Факти
арешт убивці

«На ноги стати не можемо. Все волосся випало»: жінка надсилала своїм колишнім ром з талієм, після вживання якого один помер в муках, ще 5 людей ледь не загинули

Вікторія МИКИТЮК, «ФАКТИ»

31.03.2023 12:20

На Київщині затримано 35-річну жінку за підозрою у скоєнні ретельно спланованого вбивства колишніх коханців, які кур'єрською доставкою отримали смертельні посилки. Останні вони нібито виграли в розіграші у фейсбуці. В посилках були шоколадки та пляшка рому, отруєного талієм, рідкісною високотоксичною отрутою, від якої помирають у страшних муках: випадає волосся, поступово німіє тіло, а за декілька днів наступає смерть.

За інформацією обласної поліції, злодійка надіслала алкоголь з талієм в Іванків колишньому коханому, від якого була вагітна 20 років тому. Він випив і через тиждень помер. Другу пляшку рому з подругами у Фастові випила дружина іншого чоловіка, з яким злодійка також зустрічалася в молодості. Усі жертви напередодні отримали посилки з «призом» — пляшкою спиртного та солодощами. Кримінальна поліція Київщини затримала жінку, яка відправляла потерпілим смертельні посилки. Нею виявилась 35-річна уродженка Іванківського району, в якої під час обшуку знайшли докази її діянь. Нині жінка у СІЗО, де пробуде до травня. Що пережили потерпілі внаслідок отруєння талієм, читайте далі.

«Під час застілля до мене часто телефонували з потребами бійці, відповідно, я виходила. Тому випила менше за всіх»

— 2 лютого був день ангела Інни. Одна з моїх подруг з цим іменем запросила в гості мене та ще трьох наших спільних знайомих. В кожного свої турботи та проблеми, тож гостювали ми недовго. Інна зізналась, що нещодавно їм прислали півлітрову пляшку рому — подарунок від якогось розіграшу, — розповіла «ФАКТАМ» одна з потерпілих Дар'я Х. (прізвище не повідомляємо через те, що слідство триває. — Авт.). — Ми не розібрались, за що саме приз, чомусь вирішили, що це місцевий паблік провів якийсь конкурс, тим паче в інтернеті алкоголь ніхто нікому не надсилає просто так. Ба більше, підозр не виникло, бо акцизна марка була на місці, пляшка запакована щільно. Так сталося, що я волонтерка й під час наших посиденьок до мене часто телефонували з потребами бійці, відповідно, я виходила. Тому випила менше за всіх — десь 30−40 грамів. Крім того, після рому ми ще вживали горілку, мені дісталось близько 50 грамів. Хтозна, може, й це теж певною мірою врятувало всім життя.

Жодних підозр у жінок не виникло, бо акцизна марка була на місці й пляшка була щільно закупорена

— За матеріалами справи, зловмисниця надсилала ще солодощі. Ви їх теж їли?

— Ні. Шоколадки дійсно прийшли, вони залишились в Інни, ними вона не пригощала. Проте, наскільки мені відомо, в них начебто отрути не було.

— Коли вам стало зле?

— Прокинулася вранці — жодних ознак похмілля, нудоти чи головного болю. Абсолютно адекватний стан, повна енергії. Єдине, через що відчувала дискомфорт, — на лівій нозі заніміли пальці. Але мене це сильно не засмутило, тому що перед тим я лікувалась у невропатолога й вона попередила, що може таке відбуватись. Тому й не звернула увагу. А за кілька днів о п’ятій ранку я прокинулась від відчуття, що в мене наче мастит після пологів: груди боліли, пекли, потім поступово стали пекти живіт, ноги. Потім Інна, у якої ми гостювали, попросила у мене контакти мого невропатолога. Мовляв, ноги німіють. Коли я стала розпитувати, що ще її непокоїть, то зрозуміла: в мене те саме. Здавалося, що кожне слово подруга зчитує з мене, у нас симптоми збігались на 90%… Спочатку подумали на коронавірус, бо й дихати було важко. Стали телефонувати іншим подругам. Галя себе теж недобре почувала, але вважала, що це якась крепатура. Світлана вже була у приймальному відділенні. Тільки в Олени на той час не було ніяких проблем. Ми вирішили не гаяти час і звернутись до фахівців. Медики сказали, що це алкогольне отруєння, нічого страшного. Поставили крапельниці й відпустили додому. Все було б нічого, навіть легше стало. Але вранці ми з подругами прокидаємось, а на ноги стати майже не можемо. Після цього зрозуміли, що винен не алкоголь. Я звернулась до приватного лікаря, яка призначила інтенсивне лікування амбулаторно. Світлана у Фастові потрапила у реанімацію, в Олени лише почали з’являтися симптоми, Інна з Галиною поїхали до Києва, де їх поклали у лікарню швидкої допомоги.

Постраждалі жінки ледве ходять через отруєння

«Ми всі могли померти. Пощастило, що в тій пляшці талій був з домішками»

— Які діагнози вам поставили?

— У мене була токсична полінейропатія, множинне ураження периферичних нервів. Парез нижніх кінцівок. Після проходження міограми діагностували ущільнення великого та малого гомілкового нерва. У подруг те ж саме, але в діагнозі ще було «отруєння токсичною речовиною» І рівня. Полінейропатія в них трохи по-іншому проявилася. Бо вік та стан здоров'я в усіх різний. Я у свої 33 в тій компанії наймолодша, Галі десь до 45. Та, попри це, всі до цього інциденту були активними й повними сил жінками, які працювали, виховували дітей, я та Світлана займалися волонтерською справою. Ми всі могли померти…

Пощастило, що в тій пляшці талій був «нечистим», з домішками. Скажу чесно: навіть запеклому ворогу не побажаю пережити те, що сама пройшла з цією полінейропатією. Це такий стан, коли в тебе 10 днів наче все нормально, а на 11-й ти падаєш і знову не можеш ходити. Відчуваєш відчай, плачеш, ще більшої шкоди наносиш своєму організму. Береш себе в руки, приймаєш ліки, розробляєш ноги, а потім знову те саме… Сама по собі хвороба жахлива, а вкупі з отруєнням талієм — це пекло! Зараз ми п’ємо стільки ліків, що, певно, таблиця Менделєєва «відпочиває». Втратили сили, здоров'я, хтось не може працювати. А в мене трирічна дитина, яка хоче бути з мамою. Займаюся нею через біль, який змушена терпіти. Добре, що вона дівчинка самостійна й навіть розуміє мене.

— Знаю, що ви з подругами через талій ще й втратили волосся…

— Це правда. Ми всі зараз лисі. В мене залишалось волосся, але його було настільки мало й це так жахливо виглядало, що мені довелося поголитись. Бо не було вже, що зберігати!

“Ми всі зараз лисі, - говорить Дар’я. - В мене залишалось волосся, але його було настільки мало й це так жахливо виглядало, що мені довелося поголитись”

— Тобто ви від початку лютого лікуєтесь і ще нема кінця цим стражданням?

— Так. Я вже почала нормально ходити, але виникла певна проблема. Уколів було так багато, що дійшло до абсцесу й знову запустився процес із ногами. На ніч стає тільки гірше… Це ще не кінець. Потрібно спостерігати, як в кожної з нас буде реагувати організм. Хтось з потерпілих продовжує ходити на реабілітацію і й приймати таблетки, хтось ще не ходить. Я досі на ліках, але це вже не уколи й не крапельниці. Сподіваюся, що найближчим часом піду на реабілітацію, а сам процес одужання може затягнутись до пів року. Всі ми ще й сидимо на строгих дієтах. В кожного своя, але вони у схожі, щоб не перевантажувати шлунок важкою їжею та швидше вивести отруту з організму. Я їм лише авокадо, броколі, вівсянку, трішки пюре з картоплі, яблука та супи.

— Ви стали випадковими жертвами отруєння, адже, за матеріалами поліції, Інна має чи мала стосунки з чоловіком, з яким 20 років тому була знайома підозрювана.

— Вірно, проте подробиць не знаю. Не турбую подругу, бо знаю, що їй зараз гірше, ніж мені. У неї загально важкий стан. Скільки вони зустрічались, чи досі Інна з тим чоловіком, мені невідомо.

— Але його теж минулого року зловмисниця хотіла отруїти…

-Так, присилала якусь «шмурдячку». Та Інна нам про це не розповідала. Я дізналась про це вже з відео, яке оприлюднила Нацполіція. Саме з цього приводу в мене нема на подругу образи. Я розумію, що в цій ситуації ми з дівчатами виступили янголами-охоронцями для Інни. Якби нас не було, вона б померла.

— Що б ви сказали причетній до вашого отруєння, якби її побачили?

— Ненормальна… Хоча, як подумати, то розуму вистачило все так спланувати. Не розумію її від слова «зовсім». Хай так сталось, що вони з чоловіком розійшлись, але ж вона молода, гарна, все життя попереду. Як не могла мати діток, то в країні сотні покинутих, краще їм подарувати радість і самій стати щасливою. Невже впродовж 20 років вона виношувала цей страшний план помсти?! Крім того, в Іванкові були бойові дії, гинули люди, дітки. Жінка пережила це. Невже навіть війна не пробудила в ній співчуття, хоч трішки доброти? Поки я не можу пробачити цій особі, скільки сліз я пролила через неї.

Читайте також: Ноги знайшли в холодильнику: сім’я колишнього чоловіка вбила і розчленувала відому модель з Гонконгу

«Талій можна купити лише у росії. Тому спочатку думала, що це русня так діє: когось — на фронті, а когось — в тилу»

— Заяву в поліцію написали після того, як дізналися про особу причетної до отруєння?

— Ні, ми це зробили відразу після отруєння. Й до моменту оприлюднення відео я не знала подробиць. Коли дізналася, була шокована. Потрапила б мені та жінка під руки, то, мабуть, роздерла б. Бо то було дуже жорстоко. Коли ми всі дізналися про отруєння, то відчували шалений страх. А перед тим — ще гірше, бо невідомість. Ти не знаєш, куди бігти, що робити, ми приймали купу ліків, які не завжди допомагали, їх постійно міняли, ми витрачали значні кошти. Дізнавшись, що це талій, потрібно було знайти антибіотик для лікування, якого нема в Україні. Подруги шукали за кордоном, я обійшлась без нього. Мало хто знає, що отруєння талієм — це один з найскладніших для діагностики видів отруєння. Талій не має смаку й запаху, тому часто використовується як отрута, даючи 100-відсоткову смертність. Коли я отруїлась, то запитувала у знайомих про нього, де продають. Вони розповідали, що він коштує від 300 доларів за грам. І якщо його купувати, то лише у росії, та й це все одно складно, бо треба десь на хімпідприємствах шукати. Тому спочатку думала, що це русня так діє: когось — на фронті, а когось — в тилу.

— На жаль, в цій історії є загиблий — 38-річний Валентин з Іванківського району. Що вам відомо про цю жертву?

— Я спілкувалася з його лікарями, бо виходить, що спочатку отруїлися ми, а потім він. І медики хотіли зрозуміти нашу ситуацію, запитували про симптоми, бо випадок дуже рідкісний. Цей чоловік теж отримав пляшку рому через «розіграш». І сам потрохи її випив… Я його розумію, бо ром ця злодійка вибрала хороший, солодкий, вживаєш його з задоволенням. З кожним днем чоловіку ставало все гірше. Очі нагадували більярдні шари, не рухались. Лікарі за нього боролись до останнього, але доза талію виявилась дуже високою. В нього лишились мама, дружина, яка медичний працівник. Просто людина поплатилася життям ні за що… Ми плануємо з дівчатами після одужання поїхати підтримати його рідних, бо це наше спільне горе. А інших закликаю бути обережними й не вестись на такого роду «розіграші».

Раніше «ФАКТИ» розповідали, як на Вінниччині боржники вбили кредитора, якому не хотіли віддавати 40 тисяч доларів.

Читайте також: «Яна хвилин 15 билася в агонії у валізі від нестачі кисню»: моторошні подробиці вбивства 23-річної українки її колишнім хлопцем