«На війну просився кілька разів»: щемлива історія бійця, якого вбили рашисти на Донбасі

У селі Жабокрич на Вінниччині поховали ще одного героя-земляка — 53-річного військовослужбовця Анатолія Княжчука (нагадаємо, у квітні тут провели в останню путь бойового медика Дмитра Мельниченка, який загинув, рятуючи побратима). Водій автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення загинув у бою в Авдіївці на Донеччині. На війну солдат пішов добровольцем, бо знав, що це таке. Адже колись москва послала його, молодого українського хлопця, у чужі ворожі афганські гори й піски, на чужу непотрібну війну. А тепер російський чужинець прийшов на його рідну землю. І відібрав його життя.

— Анатолій був великим патріотом. Кілька разів ходив до військкомату, аби його взяли до війська. А тепер от ще одного загиблого маємо, третього з нашого села за цю кляту війну. Саме у день, коли загинув боєць, над обійстям, де він жив, кружляв лелека. Потім птах наважився спуститися на землю, походив, ніби господар, по городу. І згодом полетів. Ніби душа ще одного воїна прилетіла з-під пекельної донецької Авдіївки додому, щоб потім злетіти в небеса, — розповідає місцеве видання «Сільські новини».

З військовими почестями, за всіма церковними обрядами проводжали бійця. Зупинялися зустрічні автівки, до траурної ходи долучалися люди з квітами, схилив голову, стоячи на колінах обабіч дороги… Прапор України вручили донечці Анатолія Княжчука — Тетяні. Вона притулила до себе стяг, за який віддав своє життя батько, і скропила його гіркими сльозами від непоправної втрати.

Раніше у Києві попрощалися з легендарним «азовцем» з позивним «Кельт».

Читайте також: «Він був для мене всім світом»: дружина про вертолітника-аса Олександра Григор’єва з позивним «Шумахер»