Усікновення голови Іоана Хрестителя: що потрібно та чого не можна робити в цей день, молитва святому

В основі свята — події, пов'язані з мученицькою смертю святого, якого сам Ісус Христос назвав «великим між народженими від жінок». (Смерть кожного святого Церква шанує саме як свято, як перехід до життя вічного, до Бога.) Про те, що привело до насильницької смерті Іоана Хрестителя, розповідають як євангелісти (в Євангеліє від Луки згадується тільки сам факт загибелі пророка, а у Матвія й Марка повідомляються також подробиці цих подій), так і церковні перекази.

Після Хрещення Ісуса Христа в річці Йордані Іоан Предтеча продовжив своє служіння, закликаючи людей до покаяння та викриваючи пороки й гріхи людські. Так сталося і з тетрархом Галілеї Іродом Антипою (тетрарх — один з чотирьох рівноправних володарів. Після смерті Ірода Великого римський імператор Август розділив територію Юдеї на чотири частини, однією з яких була Галілея. Її царем і став Ірод). Ірод Антипа був одружений з дочкою аравійського царя Арефи, але, побажавши Іродіаду — дружину свого брата Филипа, він кинув законну дружину й став жити разом з Іродіадою, грубо порушивши тим самим єврейський звичай. Іоан відкрито говорив йому про це, називаючи перед народом цей вчинок негідним. Злостячись на викриття Іоанна, Ірод кинув святого в темницю.

Трохи згодом Ірод влаштував бенкет на честь свого дня народження, запросивши на нього знать Галілеї. У розпал бенкету донька Іродіади Соломія так танцювала для іменинника, що розпалений випитим вином Ірод був у захваті й пообіцяв в нагороду виконати будь-яке її бажання, навіть якщо вона захоче отримати в подарунок половину його царства. Але, підбурювана матір'ю, Соломія забажала негайно отримати на блюді відрубану голову Іоана Хрестителя. Не наважившись відмовитися від даної привселюдно обіцянки, Ірод наказав катові виконати бажання дівчини.

Коли голову Хрестителя на таці принесли на бенкет, губи пророка в останнє промовили: «Іроде, не годиться тобі мати жінку Филипа, брата твого». Соломія віддала голову святого матері, яка, сповнена злості, пронизала її кинджалом, поколола язик пророка голками та закопала голову в нечистому місці окремо від тіла. Але Іоана, дружина царського урядника Хузи, перепоховала голову святого на Оливній горі, поклавши її у глиняний посуд. А тіло Хрестителя його учні поховали в Севастії.

Минуло багато років, і земля, в якій було закопано посудину з головою святого, стала власністю вельможі на ім'я Інокентій. Він вирішив будувати на цьому місці церкву. Тоді й відкопали посудину з головою Іоана Предтечі — це було перше знайдення святині, від якої стало відбуватися безліч чудес. Перед своєю смертю Інокентій, боячись, що святиня потрапить до рук іновірців, сховав її на тому ж місці, де вона була знайдена.

За переказами, друге знайдення голови пророка сталося за часів правління імператора Костянтина. Тоді Іоанн Хреститель з'явився двом ченцям-прочанам, які приїхали до Єрусалиму. Вони відкопали святиню в зазначеному місці, але, вирішивши залишити її собі, поклали посудину з головою Хрестителя в мішок і вирушили додому. Дорогою до них приєднався гончар, якому вони довірили нести цей мішок. Гончар був благочестивою людиною, тому, коли йому теж з'явився Хреститель і оголосив свою волю, він зробив так, як велів пророк, — покинув попутників, несучи додому безцінну святиню. Запечатану посудину дбайливо зберігали в його сім'ї, передаючи з покоління в покоління, поки вона не потрапила в руки священника Євстафія. Цей послідовник аріанства (одного з ранніх єретичних течій християнства, який стверджував початкову тварність Бога-Сина та його неодноістотність з Богом-Отцем) використовував чудеса зцілення, які здійснює священна реліквія, щоб спокушати людей на єресь. А коли його обман розкрився, він закопав святиню в печері, розташованої неподалік від міста Емесси, щоб пізніше повернутися за нею. Але зробити цього не зміг, бо в печері був заснований монастир. У 452 році Іоан Хреститель з'явився архімандриту цього монастиря Маркелові та повідомив йому, де покоїться його голова. Це було друге знайдення голови пророка.

Святиню перенесли в Емессу, а потім — до Константинополя. У 850 році голова пророка знову опинилася в Емессі, а пізніше, під час набігу сарацинів — в Команах (місті, розташованому недалеко від сучасного Сухумі). Святиню довелося знову заховати, коли настали часи іконоборства. Вже після відновлення іконошанування на Константинопольському соборі у 42 році патріарху Ігнатію під час нічної молитви було відкрито місце зберігання голови Іоана Хрестителя. І близько 850 року спеціальне посольство, спрямоване в Комани, виявило голову пророка в зазначеному патріархом місці. Так відбулося третє знайдення однієї з найбільших християнських святинь.

Щорічно церква поминає всі три чудесні знайдення святині: перше й друге згадується 9 березня за новим стилем, третє — 7 червня.

Сьогодні на те, що володіють головою пророка або її часткою, претендують, наприклад, монастир святого Сильвестра в Римі, мечеть Омейядів у Дамаску, монахи Афона, собор Ам`єнської Богоматері у Франції. Збереглися правдиві відомості про те, як святиня потрапила у цей французький собор. Відомо, що вже у 1200 році голова Іоана Предтечі була розділена — паломники бачили лицьову частину голови. Під час четвертого хрестового походу католицький священник Валлон де Сартон виявив в одному зі зруйнованих палаців Константинополя на срібному блюді лицьову частину голови пророка, покриту опуклим кришталевим склом. Не маючи коштів на дорогу додому, в Пікардію, священнослужитель змушений був блюдо продати. А голову у 1204 році привіз до французького міста Ам'єн, де її помістили у спеціально побудованому соборі Ам`єнської Богоматері. Тут святиня прославилася безліччю чудес і стала місцем паломництва як для простих людей, так і для королівських осіб.

Саме в цьому соборі, де зберігається лицьова частина голови, у 1958 році проводилося велике дослідження святині, в якому брали участь кращі фахівці в різних галузях медицини. І не було знайдено жодного факту, який би суперечив тому, що голова, яка зберігається в соборі, дійсно може належати Іоану Хрестителю.

Смерть винуватців розправи над Іоаном

З церковних переказів відома також доля винуватців розправи над великим святим. Кара Божа впала на Соломію, коли та переходила взимку невелику замерзлу річку Сікоріс. Коли вона провалилася під лід, голова її опинилася зверху, а гострі крижини так здавили шию, що через деякий час перерізали її. Тіло Соломії так і не знайшли, а голову на блюді принесли Іродіаді та Іроду. Цар Арефа, батько покинутої Іродом дружини, не простив зятю безчестя своєї дочки, оголосив йому війну, яку Ірод програв. Ірод та Іродіада були відправлені в ув'язнення спочатку в Галлію, а потім в Іспанію. Там під час землетрусу під їхніми ногами утворилася глибока ущелина, в яку лиходії провалилися й були заживо засипані землею.

Що потрібно зробити в цей день

Віряни обов'язково відвідують у день Усікновення голови Іоана Хрестителя церкву, щоб помолитися великому святому.

Молитва до святого Іоана Предтечі

Хрестителю Христів, проповіднику покаяння, не відкинь мене, що каюся, але, з’єднуючись із небесними силами, молися до Владики за мене, недостойного, сумного, немічного і печального, що потрапив у різні біди житейські, змученого хвилюючими думками мого розуму; бо я — вертеп злих діл, зовсім не маю кінця гріховним звичкам, бо розум мій прикутий до земних речей. Що маю робити? Не знаю. І до кого звернуся, щоб спасти свою душу? Тільки до тебе, святий Іоане, благодаті тезоіменний, звертаюся, бо перед Господом після Богородиці немає більшого від народжених. Ти сподобився торкнутися глави Царя Христа, Агнця Божого, що взяв на Себе гріхи світу. Його ж благай за грішну мою душу, щоб хоч віднині, в одинадцяту годину, я поніс тягар благий і нагороди прийняв з останніми. Так, Хрестителю Христів, чесний Предтече, перший у благодаті, мученику, посників і пустельників наставнику, чистоти учителю і близький Христа друже! Тебе молю і до тебе вдаюся: не відкинь мене від твого заступництва, але підніми мене, що впав у великі гріхи. Обнови душу мою покаянням, як другим хрещенням, бо ти обох начальник: хрещенням омиваєш праотцівський гріх, покаянням же очищаєш кожного скверне діло. Очисти мене, оскверненого гріхами, і допоможи ввійти туди, куди ніщо скверне не входить, — у Царство Небесне. Амінь.

З давніх-давен вважалося, що саме у цей день можна вимолити зцілення від головного болю. А ще вважалося, що молитва Іоану Хрестителю в цей день може допомогти позбавитися гріха пияцтва.

Чого не можна робити

На знак скорботи через трагічну загибель Іоана Хрестителя та пам'ятаючи про обставини, що їй сприяли, — бенкет, танці й веселощі, цього дня віряни дотримуються строгого посту. Заборонені м'ясо, риба, яйця та молочні продукти. Для приготування їжі дозволено використовувати тільки олію. Тому в народі цей день часто називали Іваном Пiсним і примовляли: «Хто з’їсть на Іоана Хрестителя скоромну їжу, той після смерті в рай не потрапить». На Івана Пiсного намагалися не робити нічого, що могло викликати асоціації з мученицькою смертю Іоана Хрестителя. І, звичайно, під забороною були пісні й танці, адже саме завдяки таким розвагам на бенкеті Іродіада домоглася смерті святого.

Погодні прикмети

Народне прислів'я говорить: «Іван Пісний прийшов, літо красне забрав»

Наші предки вважали, що після Івана Пісного вже не буває гроз. Але якщо в цей день все-таки прогримить грім, то осінь надалі буде теплою й довгою. Теплою буде й весна наступного року.

Велика кількість граків і шпаків означає, що тепла погода протримається ще довго.

Гусак, що летить цього дня, попереджає про те, що найближчим часом пройдуть дощі.

Якщо помічали в небі журавлиний клин, знали — ось-ось похолодає та можна чекати ранньої зими.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про історію та традиції останнього дванадесятого свята церковного року — Успіння Пресвятої Богородиці.

Читайте також: День пам'яті Анни Пророчиці та Сави Крипецкого: що суворо заборонено робити 10 вересня