Одного разу в Георгія Берегового стріляли, переплутавши з Брежнєвим, на якого він був схожий

15 квітня 1951 р. У Лондоні вперше пройшов конкурс краси «Міс Всесвіт».

16 квітня 1710 р. Пилип Орлик був проголошений гетьманом Війська Запорізького .

17 квітня 1521 р. Мартін Лютер був відлучений від лона Римської католицької церкви за відмову відректися від єресі.

18 квітня 1966 р. Відбулася перша кольорова телетрансляція церемонії вручення премії «Оскар».

19 квітня 1971 р. В СРСР була запущена перша у світі космічна станція «Салют-1».

20 квітня 1841 р. Опубліковано перше детективне оповідання Едгара По («Вбивство на вулиці Морг»).

21 квітня 1926 р. Народилася королева Великобританії Єлизавета II, яка дотепер перебуває на троні.

Георгій Береговий з'явився на світ 15 квітня 1921 року в селі Федорівка Полтавської області, потім сім'я переїхала в Єнакієве Донецької області. У 1941 році закінчив Ворошиловградську школу військових льотчиків, а в 1942-му вирушив на фронт. Літав на штурмовику Іл-2, який фашисти називали «чорною смертю». Коли воював на Калінінському фронті, його літак підбили, а навколо безкраї ліси. З досвіду загиблого товариша Береговий знав, що на крони дерев сідати не можна. Він тягнув, поки не побачив галявину. Зламалися хвіст і крила, але льотчик залишився живим. П'ять діб добирався до своєї частини, де його вже не сподівалися побачити живим. За роки війни Георгій Тимофійович здійснив 186 бойових вильотів, був тричі збитий. У 1944 році отримав звання Героя Радянського Союзу.

Після війни Георгій Береговий закінчив Вищі офіцерські курси і курси льотчиків-випробувачів. Про нього говорили, що може літати на всьому, що здатне відірватися від землі. У 1963 році знаменитий випробувач був зарахований до загону радянських космонавтів. Він був уже не молодий — на 13 років старший за Гагаріна. Молоді колеги вважали, що Береговий став космонавтом по блату, оскільки командир першого загону космонавтів Микола Каманін у роки війни командував підрозділом, до складу якого входила ескадрилья Берегового. З чуток, Юрій Гагарін якось нібито сказав: «Поки я живий, Береговий в космос не полетить». На жаль, так і сталося — Георгій Тимофійович відправився на орбіту вже після загибелі першого космонавта Землі.

У другій половині 60-х у радянської космонавтики почалася чорна смуга. У 1966 році помер Сергій Корольов. Роботи над новим кораблем «Союз» йшли туго, американці стрімко рухались вперед. Уряд квапив конструкторів, і вони поспіхом допускали одну помилку за іншою. Три перших безпілотних кораблів «Союз» завершували польоти аварійно. У квітні 1967 року в політ на «Союзі-1» вирушив Володимир Комаров і загинув. Навесні 1968 року до всіх нещасть додалася і загибель в авіакатастрофі Юрія Гагаріна.

У жовтні того ж року в космос повинні були відправитися безпілотний «Союз-2» і «Союз-3» з 47-річним Георгієм Береговим на борту. Основним завданням було випробування доопрацьованої системи стикування кораблів. Програмою передбачалося автоматичне зближення з «Союзом-2», а потім стикування кораблів у ручному режимі в тіні Землі, тобто в темряві та за відсутності зв'язку. На той час автоматичні стикування кораблів вже були перевірені і кожен раз завершувалися успішно. Ручне ж управління було резервним варіантом на випадок виходу з ладу будь-якого елемента автоматичної системи. Однак керівництво наполягло на тому, щоб на цей раз зближенням керував космонавт.

Коли відстань між кораблями становила 200 метрів, Береговий взяв управління на себе. Він зробив все за інструкцією, але не помітив, що його корабель йде назустріч «Союзу-2» перевернутим. «Невагомість почала діяти дуже сильно, що пов'язано з розладом вестибулярного апарату. Ти не знаєш, де стеля, де низ, де верх, — згадував космонавт. — Ми ще не розуміли тоді, що таке невагомість для людини, що віна відчуває. Не розуміли, що таке процес адаптації, коли що можна доручати людині. І звичайно, це було дурне рішення — планувати на першому витку після старту роботу».

Космонавт кілька разів робив спробу стикування, але безуспішно. Тільки після виходу кораблів з тіні він побачив, що заважало стикуванню, але палива ще на одну спробу вже не було. Після невдалого стикування в ефірі прозвучала фраза Берегового, що потім стала знаменитою: «Самопочуття відмінне, настрій паршивий».

Георгій Береговий був зовні схожий на тодішнього Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва. І ця подібність ледь не коштувало космонавту життя. У 1969 році він їхав у Кремль в складі урядового кортежу. І саме в цей момент офіцер Віктор Ільїн вирішив убити Брежнєва. Куля потрапила в машину, в якій перебував Береговий. Водій був смертельно поранений, а Георгію Тимофійовичу лише осколками лобового скла подряпало обличчя.

У 1972−1987 роках Георгій Береговий був начальником Центру підготовки космонавтів. Пішов з життя 30 червня 1995 в віці 74 років.

Читайте також: «Знаменита гагарінська фраза „Поїхали!“ була записана на магнітофон, який зробили в Києві»