«Після важкого поранення швидко повернувся у стрій» — на Закарпатті вулицю назвали на честь загиблого Героя України

На Закарпатті перейменували вулицю на честь загиблого воїна — Героя України Андрія Літуна.

Командир 1-го гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади Андрій Літун із Мукачева загинув на початку березня, захищаючи нас від підступного та безжального ворога. Йому було 37 років, й майже половину свого життя він віддав службі. Він пройшов бої на Дебальцівському плацдармі та своїми рішеннями врятував сотні побратимів. Сам, отримавши важке поранення, після лікування швидко повернувся у стрій та продовжував боронити державу. До кінця, до останнього подиху.

«Андрій родом із Закарпаття, він ще зі школи мріяв про професію військового. Після військового ліцею у Мукачеві вчився в інституті Сухопутних військ в Одесі. Дружина Андрія — з Чернігівської області, теж військова, наскільки мені відомо, познайомились вони на навчаннях. Після весілля переїхали на батьківщину бійця, де стали батьками сина та доньки, — розповів «ФАКТАМ» настоятель Свято-Успенського храму Мукачева, протоієрей Сергій Потюк. — Згорьована вдова розповідала, що вони з Андрієм хрестили у нас свого синочка. Та часто ходили до нашого храму, тим паче ми з 2014 року опікуємось цією бригадою і допомагаємо їм. А пережив боєць багато що! Він зі своїм підрозділом визволяв Щастя, за блискавичну операцію та проявлену мужність Андрій отримав орден імені Богдана Хмельницького ІІІ ступеню. Після того було Дебальцеве, і Андрій, бувши вже заступником командира бригади, зумів вивести звідти цілими побратимів. Натомість його самого важко поранили. Та лікувався недовго — знову рвався на передову. Там він проводив близько семи-восьми місяців на рік, він марив службою, багато читав літератури, за що й отримав позивний Знавець. Зі своєї останньої ротації Андрій повернувся наприкінці грудня 2021 року. Дев'ять місяців боронили вони Україну без відпочинку. Тоді його зустрічали дружина, син та донечка Аліна. Дівчина ще давала інтерв’ю місцевим телеканалам. Зі сльозами на очах вона розповідала, як після такої довгої розлуки заціловує тата, постійно обіймає. Не стримувала слів подяки… А після короткої відпустки Андрій знову вирушив на службу…

Андрій Літун загинув 6 березня у Запорізькій області. Там він перебував від початку повномасштабного вторгнення рашистів.

«Під час ведення бою з окупантами Андрій разом із побратимами завдавав максимальних втрат противнику. За те, що наші воїни героїчно змагались, вороги підійшли впритул й почали командно-спостережний пункт батальйону розстрілювати з танків та артилерії. Андрій там знаходився і керував бойовими побратимами за допомогою засобів спецзв’язку, по рації. Українські воїни таким чином відбивали атаки противника, особовий склад якого переважав у чотири рази його підрозділ. На жаль, сталося пряме попадання 152-міліметровими артилерійськими снарядами та зі 122-міліметрових мінометів. І ще долучили танки. Андрій Літун опинився між двома воронками снарядів і, не маючи укриття, загинув. Посмертно йому надали звання Героя України».

Прощання з полеглим воїном відбулося у Свято-Успенському храмі. Сотні людей віддали Андрію Літуну останню шану, його хоронили у закритій труні, поклавши зверху український прапор та море квітів…

Раніше повідомлялося, що під Києвом у бою за Ірпінь загинув актор Паша Лі. Його поховали у Ворохті на Прикарпатті.

Кілька днів тому також провели в останню путь вбитого рашистами рівненського волонтера Сергія Ільчука. Батько 6 дітей займався евакуацією біженців з Київщини.