«Основа діянь кремля — це чистий нацизм із домішкою релігійного фундаменталізму»: радник міністра оборони України

Ідея поразки росії багатьох сильно лякає невизначеністю наслідків. Таку думку висловив радник міністра оборони України Олексій Копитько у фейсбуці.

«Тому йде безперервний пошук певної раціональної складової російської агресії, на яку можна було б спертися і шукати ґрунт для раціональних домовленостей, не входячи в зону невизначеності. Бо так простіше та вигідніше. Проте що далі, то більше настає усвідомлення: якщо інтелектуально чесно раціоналізувати події в рф, виходить, що раціональна основа діянь кремля — це чистий, незамутнений нацизм із домішкою релігійного фундаменталізму. Аятолла Гітлер із найбільшим ядерним арсеналом на планеті. Це партнер, що вже не перегнув палицю, — це чисте зло, у якого з вільним світом екзистенційний конфлікт. Поразка цього зла — єдина можлива мета, яку треба ставити. Без напівтонів та напівзаходів. Візьмемо, наприклад, вимір демографії. Слово „демографія“ особисто путін згадує у програмних виступах так само часто і з наснагою, як і слово „попа“. Це явно якийсь пункт і основа його доктрини».

За словами Копитька, демографічний вимір показує, що росія «звільняє» свої «історичні землі» шляхом стирання з землі міст/сел і депортації всього доступного населення.

«Уявіть, що Відень і Цюрих вирішили „поєднати“ в рамках єдиної німецької держави шляхом стирання їх під корінь. Або що Макрон вирішив „звільнити“ Брюссель та Женеву, втопивши їх у крові та зруйнувавши вщент. У цьому стільки ж логіки, як у „визвольних“ потугах кремля. Маріуполь, Волноваха, Попасна, Сєвєродонецьк, тепер Соледар і Бахмут свідчать, що росія „звільняє“ територію шляхом перетворення її на мертву зону. Жоден із зазначених (і багатьох інших) населених пунктів росія відновити не зможе, навіть якщо захоче. Тобто земля „звільняється“ не для життя „росіян“. росія намагається збільшити обсяг доступного населення за допомогою створення нестерпних умов на теренах, які не вдалося захопити/утримати. Терор Харкова, Дніпра, Запоріжжя, Нікополя, Херсона, Миколаєва, Одеси і т.д., раніше — ОРДЛО, створює передумови, щоб все мінімально лояльне до рф або просто виснажене тяготами війни населення, яке не зможе зачепитися на Заході, бігло до росії. Якщо підрахувати у стовпчик, то в демографічному плані рф у плюсі. Захоплення цивільного населення, особливо українських жінок і дітей, компенсує прямі й непрямі втрати. Частина поїхали — повернуться. Частина тих, хто не повернувся, — сформує групи агентів впливу рф, які через час будуть включені в систему й почнуть працювати на москву. Згадайте „білу еміграцію“ та її внесок у формування русофільських настроїв».

Виштовхуючи за кордон нелояльних, утилізуючи на війні зеків, завдаючи шкоди національним групам, влада окупантів створює монолітну біомасу та підвищує її якість. Цю біомасу простіше опікувати різним маренням.

«Ситуацію всередині розсудливість контролює, — пише Олексій Копитько. — Таким чином, якщо війна зупиниться прямо зараз, то демографічно кремль у їхній перекрученій логіці буде у виграші. Підготовка нового масштабного наступу — це спроба захопити ще більше людського ресурсу, перш ніж стати в оборону та почати домовлятися про „відновлення відносин“. Запас міцності економіки на час переговорів вони мають. У здібності прогнути Захід вони впевнені. Це дуже раціонально. Але це — чистий нацизм та євгеніка. Відповіддю на цей жах може бути тільки демонтаж режиму, який виробляє ось таку модель. Спроба домовитися і послабити тиск — це лише додаткові ресурси аятолі Гітлеру і час відновлення його армії».

Боротися з аятоллою Гітлером до перемоги, виключити його появу в майбутньому (на якийсь тривалий час) — це страшно та важко, додає експерт.

«Велика спокуса — вдати, що його немає. Потрібна величезна воля, справжня харизма та лідерство, щоб тягнути свої товариства, на які не падають ракети, у цей бік. Звідси — всі ці метання, страх „ескалації“, марення про „збереження обличчя путіну“… Наші дії? Все, що послаблює контроль усередині росії. Наприклад, самі собою втрати послаблюють менше, ніж демонстративна брехня про них. Підрив віри у непогрішність вождя — підрив керованості, скорочення кількості осіб, готових виконувати явно злочинні накази. Прийняти, що цар помилявся, брехав, не є всесильним і в цілому „несправжній“ — для одних так само складно, як зважитися на боротьбу з аятолою Гітлером — для інших. Звичний світ руйнується. Ось ці два вектори, за якими багато роботи».

Раніше колишній віцепрем'єр росії, економіст Альфред Кох зазначив, що путін — це цар ентропії. А завдання будь-якої розумної людини — чинити їй опір.

Читайте також: «Картинка, що облетіла весь світ, на якій самотня людина стоїть у порожньому соборі — квінтесенція путінізму», — Альфред Кох