Очільник Донеччини Павло Кириленко: «Ми готові до загострення і погіршення ситуації»

— Павле, ситуація сьогодні дуже складна і важка. Велика битва за Донбас почалася. Чим, на вашу думку, вона закінчиться?

— Скажу одне: ми згуртовані й готові битися і стояти стільки, скільки потрібно, щоб не допустити ворога далі. Усі тут націлені на захист суверенітету і незалежності нашої України. Ми не збираємось захоплювати будь-яку іншу територію. Разом з тим свого не віддамо.

— Нещодавно в інтерв’ю «Українській правді» ви сказали, що росіяни хочуть зробити «великий Маріуполь» по всій Донецькій області. Де зараз найважча ситуація? Які міста найбільше постраждали?

— Потерпає вся Донеччина — обстріли з важкої артилерії, з мінометів, авіа- та ракетні удари. Фактично вщент зруйновані Маріуполь і Волноваха. Постійним руйнівним обстрілам з боку ворога піддаються міста вздовж лінії розмежування — Авдіївка, Вугледар, Великоновосілківська громада, Торецьк. По Краматорську, Бахмуту, Покровську та Слов’янську також періодично наносяться непоодинокі авіаційні та ракетні удари.

— Як працює ваша команда? Голова Луганської обласної цивільно-військової адміністрації Сергій Гайдай розповідав нещодавно «ФАКТАМ», що його команда працює як єдиний механізм. А у вас як? Усі на місцях? Чи є ті, хто втік?

— Слово «втік» навіть недопустимо. Усі дії підлеглих координуються мною безпосередньо. Команда працює чітко і злагоджено. Очільники місцевих військових адміністрацій, військових адміністрацій населених пунктів вздовж лінії розмежування, районних військових адміністрацій, мери міст і вся обласна військова адміністрація перебувають на місцях. Згідно з моїм розпорядженням певна частина працює дистанційно, втім виконує всі доручення. Кожен увесь час на зв’язку. Я знаходжусь в Донецькій області й виконую все велике коло своїх повноважень, наданих в тому числі Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

— У багатьох сьогодні відчуття, що за ці майже два місяці ми прожили ще одне життя. У вас також?

— Нагадаю, що війна на Донеччині та Луганщині продовжується з 2014 року. Звісно, не в такій активності, але були різні стадії. Але зараз насправді особливо не дивишся на календар. Немає такого відліку часу, як години, дні, тижні, місяці. Роблю те, що повинен робити на своїй посаді. В цьому немає якогось героїзму. Тому ще раз повторюю: ми будемо стояти стільки, скільки буде потрібно до нашої спільної перемоги.

— Коли вам особисто стало по-справжньому дуже-дуже страшно за цей період?

— Страх це природнє відчуття. Воно притаманне будь-якій людині. Щодо мене, не назвав би це страхом. Просто максимальна концентрація на цілях, зосередження на роботі і виконанні своїх службових обов’язків.

Читайте також: Мер Охтирки Павло Кузьменко: «Наради провожу на вулиці, тому що міська рада підірвана»

— Скільки мирних мешканців області загинули за час повномасштабного вторгнення?

— Кількість жертв російської агресії з 24 лютого така: 252 людини загинуло і 803 особи отримали поранення різного ступеню важкості. Це станом на сьогодні. Скільки загинуло в Маріуполі та Волновасі, з відомих причин можна буде підраховувати тільки після деокупації і деблокади міст. На жаль, та статистика буде жахливою.

— У теленовинах так званої «ДНР» зараз багато репортажів з населених пунктів, які захопив ворог. Сподіваюся, тимчасово. Місцеві мешканці нібито так радіють поверненню окупантської влади: «Ми вас так довго чекали». Чим це пояснити? Невже настільки погано їм жилося? Чи то просто пропагандистська картинка?

— Звичайно, пропагандистська картинка. Там цілодобово працюють пропагандистські телеканали. Але необхідно враховувати й певну ментальність людей, особливо тих, які проживають на території, наближеної до лінії розмежування, та їхнє латентне принаймні лояльне відношення до окупаційної влади. Втім я впевнений і можу робити такий висновок, тому що очолюю область вже практично три роки (Кириленко займає цю посаду з 5 липня 2019-го. — Авт.), що людям є з чим порівняти занепад території так званої «ДНР» і розвиток Донеччини, підконтрольної української владі. Повірте, ця різниця дуже суттєва.

Читайте також: «У нас була тиха здача Херсону», — мешканка міста розповіла про спротив земляків окупантам

— Яка зараз ситуація в області з ліками, продуктами, мобільним зв’язком? Є кому рятувати людей, надавати медичну допомогу тощо?

— Алгоритм розподілення гуманітарної допомоги від продуктів до засобів гігієни та медикаментів налагоджений і відпрацьований. Цей процес відбувається через районні та місцеві військові адміністрації й територіальні громади. Запаси продуктів акумулюються і розподіляються по території області. Зрозуміло, що в першу чергу тим, хто дуже потерпає від агресії. Підкреслюю, що, які б не були думки у людей про «братский народ», це українці, ми про них піклуємось і будемо це робити.

У наданні гуманітарної допомоги дуже допомагають наші партнери. Це в першу чергу Дніпропетровська область. Я завжди висловлюю слова подяки її очільнику Валентину Резніченку та його команді. Вони просто великі молодці. Жодного разу не було такого, щоб я підняв слухавку, набрав Валентина Михайловича або його заступників і хтось у чомусь відмовив. Усі механізми взаємодії налагоджені (наші заступники також спілкуються), ми працюємо на єдиний результат.

— Що з електрикою, водо- та газопостачанням?

— Електрика і газопостачання здійснюються в певному обсязі, навіть там, де тривають постійні бойові дії. У містах та населених пунктах вздовж лінії розмежування (Авдіївка, Мар’їнка, Красногорівка, Торецьк), на жаль, доволі часто трапляються перебої саме через бої. Але доволі швидко вдається відновити як газопостачання, так і електропостачання. Це, до речі, відповідь на ваше запитання, хто втік, яке я спочатку не зовсім зрозумів. Саме керівники військових адміністрацій на місцях чітко координують і безпосередньо беруть участь у налагодженні всіх необхідних компонентів життєзабезпечення населених пунктів, які вони очолюють.

— Маріуполь це наш біль. З 1 березня місто оточено. Нещодавно командир 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Сергій Волинський закликав іноземні держави терміново вивезти військових і цивільних з «Азовсталі» у безпечне місце. Він каже, що на порятунок людей із розбомбленого заводу є лічені дні чи години. Йдеться, зокрема, про 500 поранених бійців та кілька сотень цивільних. Ви бачите якийсь вихід з цієї дуже складної ситуації? Як її можна вирішить?

— Ситуацією володіють безпосередньо керівництво держави і командування ЗСУ. Саме вони її коментують. Вважаю це цілком правильним, щоб не було викривлення дуже чуттєвої інформації. Усі дії держави спрямовані на допомогу, в тому числі військову, героїчним захисникам міста. Це не потребує навіть якихось невеликих коментарів. Знаю й те, що зв’язок з захисниками міста керівництво країни та командування ЗСУ підтримують постійно.

Читайте також: «Трупи на деревах і землі, шматки людської плоті, братські могили», — лікар-інтерн про пекло в Маріуполі

— Ви спілкуєтесь з маріупольцями?

— Спілкуюсь з мером міста і в першу чергу з тими, хто долучений до процесу організації евакуації. Вона, попри всі труднощі й, здавалося б, неможливості її проводити, відбувається по відпрацьованому алгоритму. Тому коло осіб, з якими спілкуюсь, є дуже-дуже великим. Це не просто спілкування, а координація і злагодженість дій, сказав би так. І це дає свої результати.

— Відомо, що мешканців Маріуполя примусово вивозять до росії. Це фактично депортація. У вас є якісь приблизні цифри, скільки людей вже виїхали?

— Так, є дані щодо примусового вивезення людей до російської федерації, причому у віддалені регіони, або на тимчасово непідконтрольні української владі території. Така цифра становить зараз понад тридцять тисяч осіб. Відомо, що люди проходять так звані фільтраційні табори. Там у них забирають паспорти громадян України й видають певну довідку, розроблену російською федерацією. Вона нагадує аусвайси часів фашистської Німеччини.

— Ми всі чекаємо на перемогу. Але якщо, не дай Боже, щось піде не так, як кажуть, наскільки готові ви і ваша команда до найгіршого сценарію розвитку подій?

— Звичайно, ми готові до загострення і погіршення ситуації, тому займаємось масовою евакуацією населення. Цим загостренням можуть бути провокаційні дії ворога, які він неодноразово вчиняв, і злочини проти мирних мешканців, що також неодноразово відбувалося на території Донеччини, зокрема, на жаль, продовжує відбуватися в нашому рідному українському Маріуполі. Красномовний приклад — ракетний удар рашистів з комплексу «Точка У» по залізничному вокзалу в Краматорську 8 квітня, внаслідок якого загинуло понад 50 людей.

— У вас дуже втомлений вид. Як складається ваш день?

— Дуже небагато часу на сон. Постійно треба координувати дії різних структур, об’їжджати територію, проводити наради, перевіряти діяльність очільників міст, районів і сіл. Особлива увага до нових очільників військових адміністрацій. На жаль, дії попередніх мерів Костянтинівки та Дружківки були явно спрямовані не на розвиток цих міст. Тому указом президента там були введені військові адміністрації й змінено керівництво.

— Що ви зробите в першу чергу після перемоги?

— Зробимо висновки й проведемо роботу над помилками, а потім скеруємо всі наші зусилля на відновленні Донеччини та України в цілому. Будемо надалі працювати над розвитком нашої держави, щоб зробити ще більш розвинутою і більш квітучою нашу рідну Україну, яка незабаром стане членом Європейського союзу. Впевнений у цьому.

Читайте також: «Я сиділа у підвалі і тупо чекала смерті. Розуміла, що ми звідти не виберемося», — Надія Сухорукова розповіла про ад в заблокованому Маріуполі