Американський хімік став двічі лауреатом Нобелівської премії

У середу, 5 жовтня, Нобелівський комітет оголосив імена лауреатів Нобелівської премії з хімії. Ними стали американці Каролін Бертоцці та Карл Баррі Шарплесс, а також данець Мортен Мелдал. У заяві Комітету йдеться, що троє вчених нагороджуються «за розвиток методів клік-хімії та біоортогональної хімії».

«Хіміками давно рухає бажання будувати дедалі складніші молекули. Це призвело до багатьох чудових молекулярних конструкцій, але їхнє створення, як правило, потребує багато часу і дуже дорого у виробництві. Премія цього року з хімії спрямована на те, щоб не ускладнювати речі, а працювати з тим, що легко та просто», — заявив голова Нобелівського комітету з хімії Йохан Оквіст.

Він підкреслив, що цьогорічні лауреати зробили внесок у «функціональний спосіб побудови молекул». Реакції, з якими працюють Бертоцці, Шарплесс та Мелдал, «використовуються у всьому світі для вивчення клітин та відстеження біологічних процесів». Ці дослідження дозволили створити покращені ліки проти раку. Препарати поки що проходять клінічні випробування.

Шарплесс став лауреатом Нобелівської премії вдруге. Вперше він отримав престижну нагороду у 2001 році за дослідження, які активно використовуються у фармацевтичній промисловості. На їхній основі створюються препарати-каталізатори окисно-відновних реакцій. Вченому 81 рік. Він працює у Массачусетському технологічному інституті.

У вівторок, 4 жовтня, було оголошено імена лауреатів Нобелівської премії з фізики. Ними стали американець Джон Клаузер, француз Ален Аспект та австрієць Антон Цайлінгер. Премію було присуджено «за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушення нерівностей Белла та новаторство у квантовій інформатиці».

Зазначені експерименти допомогли створити прототип квантового комп'ютера, який працює в сотні разів швидше за найпотужніші сучасні комп'ютери з цифровими чіпами. Крім того, він дозволяє ідеально шифрувати інформацію. Звичайним комп'ютерам потрібно тисячі років, щоб підібрати ключ для розшифровки.

Це стало можливим, тому що Цайлінгер, Аспект і Клаузер не побоялися кинути виклик самому Ейнштейну! Великий вчений до кінця життя не вірив у те, що в мікросвіті квантові частки можуть передавати одна одній інформацію. Його аргументи отримали назву «рукавички Ейнштейна». Нові лауреати Нобелівської премії довели, що Ейнштейн помилявся.

Першого нобелівського лауреата 2022 року було названо 3 жовтня. Цього дня було присуджено премію з медицини. Її удостоївся шведський біолог Сваанте Пабо за відкриття в галузі геному вимерлих гомінідів та еволюції людини.

У четвер, 6 жовтня, мають оголосити лауреата Нобелівської премії з літератури, а 7 жовтня стане відомим ім'я лауреата Нобелівської премії миру. У понеділок, 10 жовтня, назвуть володаря премії з економічних наук.