«Загинув у свій день народження»: Вінниця попрощалась із героєм, який заради служби повернувся з-за кордону

У Вінниці сотні людей навколішки та з квітами провели в останню путь 27-річного воїна Дмитра Білоконя. Коли почалось повномасштабне вторгнення, молодий чоловік перебував на заробітках у Польщі, але відразу ж повернувся й вирушив на фронт. Загинув неподалік міста Бахмут, де точаться найзапекліші бої, у свій день народження… За декілька годин до смерті вінничанин виклав відео, в якому він з побратимами їде на автівці. Невдовзі стане відомо, що у ній загине ще один побратим Дмитра, інший безвісти зник…

«Просто прекрасний. Сильний, добрий, лагідний, спокійний, такий милий і рідний нашому серцю. З ним тільки найкращі спогади. Коли ми бачилися 3 тижні тому на сході, він не міг повірити, що сидимо і п'ємо каву тут, десь на Бахмутському напрямку, а не у Києві чи Вінниці, — написала про загиблого волонтерка, координаторка проєктів СУВІАТО Ольга Харкіна. — Що ми поруч з ним навіть на війні. Тій радості не було меж. І це так навзаєм! І зараз теж немає меж… тільки вже зовсім іншим переживанням: «Ну тільки не зараз… Тільки не він»…

Дмитро Білоконь — син голови правління нашої Спілки учасників, ветеранів, інвалідів АТО та бойових дій — СУВІАТО, свій бойовий шлях розпочав з 58-ї бригади. І був період, коли син та батько воювали одночасно на східному фронті, в різних бригадах — факт, про який, можливо, більшість і не знали публічно. На момент повномасштабного вторгнення Діма перебував за кордоном і рвався чимшвидше знову стати до лав Збройних сил, бо не міг інакше.

Цього разу захищати Україну продовжив на посаді головного сержанту другої батареї протитанкового артилерійського дивізіону 72-гої ОМБр ім. Чорних Запорожців. Ми слухали про фронтові будні протитанкістів та обіймали його міцно, і наш Юра так радів, що нам вдалося побачитися та передати любов і підтримку рідних. Дмитро Білоконь перестав виходити на зв'язок в районі Бахмуту у день свого народження… Того дня йому виповнилося 27 років".

Поховали героя у рідній Вінниці з військовими почестями. Оскільки Дмитро не мав власної родини, попереду несли гільце та коровай…

Раніше «ФАКТИ» повідомляли про смерть в бою командира військової частини полковника Олега Дегтярьова і легендарного офіцера, який вижив в Іловайському котлі, Володимира Гунько («Кузьма»).