Євген Леонов спеціально ходив до Бутирської в'язниці, щоб зрозуміти злодійський характер

2 вересня 1996 р. В Україні була введена національна валюта — гривня.

4 вересня 1781 р. Заснований Лос-Анджелес. Спочатку це було поселення, в якому жили 44 іспанці.

5 вересня 1666 р. Закінчилася Велика лондонська пожежа, що тривала 3 дні. Згоріло близько 10 тисяч будинків, при цьому відомо всього про 16 загиблих.

6 вересня 1976 р. На винищувачі «МІГ-25П» втік до Японії, а потім попросив політичний притулок у США радянський пілот Віктор Беленко.

7 вересня 1936 р. Засновано звання «Народний артист СРСР». Першими ним були вшановані Костянтин Станіславський, Володимир Немирович-Данченко. Останніми в 1991 році — Софія Пилявська і Олег Янковський.

8 вересня 1941 р. Почалася блокада Ленінграда, яка тривала 872 дні.

Євген Леонов народився 2 вересня 1926 року в Москві. Його батько, інженер за професією, працював на авіазаводі, і Женя хотів стати льотчиком-випробувачем. Навіть вступив до авіаційного технікуму, але на третьому курсі зрозумів, що акторська професія приваблює його більше і пішов поступати в театральну студію. Читав перед приймальною комісією Чехова і Зощенко, а потім його запитали, чи може показати ще щось. «Можу, але це буде ще гірше», — відповів Леонов. І став декламувати вірш Блоку «У ресторані». Євген побілів, внутрішньо зібрався і вирішив, що «тут така любов у вірші, така неможлива любов, що я повинен читати не як я, а як фатальний красивий чоловік, ну дуже гарний, розумієте, і дуже-дуже фатальний…» Члени комісії плакали і сміялися, але зарахували смішного та незграбного юнака в студію.

У перший час роботи в театрі імені Станіславського, куди молодого актора прийняли після студії, Леонов зображував звукові ефекти: шум вітру, гуркіт коляски, плескіт води, цокання копит, за що отримував 5 рублів. Одного разу він так втомився, що заснув у гримерці. В цей час по вулиці прогримів віз. «П'ять рублів проїхали», — пробурмотів Євген, не прокидаючись.

У кіно він почав зніматися з кінця 1940-х років. Перші ролі були епізодичними. Але у 1961 році, коли на екрани вийшла стрічка «Смугастий рейс», Леонов став справжньою знаменитістю. Євген Павлович згадував: «Посадили мене в клітку, випустили тигрів. Тигри підійшли, понюхали і пішли далі палубу оглядати. Тигри не кидаються — комедія не виходить. Режисер кричить: «Дресувальник, чому твої тварини не нападають на артиста?» «Вони до нього принюхалися», — каже, а сам запихає до мене в клітку живе порося і шепоче: «Леонов, візьми вилку, поколи порося, а то тигри на нього не реагують». Я кажу: «Тобі треба, ти і коли, у мене інша професія». Зате що творилося на палубі за хвилину, коли тигри відчули порося! Вони його через дроти подряпали, порося верещить, тигри від цього ще більше скаженіють. Я кричу, порося притискаю. А порося від страху зовсім збожеволіло, на мене стало кидатися. Тигри гарчать, порося верещить, я кричу: «Дресувальник, стріляй, не те всіх зжеруть разом з палубою…»

Якраз під час зйомок «Смугастого рейсу» у актора народився син. Коли Леонову повідомили про це, він так зрадів, що кинувся цілувати тигра, якого страшно боявся. А ще завдяки цій картині артист, можна сказати, став першим секс-символом радянського кіно: «Я першим з акторів показав свій потужний зад радянському народові. Сцена, де мій горе-приборкувач тікає від тигра, вискочивши з ванни, вразила міністерку культури Катерину Фурцеву. Потім було багато нарікань». Комедія стала суперпопулярною — за один тільки рік її подивилися понад 32 мільйонів осіб.

В ексцентричній картині «Джентльмени удачі» Леонов одночасно грав рецидивіста і директора дитсадка. Актор спеціально ходив до Бутирської в'язниці, щоб краще зрозуміти злодійський характер. Йому дозволили спостерігати за ув'язненими у вічко камери. «Джентльмени удачі» вийшли на екрани в 1972 році. І майже відразу багато фраз з комедії завоювали всенародну популярність — «пащу порву», «редиска — нехороша людина». Якось взимку Леонов приїхав у донське місто Міллерово. Артист Олександр Коняхин, який їздив з Євгеном Павловичем, згадував, як в коридорі його перехопив місцевий мисливець і запропонував угоду: якщо Леонов особисто йому скаже «Пащу порву. Кліпала виколю», отримає в подарунок ондатрову шапку. Наступного ранку творча група побачила Євгена Павловича в розкішній шапці.

Коли в Грузії знімали фільм Георгія Данелія «Не горюй!», Режисер пішов провідати родича в лікарні і взяв з собою Леонова. Як тільки актор увійшов в палату, хворому на очах стало краще. І його сусідам по палаті теж. Головний лікар попросив Євгена Павловича зайти в реанімацію — той же ефект! Тут лікар почав благати: «Обійдемо всі палати!» Актор виконав його прохання, хоча дуже втомився.

Останньою роллю Леонова став Тев'є-молочник у спектаклі «Поминальна молитва». Артист помер 29 січня 1994 року. У той день він повинен був грати саме в цій постановці. Глядачі, які прийшли на «Поминальну молитву» і дізналися про смерть улюбленого актора, не стали здавати квитки. Кілька годин вони простояли біля входу в театр зі свічками в руках.