«Можна втратити працездатність»: лікар-невролог про небезпеку «туману в голові»

За словами невролога Давида Щербини, іноді пацієнт на консультації не може толком пояснити, що його турбує. Мовляв, із зором все добре, але ніби «голова в тумані». Дехто пояснює це як відчуття сп’яніння, або похмілля на ранок. Особливо такі скарги почастішали після пандемії COVID-19.

«В стані «туману» пацієнтам стає важко фокусувати зір, тому вони часто спочатку потрапляють до офтальмолога зі скаргами на розмитість зору, але офтальмологічний огляд не виявляє особливих проблем, адже стан пацієнта перш за все психічний, — пояснює лікар. — «Туман в голові» — є варіантом нейрокогнітивного порушення. Страждають центри мислення та обробки інформації. Людина з «туманом» — має відчуття складності концентрації та уваги, їй важко на чомусь зосереджуватись, втрачається короткострокова пам’ять та складні когнітивні навички. Пацієнти в цьому стані часто повністю або частково втрачають працездатність.

Проблема привернула до себе особливу увагу після початку пандемії ковіду в рамках постковідного синдрому, як виявилось — інфекція негативно впливає на розумові та психічні функції мозку. Чому це відбувається — теорій багато, остаточного пояснення поки що немає. Кожен третій після ковіду має відчуття «туману в голові», навіть при легкому перебігу хвороби. Але ця скарга відома і до пандемії.

«Туман в голові» — це психічне порушення і є одним з частих психічних синдромів. Він може з'являтись і зникати сам по собі навіть протягом дня, у більшості він сильніше зранку, а ввечері стає легше, хоча буває і навпаки, «туман» може з’являтись рідко, або турбувати на постійній основі".

Перше і найлегше, що можна зробити у такому стані — налагодити режим праці та відпочинку. Пацієнт, пояснює невролог, має більше відпочивати, проводити час з друзями, займатись хобі тощо.

«Працювати з ранку до ночі, не отримуючи ніякої радості від життя, і мати при цьому ясну голову — неможливо, — пояснює Давид Щербина. — Якщо не виспатись — когнітивні навички на цей день знижуються, дефіцит сну є тригером психічних порушень. Регулярні заняття спортом. Це підвищує рівень дофаміну та серотоніну в мозку і само по собі є природним антидепресантом. Більшість міжнародних центрів здоров’я рекомендують приділяти спорту хоча б 40 хвилин на день, особливо корисними для мозку є кардіо тренування. Режим харчування — тут домінантною в більшості настанов є середземноморська дієта, вона знижує ризик діабету, хвороби Альцгеймера, депресії. Психотерапія також може бути одним з варіантів безмедикаментозного лікування, особливо якщо стан турбує не так давно.

Медикаментозне лікування в абсолютній більшості передбачає прийом антидепресантів, іноді з додатковими препаратами, але тут вже все індивідуально і залежить від конкретного психічного стану пацієнта та супутніх хвороб".

Раніше «ФАКТИ» публікували матеріали, де пояснювалось, як подолати «істеричний клубок» у горлі при сильних стресах та як боротися з головним болем напруги.

Читайте також: «Маємо 5 типових скарг»: лікар розповів, як розпізнати депресію