Факти
Альона Чіні

«Орнаменти зі стародавнього турецького фарфору немов оживають на лляних сукнях»

Ганна ВОЛКОВА, «ФАКТИ»

02.06.2021 6:42

Специфіка роботи дизайнерів одягу така, що вони завжди живуть у майбутньому. Влітку у них якраз зима. Зимова колекція молодої української дизайнерки родом з Луцька Альони Чіні, основу якої складають вишиті вручну шерстяні сукні, вже майже готова. А рівно через рік показ її літньої колекції відбудеться в Парижі. Всесвітньо відому столицю моди, звісно, важко чимось здивувати. Але Альона спробує. Вона вже приготувала унікальне жіноче вбрання з надзвичайно тонкої бавовняної тканини, щедро розшите золотистими нитками.

Тканини Альона замовляє на тій же фабриці, що й Вікторія Бекхем

Серія лімітованого одягу Alona Cini лише заходить на український ринок, а між тим він уже добре знаний у Туреччині. У наймодніших магазинах Стамбула й Бодрума, де продаються відомі турецькі бренди, Альона — єдина там українська дизайнерка — ось уже кілька сезонів поспіль виставляє свої колекції. Які, до речі, мають найкращі продажі. Тканини з власноруч розробленими узорами дизайнерка замовляє на тій же стамбульській фабриці, що й Вікторія Бекхем. Ці замовлення дуже мізерні — кількадесят погонних метрів, аби вистачило на створення одиничних екземплярів одягу люкс-класу. Звісно, ціна одного такого метра одразу ж позначається на ціні готового виробу, але ж і товар не для масового попиту. Alona Cini носять зірки і найвпливовіші люди Туреччини.

Не так давно Alona Cini підкорила Львів, взявши участь у показах літніх колекцій. Дизайнерка каже, після цього на неї звернули увагу і в рідному Луцьку. Нині ж, поки карантин, більшість її ексклюзивних речей розходиться через інтернет-замовлення.

Історія Альони в чомусь нагадує історію Роксолани. Гарна, талановита, проста українка вийшла заміж за багатого громадянина Туреччини з дуже знатного роду і стала відомою в чужій країні законодавицею моди, поєднавши у своїй творчості духовні надбання двох народів. Вона інтегрувала в стильному одязі українську вишивку гладдю й турецькі узори з кераміки, чого до неї ніхто раніше у світі не робив. І це прийшлося до душі поціновувачам автентики як в одній, так і в іншій державі. Але ця географія, безумовно, буде розширюватися.

Візерунок для вишивки цієї сукні перенесений зі старовинної турецької чашки

Потяг до шиття передався Альоні від мами, Галини Антонівни, яка має гарний смак і займається цією справою професійно, а тій — від її мами. Дівчина ж з дитинства мріяла стати артисткою, тож вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого.

— Я навіть встигла знятися в одному турецькому фільмі, вже будучи вагітною, — посміхається Альона. - Заради чоловіка, з яким ми познайомилися в Києві, де в нього був бізнес, я переїхала до Стамбула, усвідомлюючи, що це крах моєї професійної кар’єри. Але я їхала за великим коханням, і все інше видавалося несуттєвим.

Читайте також: «Щоб відтворити старовинну вишиванку, знадобилося сім місяців кропіткої праці»

З народженням донечки світ Альони на деякий час звузився до простору, обмеженого розмірами будинку, хоч і немалого. І вона наче розчинилася в історії знаменитого роду чоловіка. Жінка зусібіч була оточена керамічними виробами тонкої роботи, розписаними неймовірно гарними орнаментами, які можна було розглядати й розглядати, як у музеї. Тарілки, вази, піали, сервізи, панно, кахлі… Всю цю красу, яка давно стала антикваріатом, колись виготовляли вручну на фабриці Kutahya Azim Çini Fabrikasi, яку заснував далекий предок її чоловіка в місті Кютах’я. До речі, звідти походить і їхнє прізвище: «чіні» з турецької означає «кераміка».

Альона поєднала в одязі українську вишивку гладдю та турецькі візерунки з кераміки, чого до неї ніхто в світі не робив

Кютах’я знаменита на весь світ своєю особливою білою глиною, яка якнайкраще підходить для виготовлення керамічної продукції. До речі, це ремесло успішно розвивається й нині, але фабрики родина Чіні вже давно позбулася. Її різноманітна продукція була відома ще з XVI-XVII століть. Розписана яскравими геометричними узорами, зображеннями флори і фауни, вона призначалася для еліти Османської імперії і водночас швидко завоювала європейський ринок. Кахлями фабрики Чіні було оздоблене приміщення Османського суду. Ними викладена гробниця Роксолани і прикрашений гарем у головному палаці Османської імперії Топкапи, де найвідоміша українська бранка жила зі своїм султаном, а зараз діє музей. Вони прикрашають мечеті й церкви по всій Туреччині. Керамічні вироби фабрики свого часу були удостоєні високих відзнак у Франції, Німеччині, Великобританії. Аналоги кахлів можна побачити в оздобленні Лувра і лондонського Музею Вікторії та Альберта.

«Перемальовуючи орнаменти на папір, приглушувала ностальгію за Україною»

— Одного разу до мене прийшло натхнення і я стала перемальовувати орнаменти на папір, — пригадує Альона. — Знаходила в цьому занятті віддушину — так приглушувала ностальгію за рідною Україною. Бувало, закрию очі, а мені ввижаються зелені дерева обабіч дороги… І якось так усе переплелося в моїй уяві, що й сама не помітила, як бажання поєднати дві культури переросло у щось серйозніше, ніж захоплення. Я пішла навчатися у міжнародну академію Collège LaSalle на фешн-дизайнера. Заодно творила: малювала ескізи, розробляла орнаменти, переносила їх олівцем на викрійку й вишивала гладдю.

Читайте також: «Прямо в нульові»: Андре Тан розповів, який гардероб заважає кар'єрі

Найбільшою проблемою, зізнається дизайнерка, було знайти в Туреччині собі помічницю-вишивальницю. Вона розшукувала рукодільницю і через своїх знайомих по селах, і через службу зайнятості. А знайшла випадково, обмовившись про свої клопоти майстру ательє. «Так моя дружина вишиває», — сказав чоловік. Та найцікавіше, що родина жила через дорогу від ательє.

П’ять років тому Альона Чіні представила у Стамбулі свою першу колекцію жіночого етно-одягу. Турецькі дизайнери й модниці були вражені: на сукнях і блузах з шовку та льону в українському стилі з широкими рукавами вишиті нитками птахи і квіти, перенесені зі старовинної порцеляни Чіні, ніби оживали, наповнюючись теплом. Це не просто вбрання, а справжні витвори мистецтва, втілення історії традиційного керамічного розпису, продовження родинного ремесла в новій формі. Такого в цій країні ніхто до Альони не робив. Та навіть в усьому світі!

Альона створює не просто одяг, а справжні витвори мистецтва

 — Ручною вишивкою в Туреччині майже не займаються. Якщо елементи цього найпоширенішого в Україні виду народної творчості десь і зустрічаються, то це машинна робота, яка не несе ніякої енергетики, — розповідає Альона. — А тепер вона стала в тренді. Родина Чіні пишається тим, що я оживила стародавні сімейні реліквії, вдихнувши у них нове життя, тим паче, ніхто з неї вже давно не займається керамікою. А я горджуся, що моя донька Селін має такий талановитий родовід.

Тепер, за словами дизайнерки, настав час дати розуміння дитині, хто її предки по материнській лінії. І вони, скориставшись карантинними обмеженнями, рік тому перебралися до України. На щастя, з інтеграцією в нове середовище, так само, як і з мовою, у семирічної Селін проблем немає: вона однаково добре володіє турецькою, українською й англійською, а ще вивчає французьку.

«Одна сукня може перебувати в роботі два-три місяці»

 — Нелегко було мені і в рідних краях розшукати вишивальниць, щоб залучити їх до мого промислу, — посміхається Альона Чіні. — Розучилися жінки тримати голку в руках, не бажають сидіти над полотном. Знайшла майстринь аж у селі, за 60 кілометрів від Луцька, куди мене направила моя бабуся — вона знала, що в ньому були вишивальниці. Але до кого б із жінок поважного віку не звернулася, всі мені відмовляли. Просто не хотіли мати зайвого клопоту. Тоді ми з мамою почали розвішувати оголошення на стовпах. І тут підійшла одна селянка: «Я вмію вишивати, і сусідка моя вміє». Так знайшлися мої перші шість вишивальниць. Тепер їх у тому селі вже шістнадцять. До матерів приєдналися дочки. І це так надихає, бо ремесло відроджується, передається з покоління в покоління. Воно затребуване!

Читайте також: Пальто й «труби»: названі головні тренди літа-2021

Свої колекції Альона Чіні також створює з тим розрахунком, щоб одяг був у тренді не півроку, на що зазвичай націлені дизайнери, а не вийшов з моди і через багато років, передавався від матері до доньки, від доньки — до внучки. Тому вона принципово працює лише з льоном і шовком. Її сукні, блузи, туніки, спідниці виконані у романтичному стилі, легкі й повітряні, вигідно підкреслюють жіночність. Це фасони для бізнес-леді, колекція одягу коктейльного і круїзного стилю.

Колекція Альони Чіні вражає своєю легкістю і невагомістю

— Одна з останніх розробок — розшиті коміри до суконь, — розповідає дизайнерка. — Незабаром запущу вечірню колекцію. У планах також створити лінію постільної білизни. Більше десяти одиниць в одній колекції не зустрічається.

— Скільки часу йде на створення ексклюзивної речі?

— Оскільки орнаменти складні, то одна сукня може знаходитися у роботі два-три місяці. Спідниця — від двох тижнів.

Сукні з колекції Альони Чіні

— Які нитки використовуєте?

— Купую лишень німецькі, у них найякісніші кольори, найстійкіші фарби.

— А самі берете голку в руки?

— Час від часу. Коли є настрій.

Альона Чіні: «В Україні у мене все тільки починається»

— Де вам легше працюється: у Туреччині чи в Україні?

— Звісно, вдома. Тут мене всі розуміють з півслова. Все-таки відчувається різниця в менталітеті двох народів. Зате я отримала хороший досвід. До того ж, у Туреччині процес, як кажуть, поставлений на рейки. І я тішуся, що древня культура, яку творила родина Чіні, переживає ренесанс. В Україні у мене все ще тільки починається.

Читайте також: «Ми першими в Україні створили одяг з доповненою реальністю», — дизайнер Катерина Бякова

Раніше дизайнер Олена Голець розповіла «ФАКТАМ» про нові тренди в літньому одязі.

Фото з альбому Альони Чіні