Дисплазія кульшових суглобів: лікар дав відповіді на найпоширеніші запитання

Несиметричні складки в дитини на попі, малюк не повністю розсуває ніжки, тому що коліна не лягають на пеленатор при розведенні… Вердикт — дисплазія кульшових суглобів. Доказовий ортопед Віктор Кирейко пояснив на своїй сторінці у фейсбуці, що робити в даному випадку і які фактори розвитку хвороби.

«Головне — не панікувати. У більшості дітей складки не симетричні, і це не має відношення до кульшових суглобів. Це особливості розподілу жиру на різних ділянках тіла. Клацання у ніжках в дітей зустрічаються відносно часто, але переважна більшість дітей — здорові. У дітей до 3−4 місяців присутній фізіологічний гіпертонус м'язів-згиначів, тому дитина не зобов'язана розсувати ноги аж до дотику колінами пеленатора. Не всі люди гімнасти та не повинні сідати на шпагат від народження та до самої старості.

Дисплазія — це недорозвинення кульшових суглобів. Частота дисплазій кульшових суглобів у літературі зустрічається дуже різна. Але всі сходяться на тому, що більшість дисплазій проходять самі, якщо не заважати. Але, безумовно, важка дисплазія потребує втручання лікаря та батьків", — каже лікар.

Що ж до того, що має насторожити батьків немовляти, лікар відповів:

«Наявність декількох (!) факторів ризику. Один чи два фактори не мають клінічного значення! Тільки в комплексі з результатами огляду лікарем та іноді інших методів обстеження можна поставити діагноз «дисплазія тазостегнових суглобів».

На запитання про фактори розвитку виникнення дисплазії, лікар відповів:

«Перша дитина, жіноча стать, велика вага при народженні, тазове передлежання, багатоводдя, багатоплідна вагітність. Наявність дисплазії кульшових суглобів у родичів, розведення стегон менше ніж на 75 градусів, наявність деформацій стоп, тісне сповивання».

Читайте також: Блювота у дітей через підвищення ацетону: лікарка розповіла про причини та правильну дієту

Якщо батьків щось турбує, треба звернутися до педіатра чи сімейного лікаря, який може запропонувати показати дитину ортопеду, зробити УЗД або рентгенографію.

На запитання, чи потрібно робити УЗД всім без винятку, лікар відповів: «Є країни, де практикують УЗД кульшових суглобів всім дітям у віці до 1 місяця, але цих країн небагато. У більшості країн, зокрема й таких як США та Великобританія, УЗД усім підряд не роблять. І не тому, що вони економлять гроші, хоча й тому теж. А насамперед тому, що при виявленні якихось незначних відхилень виникає питання: що робити з цим? І найчастіше відповідь — нічого. Але наполегливі батьки починають бігати по незрозумілих хіропрактиках, магах і хіромантах, „лікуючи“ неіснуючу хворобу. Тому, зваживши потенційний ризик непотрібного лікування, в багатьох країнах, у тому числі й у США та Великобританії, не рекомендують робити скринінгове УЗД дітям без факторів ризику та без змін під час огляду лікарем».

Якщо ж дисплазія є, лікар радить:

«Перше і найголовніше — звернутися до доказового ортопеда! Масажі, електрофорези, парафіни, магніти тощо до лікування реальної дисплазії не мають жодного відношення! Головне лікування — позиційне. Правильна позиція — це позиція „жабки“, так звана М-позиція. Для того щоб цього положення досягти та його утримувати, є багато різних пристроїв. Підбирає їх вам лікар, враховуючи саме вашу ситуацію. Важливо розуміти, що в цьому положенні дитина має бути максимально довго протягом доби. Якщо в цьому положенні дитина знаходиться менше 18−20 годин на добу, лікування, швидше за все, буде малоефективне. Якщо у дитини є дисплазія, а саме — нестабільний вивих стегна, лікар вам призначив пристрої, що відводять, то не потрібно робити зарядки у вигляді кругових рухів у кульшовому суглобі, „щоб воно там добре клацало й поправилося“. Цим рухом ви вивихуєте та вправляєте стегно щоразу, робите дитині ще гірше!»

Читайте також: «Вірте дітям! Цей біль у животі справді реальний»: педіатриня про симптоми, наслідки та лікування ФАБ