Вступна кампанія під час війни: все, що потрібно знати про особливості і умови вступу

«Під час повітряної тривоги тестування відразу перерветься, і всі спустяться в укриття»

- Олеже Ігоровичу, цього року замість ЗНО абітурієнти складатимуть національний мультипредметний тест, який містить завдання з трьох предметів — української мови (без української літератури), математики та історії України. Чи потрібна спеціальна підготовка до цього тесту?

- Ні. Національний мультипредметний тест — це насправді спрощений варіант ЗНО, і щоб його здати, достатньо було добре вчитися в школі. Все так само як і зі ЗНО — особлива підготовка не потрібна, але багато хто, щоб підтягнути шкільні знання або перестрахуватися, як відомо, займається додатково. З прикладом того, як виглядатиме тест, можна ознайомитись на сайті Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти. Це можна назвати пробним тестуванням, яке учасник зможе пройти вдома за комп'ютером та перевірити свої результати.

- Сам тест абітурієнти теж складатимуть за комп'ютерами?

- Так, але це відбуватиметься не вдома, а виключно в аудиторіях екзаменаційних центрів. Цього року не буде роздрукованих зошитів із завданнями. Якщо ви скажете, що складати тест з роздрукованими зошитами краще й ефективніше, я з цим погоджуся. Але в умовах, що склалися, у нас немає можливості це забезпечити. Йдеться не лише про чималі витрати на папір, а й про логістичні складнощі, адже зошити довелося б розвозити не лише різними регіонами України, а й везти їх за кордон. У низці європейських країн (на сайті МОН є їхній повний список) теж будуть екзаменаційні центри — спеціально для дітей, які зараз перебувають за кордоном. Там учасники складатимуть тест в аудиторіях університетів.

- Вже відомо, у яких саме регіонах України проходитиме мультипредметний тест?

- Попередньо у 21 області та місті Києві. Але ми ще робитимемо уточнення, оскільки за п'ять тижнів багато що може змінитися. Війна триває і зараз ми не можемо знати, чи буде під час проведення тесту безпечно в тих чи інших населених пунктах. Говорячи про безпеку, зазначу також, що до центрів тестування є низка вимог, серед яких обов'язковий пункт — наявність укриття. Укриття має бути або в тому приміщенні, де проходитиме тест, або зовсім поруч. Якщо пролунає сигнал повітряної тривоги, тестування відразу перерветься, і всі спустяться в укриття. Якщо тривогу скасують досить швидко, учасники зможуть піднятися в аудиторію та продовжити складання тесту. Але якщо тривога триватиме кілька годин, доцільно буде перенести тестування на інший день.

- Підтверджуючи свою участь у тестуванні, людина може обрати будь-який регіон? Чи все ж таки відіграє роль те, де вона зареєстрована, де відвідувала школу?

- Не відіграє. Учасник може вказати будь-який регіон, де йому буде зручно пройти тест. Мало того, розуміючи, який зараз час, ми ще надамо можливість змінити місце здачі тесту — адже ситуація може змінюватися, і людина може виїхати або навпаки повернутися додому. Але в останні два тижні перед складанням тесту внести подібні зміни вже буде неможливо.

«Абітурієнту, який тест не складав, доведеться просити про співбесіду у виші»

- Реєстрацію на основну сесію мультипредметного тесту вже завершено, зараз триває реєстрація на додаткову. Орієнтуючись на вже відомі цифри, чи можна сказати, скільки очікується абітурієнтів?

- Остаточних даних поки що немає, адже попереду реєстрація не лише на додаткову, а й на третю спеціальну сесію (вона проводитиметься вже у вересні для тих, хто з об'єктивних причин пропустив попередні сесії). Щодо основної сесії, то з раніше зареєстрованих близько 400 тисяч людей 230 тисяч вже підтвердили свою участь у мультипредметному тесті. Ми розуміємо, що цього року вступників, на жаль, буде менше, ніж спочатку планувалося.

- А якщо людина через бойові дії чи окупацію свого регіону не встигла навіть на третю, спеціальну сесію, вона не зможе цього року вступити до вишу?

-У неї будуть варіанти. Наприклад, вступити без результатів тесту шляхом індивідуальної дистанційної співбесіди. Але якщо результати мультипредметного тесту абітурієнти зможуть відправити до будь-якого вишу країни, то абітурієнту, який тест не складав, доведеться звертатися до конкретного вишу та просити про співбесіду. Тут уже не буде вибору, а буде вступ до конкретного університету. Сподіватимемося, що таких випадків буде небагато. Скільки їх, стане зрозуміло не раніше серпня.

- Що буде після того, як абітурієнти отримають результати тесту? Подача документів до вишів онлайн?

- Так, як це було в попередні роки. На бюджет, як і раніше, можна буде подати п'ять заявок, розставивши їх у порядку пріоритетності. Цього року багато чого довелося спростити. На всі спеціальності потрібен однаковий список предметів. А на більшість спеціальностей на контракт можна вступати взагалі без результатів тесту, за допомогою мотиваційного листа. Можливо, це навіть занадто просто. Але це пов'язано лише з реаліями воєнного часу.

- Тест містить завдання з трьох предметів. При цьому є ті, хто вступатиме на математичний профіль, і ті, хто на гуманітарний. А завдання вони виконують однакові. Як результати тесту враховуватимуться при вступі на ту чи іншу спеціальність?

— Для кожної спеціальності затверджено свої коефіцієнти. Наприклад, на математичну спеціальність коефіцієнт предмета «математика» може бути 0,5, українська мова 0,3, а історія України 0,2. На гуманітарну — навпаки. Результат тесту складатиметься з оцінок із трьох предметів. Залежно від того, на яку спеціальність вступник подасть заяву, буде розраховуватись його конкурсний бал.

- Раніше після того, як абітурієнт знаходив себе у списках рекомендованих до вступу на бюджет, він мав протягом певного часу особисто привезти документи до університету. Як буде цього року?

- Останні два роки це вже можна було робити в електронному кабінеті, хоча багато хто приїжджав особисто. Цього року, вочевидь, тих, хто приїде особисто буде менше. Можливість подати оригінали документів через інтернет зберігається.

- Все частіше звучать заяви про те, щоб у вересні хоча б у частині регіонів відновити офлайн-навчання в університетах. Наскільки це реально?

- Ми сподіваємось, що в регіонах, де немає активних бойових дій, це стане можливим. Але лише у тих навчальних закладах, де зможуть забезпечити безпечні умови, де є укриття. Важливою є також місткість укриття — скільки людей одночасно зможуть там перебувати. Орієнтуючись на це, кожен університет продумуватиме принцип навчання. Наприклад, якщо укриття вміщує не більше 200 осіб, то тисяча студентів одночасно вийти на навчання не зможе. У таких університетах будуть складатись графіки — хто коли навчається онлайн, хто офлайн. Можливо, будуть навчатися по тижнях або днях — як вирішить адміністрація університету.

— Університети у прифронтових регіонах планують прийом першокурсників?

- Так. Але в населених пунктах, де є загроза артобстрілу, офлайн-навчання бути не може — навчальний процес відбуватиметься лише онлайн. У регіонах, де зберігається лише загроза ракетного обстрілу та попередньо звучить сигнал повітряної тривоги (як, наприклад, у Києві чи західних областях), офлайн-навчання можливе, але лише з урахуванням дотримання всіх правил безпеки, про які йшлося вище. Студенти повинні розуміти, що ігнорувати сигнал повітряної тривоги, як зараз, на жаль, багато хто робить, не вийде — вони повинні будуть суворо дотримуватися встановлених правил. Усі учасники навчального процесу мають бути готові до цього.

Раніше ми повідомляли про те, як випускникам, які опинилися за кордоном, отримати документи про закінчення школи.

Фото Рixabay