«Він почав робити зі мною щось мені незрозуміле»: шокуючі розповіді жертв київського фотографа-педофіла, які можуть залишитись без захисту в суді

Тетяна, з якою поговорили «ФАКТИ», є учасницею судового процесу. Сама вона від дій фотографа-педофіла не постраждала. Але саме завдяки її участі 2020-го у справу втрутилися співробітники поліції.

— Для нас ця історія почалася з того, що моя донька познайомилася у селі в Обухівському районі Київської області з 17-річною дівчинкою Анею (імена потерпілої та нашої співрозмовниці змінено. - Авт.), — розповіла Тетяна. — Аня — дуже симпатична дівчинка модельної зовнішності. Але, на жаль, із неблагополучної родини — батька немає, мама зловживає алкоголем. Якось брат Ані розповів моїй доньці, що «сестра працює фотомоделлю». Сказав, що за нею кілька разів на тиждень заїжджає фотограф, возить її на фотосесії, з яких вона привозить по 200−300 гривень. Мене одразу це насторожило: що це за фотограф, який щоразу особисто приїжджає за нікому не відомою дівчинкою до села? Коли я особисто познайомилася з Анею і вперше з нею поговорила, мої підозри тільки посилилися. Аня намагалася справити враження самостійної дорослої дівчини. Не приховувала, що палить, що навіть пробувала наркотики. При цьому в очах читалося: «Допоможіть мені!». Вона почала приходити до нас частіше, ми довго розмовляли. Якось, коли ми з нею залишилися наодинці, я запитала про цього фотографа. «Він дуже добрий, так про мене дбає. Він мені як батько», — сказала Аня, наче завчений напам'ять текст. «Як довго він з тобою це робить?» — наважилася я спитати. Аню почало трусити, з очей полились сльози. Вона довго плакала, після чого розповіла, що ця людина вже кілька років примушує її до сексу.

Виявилося, Аня потрапила до нього дитиною — їй було 10 років. Її як миловидну симпатичну дівчинку привели до фотографа знайомі її мами. До 14 років він її не чіпав. Проводив фотосесії, казав їй, що вона дуже гарна і має велике майбутнє як модель. Розповідав, що він давно у шоубізнесі, фотографував і Настю Каменських, і Наталю Могилевську. І, мовляв, знає, про що говорить. Давав їй гроші, купував одяг, дарував подарунки. Грав роль дбайливого батька, якого в Ані ніколи не було. Привчив її до алкоголю. Коли Ані було 14 років, він її скривдив. Аня каже, що чинила опір, але він був сильнішим. «Він казав, що любить мене, як батько. І почав робити зі мною щось мені незрозуміле…» — так описала мені Аня те, що з нею відбувалося. З того часу фотограф регулярно вступав з нею в статевий зв'язок. Бувало й так, що вони були не лише вдвох — приєднувалися інші дівчата. Аня каже, що найчастіше він робив з нею це в його мікроавтобусі, де замість заднього сидіння був матрац. Перед статевим актом фотограф купував їй алкоголь. І дочекавшись, коли вона нап'ється, робив із нею все, що хотів. Аня каже, що цей жах уже став для неї звичкою. «Я ненавиджу себе, — зізналася вона. — Не можу дивитися на себе в дзеркало, я сама собі гидка. І я не знаю, що робити».

Ще він просив Аню знайомити його з іншими дівчатами. «Мені небайдуже, з ким ти товаришуєш, — казав. — Приводь до мене дівчаток, я хочу з ними познайомитися». Просив її показувати фотографії подруг. І, виявляється, вказував їй і на мою дочку також — хотів, щоб Аня її до нього привела. А я зі спокійним серцем відпускала дитину гуляти, навіть не здогадуючись, що по селу їздить педофіл… До речі, одну зі своїх подружок Аня таки з нею познайомила. І він зробив з нею те саме, що й з Анею…

Я була перша, кому Аня все це розповіла. Їй просто не було до кого звернутися. «Якби я сказала мамі, почула б, що сама у всьому винна», — пояснила Аня. Я запевнила її, що вона ні в чому не винна. І що потрібно діяти. Насамперед — перервати всі контакти з цим негідником. Аня так і зробила. Якийсь час вона жила в нас — ми її ховали, щоб він не міг її знайти. Він, як і слід було очікувати, намагався її повернути. Казав, що даватиме більше грошей. Аня погрожувала, що розповість про все, що він з нею робив, своєму братові. «Я і брату твоєму дам грошей», — відразу відреагував фотограф. Очевидно, він звик вирішувати всі питання саме так — грошима. І спеціально вибирав дівчаток із неблагополучних сімей, яких нема кому захистити.

Ми звернулися до поліції. Дуже дякую поліцейським, які активно взялися за цю справу. Вони якийсь час стежили за фотографом, і тепер мають незаперечні докази його провини. У момент затримання (а взяли його прямо у фотостудії) у нього знайшли чимало порнографії… Коли у ЗМІ з'явилася інформація про його затримання, ми дізналися про інші жертви. У фейсбуці з'явився допис Світлани Коваль, з якою він намагався це зробити ще 18 років тому.

«Я вистрибнула з ліжка і побігла вниз сходами, розуміючи, що Бог справді створив для мене диво, Він його зупинив…»

Світлана не приховує свого імені та про те, що з нею сталося, розповіла публічно. З фотографом-педофілом вона мала нещастя познайомитись, коли їй було 17 років. Це сталося на конкурсі моделей «Шанс.Model.Ua» на телеканалі «Інтер»:

«На одному з етапів конкурсу нас вчили позувати на фотокамеру. Проводила це навчання людина, яку вважали гуру фотографії у модельному світі. Він же робив знімки, за якими нас потім оцінювали. Мені дуже сподобалося моє фото з того етапу конкурсу — я на мотоциклі, моє довге волосся розвивається від вентиляторного вітру, очі сяють, я непереможна. А може, й сам факт, що це робота якогось гуру, перетворював цю фотографію на бездоганну. Я мріяла отримати її собі на згадку. А коли почула від того ж гуру, що я йому дуже сподобалася, що мене легко фотографувати і що він хотів би зробити ще кілька знімків у своїй студії — просто не могла повірити у своє щастя.

У фотографа і студія, і його квартира — це одне приміщення, і він використовує обидва простори для фотосесій. Пам'ятаю, як спостерігала за чиєюсь фотосесією у студії, як чекала на свою чергу. Як він умовив дівчину фотографуватись без бюстгальтера, як вона швидко погодилася. Я засуджувала це дійство і думала, що сама на таке ніколи не погоджуся… Пам'ятаю, як він і мене почав умовляти зняти кофту та ліфчик. Розповідав, що колись я буду собі вдячна, бо навіки залишу гадку про те, яким було моє тіло в молодості… Я відповідала, що не хочу фотографуватися голою. Частина того, що відбувалося, залишилася ніби затуманеною, деякі фрагменти моя пам'ять, мабуть, дуже старалася витерти. До однієї із забутих частин відносяться його маніпуляції та тиск — залишилися лише спогади про свої неприємні відчуття, а що говорив — не пригадую. Але ці трюки таки подіяли… І пам'ятаю наступне — як я вже сиджу на сходах гола. Страшно соромлюся. Не того, що я негарна, а того, що чужі очі дивляться на мої інтимні місця. Виставляючи кожен пальчик, нахил голови або положення коліна, він торкається мене, буцім так потрібно для вдалого фото. У моїй душі розпач, вразливість, заціпеніння, приниження, вина, безпорадність…

Пам'ятаю, як він вчив мене життя, кажучи: «Щоб зробити чоловіків щасливими, краще мені прибрати волосся зі своєї інтимної зони»… А далі пригадую, як він уже проник у мене своїм пальцем. Причому я не те, що не давала згоди, це сталося так раптово, що я не зрозуміла, що відбувається. У цей момент я вже прокинулась від впливу маніпуляцій і усвідомлювала, що в небезпеці. Думала про можливі шляхи втечі. Розуміла, що всі пішли, на величезній території ні душі і навряд чи мене хтось почує та врятує. І що, як він стане агресивним від мого репетування і зробить щось гірше? Це лякало найбільше. Пам'ятаю, як збентежено й мовчки дивилася йому в очі і просто чекала, коли це скінчиться. Далі він хотів торкнутися грудей, це було гидко, я намагалася відсторонитися, а він сказав: «Якщо вже пустила всередину, то чого ж не даєш груди?» — і я думала, що він правий, що ніби «вже все втрачено», що «я вже погодилася».

Далі — знову пробіл, а потім уже фрагмент, як він вже, немов оскаженілий, силоміць тягне мене сходами на другий поверх у ліжко. Я пручаюсь, кричу, намагаюся вирватися, розумію, що те, чого я боялася — вже не за горами, і тут уже будь-які способи оборони стануть у нагоді. Але сили були нерівні, і скоро ми опинилися в ліжку. У цей момент я шалено молилася. Благала Бога зробити чудо і захистити мене. Просила й цього мужлана зупинитися. Разів сто промовила: «Будь ласка, не треба!» Плакала та благала. Він поклав мене на бік і сам ліг до мене. Пам'ятаю, з жахом відчула, як його пеніс торкається мого тремтячого тіла. Думаю: «От і все, порятунку не буде, він зараз скривдить мене, а потім, може, ще й уб'є».

Раптом він завмер. Зупинився. Відпустив руки, які міцно мене стискали за плечі. Ліг на спину. Сказав якось здивовано: «Такого в мене ще не було, щоб я не закінчив». А я вистрибнула з ліжка і побігла вниз сходами, розуміючи, що Бог справді створив для мене диво, Він його зупинив.

Я не ділилася тим, що сталося, з жодним дорослим, не заявляла в поліцію, і відкрила серце тільки сестрі та кільком подругам, а пізніше чоловікові та психологу. Чому я мовчала? Я відчувала свою провину. «Сама винна» — тут спрацювало не найкращим чином. «Я сама прийшла». «Мовчала, не виривалася, не кричала, не намагалася рятуватися, я на все погодилася, я САМА ВИННА, я була дурна і наївна»… Про те, щоб подавати заяву в поліцію, я й не думала: «ну сама ж винна, а насильства не було — так про що заявляти?» (хоча насправді те, що він робив, — і є насильство. Важливо, щоб усі, хто потрапив у подібну ситуацію, розуміли, що зґвалтування — це не обов'язково статевий акт із проникненням).

Потерпілі, яких фотограф та його адвокати на судових засіданнях доводять до нервового зриву, можуть залишитись взагалі без захисту

— Зараз у справі, яка вже слухається у суді, шість потерпілих, — каже Тетяна. — Насправді ж їх сотні. Багато хто з жінок, прочитавши пост Світлани, написали їй, розповіли, що було з ними. Але дати свідчення поліції категорично відмовилися — бояться розголосу і самого фотографа, який хоч зараз і в СІЗО, але «людина зі зв'язками» та «може помститися». Ми ж розуміємо, що головне зараз — довести справу до кінця, до вироку. Щоб ця людина ніколи й ні з ким не змогла більше робити те, що робила всі ці роки.

Але зараз виникла інша проблема — потерпілі, яких фотограф та його адвокати на кожному судовому засіданні буквально доводять до нервового зриву, можуть залишитись взагалі без захисту.

— Причина дуже банальна — у нас закінчилися гроші на адвоката, — каже Тетяна. — До війни ми з дівчатами могли платити адвокатській фірмі, яка зараз представляє наші інтереси. Але тепер ми втратили роботу, і для нас це стало непосильною ношею. Адвокати йшли нам назустріч і робили знижки, за що ми їм дуже вдячні. Але зараз ситуація складається так, що гроші у нас закінчилися, а фірма більше не може працювати безкоштовно. І ми не знаємо, як бути. Адвокат у подібній справі необхідний. Ідеться не лише про юридичні нюанси, яких, безумовно, дуже багато. Враховуючи те, яку агресивну тактику обрали адвокати фотографа, постраждалим дівчаткам просто необхідний захист. На кожному судовому засіданні адвокати роблять все для того, щоб довести кожну потерпілу до істерики. Тиснуть, ображають, ставлять страшенно некоректні питання на кшталт: «Але ж тобі це подобалося? Подобалось, подобалось! А тепер просто хочеш грошей збити?! У такій ситуації необхідно, щоби був адвокат потерпілих, який може все це припинити. Тому якщо у когось є варіанти, як нам допомогти, ми з великою подякою їх розглянемо.

Читайте також: Наймолодшій було 11 років: в Чернівцях пенсіонери розбещували дівчаток та знімали свої «подвиги» на відео

Щодо самого фотографа, то він обрав іншу тактику. У той час, як його адвокати звірять і доводять дівчаток до істерик, він продовжує відігравати роль «дбайливого татуся». «Я ж так добре до тебе ставився, — каже. — За що ти так зі мною?» Він, до речі, особливо й не заперечує, що вступав із дівчатами у сексуальні контакти. І при цьому щиро дивується, що ж у цьому було поганого.

Багато хто, дізнаючись про подібні історії, думають, що ніколи не зіткнутися з педофілами. Але важливо розуміти, що педофілами можуть бути люди з чудовою репутацією, вони є серед педагогів з вокалу, вчителів танців, фотографів, масажистів… Педофіл часто втирається у довіру не лише до своєї жертви, а й до її батьків, може стати другом сім'ї. І навіть діти із благополучної родини від цього не застраховані. Тому так важливо доводити подібні справи до судових вироків — щоби злочинці не відчували свою безкарність. Для тих, хто може допомогти нам матеріально чи готовий долучитися до роботи, повідомляємо банківські реквізити та фейсбук Світлани Коваль: 5375 4112 0053 2906; https://www.facebook.com/svitlana.kovall

Читайте також: «Хапала за інтимні місця»: подругу мільярдера-педофіла Епштейна та світську левицю Гіслейн Максвелл визнали винною у розбещенні дітей