Майлі Сайрус: «Батько навчив мене курити в три роки. І зараз я мало не втратила голос»

«Я відмовилася від паління, алкоголю, наркотиків»

— Майлі, ти переїхала сюди після розлучення з Ліамом Хемсвортом?

— Так. Ми жили з ним спочатку в Малібу, але наприкінці 2018 року наш будинок повністю знищила масштабна лісова пожежа. Це було серйозне потрясіння для нас обох. До цього ми були заручені вже пів року, але з весіллям не поспішали. Пожежа змусила нас замислитися про несподіванки, якими сповнене життя. І ми одружилися. Але через вісім місяців розлучилися, подали на розлучення.

— І ти відразу стала зустрічатися зі своїм старим другом Коді Сімпсоном (популярний австралійський співак. — Ред.)?

— Так вийшло. Мені потрібна була підтримка. А у кого ще її шукати, як не у старих друзів ?! Але нам з Коді дуже швидко стало зрозуміло, що це був швидкоплинна пристрасть. Ми вирішили, що краще буде залишитися друзями.

— Останні два роки виявилися для тебе непростими…

— Це так. Втрата будинку, весілля, розлучення, переїзд… А потім мені довелося перенести складну операцію. У мене виявили набряк Рейнке. Я могла повністю втратити голос. Для мене це означало б смерть. На щастя, лікарі все зробили чудово. І мій голос тепер звучить навіть краще, ніж раніше.

— Згодна, це відчувається, коли слухаєш твій новий альбом Plastic Hearts. Набряк Рейнке — це скупчення рідини у голосових зв'язках? Яка причина, лікарі пояснили?

— Паління. Мій батько Біллі Рей навчив мене курити, коли мені було всього три роки. І ось результат. Мій голос — найцінніше, що у мене є. І я більше не хочу їм ризикувати. Ця операція вперше в житті змусила мене серйозно переглянути власні звички та спосіб життя. І я відмовилася від паління, алкоголю, наркотиків.

— Але ти зараз розмовляєш зі мною і п'єш пиво Heineken!

— Воно безалкогольне. Це я так — для настрою.

— Страх втратити голос — єдина причина, що змусила тебе переглянути своє життя?

— Якщо чесно, є ще один страх. І він куди сильніше. Все це сталося зі мною, коли мені було 27 років. Я сприйняла це як знак. Не хотілося стати членом «клубу 27».

— Ти про що? Можеш пояснити?

— Думаю, ти вже здогадалася. 27 років — це прокляття, фатальна позначка для багатьох великих рок-музикантів. У цьому віці померли Джимі Хендрікс, Дженіс Джоплін, Джим Моррісон, Курт Кобейн, Емі Уайнхаус, Брайан Джонс. І не тільки рок-зірки. Ще знаменитий художник Жан-Мішель Баскія, мій хороший знайомий, актор Антон Єльчин. І це ще не весь список! І мені, повторюю, зовсім не хотілося стати членом цього клубу. Буквально вчора хтось сказав мені: «Ти схожа на вільну птицю, яку не можна змусити звити гніздо». Я з цим не згодна. Зараз я дуже приземлена людина. Так, я люблю і ціную свободу, але у мене є і почуття відповідальності. Саме тому тепер ставлюся до свого психічного і фізичного здоров'я серйозніше, ніж раніше.

— Мені завжди здавалося, що тебе більше тягне до рок-музики, ніж до поп або кантрі. Із задоволенням слухаю твій кавер на Say Hello 2 Heaven, пісню групи Nirvana. Чому ж тобі треба було так багато часу, щоб записати справжній рок-альбом? Це була продумана стратегія?

— Знаєш, я могла б зараз надути щоки і заявити, що все це було сплановано багато років тому. Ще чого! Який з мене стратег, твою мати! Я взагалі не вмію нічого планувати — ні в житті, ні в творчості. Приходячи в студію, не знаю, яку пісню я збираюся написати, що у мене вийде насамкінець. Насправді я — це коктейль з хаосу. І це характерно для мене у всьому. Я виросла, слухаючи кантрі — стиль, в якому співає мій батько, співають його друзі. І кантрі мені теж подобається. Мені подобається будь-яка музика, аби вона була чесною. Чесність — ось головне для мене. І в житті теж. А музика… Гарна пісня повинна розповідати історію. Тільки так вона може стати справжнім хітом, на довгі роки.

— Альбом Plastic Hearts, як мені здається, приніс тобі повагу, якої спочатку до тебе не відчували. Для тебе це має якесь значення?

- Безумовно. Можливо, вперше ЗМІ і соцмережі обговорюють мою музику, а не мою поведінку або зовнішній вигляд. Подивися на стіну за моєю спиною! Бачиш ці портрети? Наприклад, ось цей зроблений у 2013 році, де я досить провокаційно лижу морозиво. Всі ці картинки доводять, що тоді мої пісні нікого не цікавили. Цікавила я. Яку ще витівку дозволить собі Майлі? На жаль, це невіддільна частина попкультури. І часто поведінка попзірки затьмарює собою творчість, музику. Звичайно, мені дуже подобається, що сьогодні пишуть про мої пісні, а не про мою дупу. О, а раніше таких коментарів було безліч. Як на мене накидалися!

— Так, а навіщо ти оголювалася на людях, дозволь спитати?

— Я люблю шоу-бізнес. Люблю світ розваг. Люблю попкультуру. Дитиною я дивилася концерти Шер, затамувавши подих. Для мене її прекрасні шоу на кшталт релігії. І мені здавалося, що я, виходячи на сцену або знімаючись в кліпах, витримую необхідний баланс. У 2013 році я вперше зрозуміла, що помиляюся. І це завдяки кліпу на пісню Wrecking Ball…

— В якому ти знялася оголеною?

— Так. Мені так і хотілося закричати що є сил: «Хлопці! Ви взагалі чуєте пісню!» Думаю, текст пісні ніхто і не намагався зрозуміти. Всіх цікавила гола Майлі Сайрус, що розгойдується на величезній кулі. Адже це був яскравий образ! Беззахисна оголена дівчина намагається достукатися, хоче зруйнувати стіни, що розділяють її з тими, кого вона любить. І адже в кліпі більше кадрів, знятих великим планом, коли я співаю і дивлюся прямо в об'єктив. Але ні — всі чекали, коли камера знову від'їде, і можна буде спробувати розглянути голі груди Майлі або що там у неї між ніг. Підсумок сумний — всі запам'ятали голу Сайрус, але ніхто не запам'ятав ні текст пісні, ні мелодію. І мені важко сказати, чия це провина — моя, або проблема в тому, що наші мізки запрограмовані на сексуальність. Чим менше слів у пісні і чим більше голого тіла, тим краще! Я називаю це мистецтвом повій.

— Сильно сказано.

— Мені здається, це дуже точне слово. Я дійсно вірю в силу сексуальності. Але кілька поколінь попзірок привчили нас з вами дивитися на неї інакше. Оголене тіло стало одним із символів попкультури, але це неправильно. Попзірки, вони схожі на супергероїв з коміксів. Я обожнюю Доллі Партон (американська співачка та актриса. — Ред.). При тому, що у неї пишний бюст, Доллі ніколи не перетворювала його в фетиш. Вона завойовувала серця своїми текстами пісень, характерами, які створювала на екрані та в музиці. Або ще один мій кумир — Девід Бові. Він часто виходив на сцену і знімався в кліпах в комбінезонах, що обтягують, в туфлях на підборах. При цьому він не був гомосексуалістом. Бові був прекрасний. Його сприймали як інопланетянина. Він пробуджував в людях фантазію. І це надихало людей, допомагало їм переживати важкі часи. Особливо такі, з якими ми всі зіткнулися за останній рік. При цьому багато хто вважає творчість Бові деструктивною, руйнівною.

— Можливо, саме ця деструктивність і зробила Бові легендою. Говорячи про нього, хотіла запитати ось що. Девід на концертах ніколи не виконував свої старі хіти. Такий був його принцип. Ти ж і сьогодні співаєш пісні, які набули популярність в ті дні, коли ти була зіркою каналу Disney …

— Спробую пояснити. У мене є ще один кумир — Джоан Джетт. Зараз її зазвичай цінують за пісні, які вона виконувала зі своєю групою The Blackhearts в 80-х. Але Джоан вперше стала популярною в складі групи The Runaways. І це була підліткова дівоча команда. Їх називали бунтарками. І було за що. Вони співали про те, про що в ті часи, та й зараз теж, підліткові групи не співають. Джоан ніколи не соромилася своїх старих пісень. Бові теж не соромився, але він хотів, щоб публіка чула його нові композиції. Тут я більше на боці Джоан. Коли я підбираю пісні для концертного виступу, то дотримуюся порад свого психотерапевта. А він каже так: «Перш ніж щось сказати іншій людині, подумай, сказала б тобі це твоя сестра?» І це працює. Собі я можу сказати будь-що. Але чи готова сказати це людині, яку люблю? Ні, не завжди. Зізнаюся, раніше я завжди соромилася того, що робила. Тепер розумію — я соромилася саму себе, а не своїх пісень. Думаю, людина може вважати себе дорослою тільки після того, як змириться з тим, якою була раніше.

— Отже, ти більше не соромишся себе зразка, скажімо, 2018-го або 2017 року, коли ти пила та вживала наркотики?

— Це складно. Думаю, тут проблема не в тому, соромлюся я чи ні. Така постановка питання може привести до того, що я знову зірвуся. Повторюю ще раз — я зрозуміла, що не хочу стати черговим легендарним небіжчиком. Я пережила позначку у 27 років. Кинула пити та вживати будь-яку наркоту, коли мені було приблизно 26 з половиною. Але іноді дозволяла собі трохи. У листопаді 2019 року мені виповнилося 27. З того моменту я повністю зав'язала. Але, як виявилося, не витримала психологічного тиску, який робила на багатьох з нас ця чортова пандемія. Зірвалася. І це була справжня жорстка боротьба з собою. Боротьба за психічне здоров'я, за життя. Мені вдалося впоратися з цим. Сподіваюся. З вересня 2020 року в повній зав'язці.

«Я бачила змій усюди. Вони охоплювали моє тіло. Це повне божевілля»

— Ти сказала — зірвалася. Мова про алкоголь?

— Так, алкоголь. Наркотики не вживаю вже багато років. Чесно. Мені більше не хочеться повертатися в це пекло. Не знаю, може бути, коли-небудь спробую гриби (сміється).

— Що ти вживала?

— Найбільше мені подобалася аяуаска. Індіанці, що живуть в басейні Амазонки, називають цей відвар «ліаною духів». Їх шамани варять аяуаску для спілкування з духами предків. Але з нею я точно зав'язала.

— Чула, це диявольськи міцне зілля.

— Так і є. Ти не пробувала?

— Ні.

— А я підсіла. І пригощала всіх своїх знайомих. Хто хотів, звичайно. Сидимо, бувало, у мене. Я даю спробувати, а потім, коли ефект пройде, питаю: «Вам сподобалося? Ваше життя змінилося? Чи відчуваєте, що ви стали зовсім іншими?» А мені відповідають: «Ні». А потім додають: «Ти така екстремалка!» Один шаман сказав мені, що зазвичай людині потрібно спробувати «ліану духів» три, чотири, п'ять разів, щоб відчути те, що відчувала я. У мене було не менше 30 разів. І я бачила змій усюди. Вони підповзали до мене. Охоплювали моє тіло і несли мене до свого божества. Індіанці називають її Мама Айя. Це повне божевілля. Більше не хочу, хоча мені подобалося.

— Ти вже згадувала, що багато хто вважає, що ти не можеш стати розсудливою, осісти, створити сім'ю. Наскільки я знаю, з Ліамом Хемсвортом ти почала зустрічатися ще у 2009 році. Тобто, тобі не було ще 17 тоді. Ви сходилися і розходилися. Але потім все ж одружилися. Мені завжди здавалося, що такі шлюби найміцніші. Я маю на увазі створення сім'ї з людиною, з якою стосунки почалися в такому ранньому віці.

— Можливо. Але зі мною це не спрацювало. Мені здається, у мене виробився комплекс провини. Мене так довго критикували за те, що я в 16 років позувала, провокаційно граючи зі своїми грудьми, що мені стало здаватися, що я дійсно дуже погане зіпсоване дівчисько. Зараз ставлення до подібних речей в нашому суспільстві, на щастя, змінюється. І я розумію, що нічим не відрізнялася від переважної більшості таких же підлітків, які неминуче в такому віці цікавляться сексом. У них грають гормони, вони дорослішають, вступають в конфлікт з вчителями, батьками, суспільством, прагнуть висловити свій протест. Отже, я була звичайним підлітком, не гірше і не краще за інших.

— Мені цікаво, як реагували твої батьки на всі ці витівки? Наприклад, на те, що ти злила в мережу свої інтимні фотографії? Або на церемонії вручення премії «Вибір дітей» спробувала влаштувати танці на жердині?

— Батько все це ігнорував. Списував на мій вік. Знаєш, так поводяться багато хто з батьків. Вони не хочуть або не в змозі обговорювати з дочками, котрим ще не осягли статевого віку, всі ці проблеми. Позиція мого батька — «позбавте мене від цих розмов»! А ось маму я, схоже, злила по-справжньому. Вона розуміла, що у мене відмінний голос, вірила в мій талант. Після того випадку на «Виборі дітей» вона мені прямо сказала: «Якого біса?! У тебе була така класна пісня! Краща за всі! Ти що, не могла просто вийти і заспівати її? Для чого тобі треба було зображати з себе стриптизерку?!»

— З мамою були складні стосунки?

— Суди сама. Однією з перших пісень, яку я написала, була Evil Mother in the Dead of the Night (можна перекласти як «Зла мати в нічній тиші». — Ред.). Вона про мою маму, яка намагається купити щастя в торговому центрі. Зараз я її не суджу. Але тоді мене поведінка мами просто бісила. Для неї відпочинком був похід в торговий центр. І кожного разу вона тягла мене з собою. Мама могла ходити там по магазинах годинами. Коли мені це набридало, я їй на зло зображала з себе манекен. Навколо мене зазвичай збирався натовп. А її це дратувало неймовірно. Після одного з таких походів я і написала пісню. І заспівала її мамі. «Маленька сучка!» — сказала вона.

— Скільки тобі тоді було?

— Точно не пам'ятаю. Я почала писати пісні, коли мені було років 10. Трохи пізніше створила першу групу. Звичайно, дівочу. Ми називалися Blue Roses («Блакитні троянди». — Ред.). І це була рок-група. Я уявляла себе генієм (сміється).

— Ти продовжувала писати, коли знімалася в серіалі «Ханна Монтана»?

— Я ніколи не припиняла писати пісні. І той період не був винятком. Але не всі мої пісні підходили для Ханни Монтани. Наприклад, я запропонувала «Сім речей». Це була чесна пісня про те, що я ненавиджу в моєму хлопцеві, який розбив мені серце. Пісня не сподобалася представникам Disney. Вони попросили що-небудь ще. Я запропонувала «Муху на стіні». Її вже крутили тоді по радіо, але ЗМІ зустріли пісню погано. Рецензії були приблизно такі: «Улюблениця Америки пішла не тим шляхом». Хлопці з Disney сказали: «Ні, тоді вже краще «Сім речей». А я подумала: «Шкода, що ви не мухи на стіні, а то б я вас з радістю прихлопнула!»

— Важко було відмовитися від ролі, яка зробила тебе знаменитою?

— Це було необхідно. Ханна Монтана стала настільки популярною, що затьмарила собою Майлі Сайрус. Я зрозуміла, що більше не можу справлятися з цим. Мого справжнього імені ніхто не пам'ятав. Коли в мене просили автограф, то кричали: «Ханна Монтана!» Чорт! Навіть в 2019 році, коли Lil Nas X записав разом з моїм батьком свій суперхіт Old Town Road, він заявив журналістам: «Я хотів зробити це тільки з Біллі Реєм Сайрусом! Це так круто — заспівати дуетом з батьком Ханни Монтани!»

«Я великий фахівець в тому, щоб з чимось зав'язати. Або кого-небудь покинути»

— А сьогодні ти не боїшся, що твоє минуле завадить твоїй кар'єрі? Що слава попзірки Майлі Сайрус затьмарить нинішню Майлі?

— Мені здається, я переросла цей страх. Я заспокоїлась. Мені комфортно з собою, з тим, що я роблю сьогодні. Мріяла про повагу до себе як до артиста. І ти сама сьогодні сказала, що я цього домоглася. Думаю, я досягла того етапу, коли кількість заголовків в пресі і згадок в соцмережах перестали викликати в мозку ту хімічну реакцію, яка обов'язково виникала раніше. Мене нарешті не заводить наявність моїх фото на обкладинках журналів, коли я проходжу повз кіоски та газетні стенди в готелях і супермаркетах. Я з'їла і цей страх, і це порушення, і виплюнула то, що переварила.

— У 2018 році ти відмовилася від великого турне, вирішивши натомість залишитися вдома з Ліамом. Чому?

— Це був період, коли мені захотілося пограти в домогосподарку. Тепер я розумію, що це було помилкою. Я дізналася про себе набагато більше за останні два-три роки. Я зрозуміла, чим можу пожертвувати заради іншої людини, а чим ні. Тоді, на початку 2018 року, мені здавалося, що я потрапила в казку. Можливо, це було наслідком моїх експериментів з наркотиками, які все ще тривали. Або наслідком незадоволеності собою.

— Хочу уточнити. Ти грала в домогосподарку та одночасно продовжувала експериментувати з наркотиками?

— Так, абсолютно точно. Робила це одночасно. Знаєш, ЗМІ ніколи не могли правильно оцінити те, що зі мною відбувається. Ви чомусь вирішили судити про це по моїй зачісці та кольору волосся. Це смішно. Наприклад, коли я виступала з концертами в рамках турне Younger Now, це був період повної тверезості. Але у мене було яскраво пофарбоване волосся. І все газети писали, що Майлі пустилася берега. А у 2018 році я відростила волосся і була блондинкою. «Вона свята!» — стверджували мас-медіа. Ага! Святіше не буває!

— Ти хочеш сказати, що ЗМІ створюють стереотипи жіночності, стереотипи ставлення до жінок?

— Саме так! І я тому переконливий доказ. «Вона заручена. Вона вийшла заміж. Вона живе з чоловіком і веде господарство. Вона стала праведницею», — ось приблизно те, що писали про мене в той період. Якраз в цей період я була найдалі від праведного шляху! Тільки розлучившись з Ліамом, я твердо встала на цей шлях. І запевняю тебе, не вір дамочкам, які в ранкових шоу сидять на диванах, завалених подушками, і кажуть про те, які вони святі.

— Добре, останнє запитання. Тверезість для тебе — свідомий вибір чи вимушена необхідність?

— Тверезість — це мій вибір. Зокрема, на даний конкретний період життя. Я поставила перед собою ряд завдань, які маю намір виконати. А що буде далі, загадувати не хочу. І не люблю. Вирішила більше не давати собі присягань і твердих обіцянок.

— Впораєшся?

— Сподіваюся. Взагалі, я великий фахівець в тому, щоб з чимось зав'язати. Або кого-небудь покинути (сміється). Бачиш, ось стоїть у кутку машина для закрутки косячків? У ній повно марихуани. Але я її жодного разу не користувалася. І не відчуваю бажання. Хоча раніше… Ну, ти зрозуміла. Мені це вже не потрібно, щоб розвеселитися. Справжні веселощі, задоволення, розвагу приносить мені тепер робота, вміння на все сто використовувати наявний у мене потенціал. Ось це круто по-справжньому…

Переклад Ігоря КОЗЛОВА, «ФАКТИ» (оригінал Brittany Spanos / Rolling Stone)

Фото журналу Rolling Stone