам. В цьому випадку ми говоримо про колекторські послуги спеціалізованих компаній. Якщо кредитор не продає право вимоги боргу, а доручає, згідно з договором, провести роботи зі стягнення боргу колекторській компанії, то вся відповідальність за роботу з конкретним позичальником — на кредиторі. Якщо колектор, який уклав договір з кредитором про колекторські послуги, порушує права позичальника, то такий договір має бути розірваний, і кредитор самостійно повинен продовжити роботу з цим позичальником або доручити роботу зі стягнення боргу іншому колектору, який має ліцензію НБУ.
Такий порядок був і до прийняття закону про колекторські послуги. Але після ухвалення закону колектор, який порушив права позичальника, несе відповідальність перед контрольним органом, а саме — НБУ, а також він несе відповідальність і перед самим кредитором. Безумовно, кредитор зобов'язаний стежити за тим, як колектор виконує свою роботу. Це, з одного боку, вимога закону, а з іншого — природна функція кредитора. У разі ігнорування контролю за роботою колектора кредитор ризикує своєю репутацією, а відповідно, й результатами бізнесу.
— Яким чином НБУ буде контролювати діяльність колекторів? Які у нього для цього є інструменти?
— Нацбанк розглядає скарги позичальників, приймає звітність колекторів, проводить перевірки їх діяльності. У разі підтвердження порушень прав позичальників НБУ може накласти штраф або виключити колектора з реєстру, і тоді продовження такої діяльності буде неправомірним аж до кримінальної відповідальності.
«Якщо після скарги позичальника тиск триває, потрібно звертатися до правоохоронних органів»
— Припустимо ситуацію, коли від громадянина надходить скарга на колектора, але кредитор заперечує, що делегував повноваження щодо стягнення боргу цій компанії. А тиск на позичальника триває. Що йому робити в цій ситуації і яка тут роль НБУ?
— Якщо колектор діяв без договору з кредитором, то така діяльність є незаконною. НБУ або накладає штраф, або виключає колекторську компанію з реєстру. Якщо діяльність зі стягнення боргу велася без ліцензії, тоді за це передбачається й цивільноправова, й кримінальна відповідальність. Причому ця відповідальність поширюється на кредитора в разі, якщо той свідомо передав інформацію про боржника третім особам, які не мають ліцензії НБУ для дій зі стягнення боргу.
Слід зазначити, що законодавство України й до недавнього ухвалення закону про колекторські послуги передбачало відповідальність і за вимагання, і за погрози, приниження гідності позичальників і весь комплекс неправомірних дій для примусу позичальника сплатити борг. До речі, не обов'язково позичальника, але й будь-яку людину, яка знає позичальника та може вплинути на виплату боргу. І до прийняття цього закону можна було залучати «колектрів-рекетирів» до адміністративної та кримінальної відповідальності. Цей закон лише сфокусував увагу на колекторській діяльності та зафіксував основний перелік порушень прав позичальників в окремому законодавчому акті. Безумовно, й раніше погрози зашкодити здоров'ю позичальника були кримінальним злочином, тим більше умисне заподіяння будь-якої шкоди здоров'ю завжди було тяжким злочином.
Якщо після скарги позичальника тиск триває, потрібно звертатися до правоохоронних органів. Це означає, що проти позичальника здійснюється кримінальний злочин, за який несе відповідальність також і кредитор. Яким же чином особи, що вимагають повернення боргу, могли отримати про нього інформацію, якщо її не розкрив кредитор? Якщо такі ситуації будуть мати місце, це означає, що НБУ абсолютно ігнорує власні функції регулятора.
— Чи має НБУ право та можливість зафіксувати дзвінки колекторів, тиск з їхнього боку, провести об'єктивне розслідування?
— Так, Нацбанк має такі права. Однак НБУ не слідчий орган і фіксацією порушень має займатися сам позичальник. Тим більше що це зовсім не складно. А саме — записати розмову з погрозами або зняти відео, яке свідчить про порушення прав. Такі матеріали додаються до скарги, і НБУ зобов'язаний на неї реагувати. У будь-якому випадку цей закон поліпшить ситуацію з якістю надання колекторських послуг і зменшить кількість порушень прав позичальників. Однак не слід сподіватися на те, що закон повністю виключить порушення колекторів. Адже якість роботи судової та правоохоронної системи залишається в цілому на низькому рівні, а НБУ поки не налагодив ефективну роботу щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, пори створення у Нацбанку спеціалізованого підрозділу, який повинен займатися розглядом скарг клієнтів фінансових установ, — підсумував Євген Невмержицький.
Варто нагадати, що нещодавно Національний банк України вніс зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, дозволивши банкам відкривати її судовим виконавцям. Причому українським банкам дозволено не просто розкривати виконавцям банківську таємницю в рамках відкритих виконавчих проваджень, а й надавати детальну інформацію про конкретні рахунки із зазначенням сум залишків на них.
Фото в заголовку https://ua.depositphotos.com/
47975Читайте нас у Facebook