ПОИСК
Інтерв'ю

Філіп Брідлав: «Путін одночасно випробовує на міцність і Байдена, і Зеленського»

11:05 18 квітня 2021
Філіп Брідлав
Ольга БЕСПЕРСТОВА, Ігор КОЗЛОВ, «ФАКТИ»

Сьогодні уздовж українсько-російського кордону зосереджена найбільша з моменту окупації Криму кількість збройних формувань країни-агресора, причому приведених у стан повної бойової готовності. Демонстративне переміщення техніки та живої сили до кордону почалося з середини березня. За кілька тижнів до цього дуже різко загострилася і без того вкрай тривожна ситуація в зоні бойових дій, де почастішали провокації та обстріли.

Тому тема ескалації російсько-української війни не сходить з порядку денного у ключових світових гравців, які намагаються хоч якось вплинути на Путіна, який явно підвищує ставки. Головний меседж ми вже почули від президента США Байдена, генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга, інших високопоставлених американських чиновників, які пообіцяли, що Україна не залишиться сам на сам з підступним і підлим ворогом. Але поки Москва і Вашингтон обмінюються образливими словами на рівні зовнішньополітичних відомств, в Донецьку і Луганську проводять мобілізацію, готують бомбосховища і традиційно залякують населення жахливою брехнею про «наступ ЗСУ», адже близькі соратники Путіна і кремлівські пропагандисти день і ніч повторюють мантру про неминучість війни. Мовляв, «ми воювати не хочемо, але змушені». Логіку Москви зрозуміти складно. Але те, що там від риторики можуть перейти до дій, ні у кого не викликає сумнівів.

Чи перейдуть — питання відкрите. Багато хто з українських і західних військових та експертів вважають, що легкої прогулянки для російської армії тут ніколи не буде, що Москва зажене себе в пастку і що її відкрите вторгнення буде самогубством. Їхні опоненти впевнені, що Путін готовий напасти, хоча пасує перед реальною загрозою. А вона існує, оскільки в Альянсі неодноразово заявляли, що підтримують Україну не тільки на словах, а й на ділі.

Що все-таки відбувається? Чергове брязкання зброєю або реальна підготовка до повномасштабного наступу? На це та інші запитання «ФАКТІВ» відповів колишній командувач Європейським командуванням збройних сил США і верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, генерал ВПС США у відставці Філіп Брідлав.

«Якщо Путін не доб'ється того, чого хоче, він може різко змінити свою тактику»

— Філіпе, сьогодні тема номер один для України — вірогідність розв'язування масштабної війни з боку Росії. В останні тижні різко загострилася ситуація на фронті, до того ж Росія під виглядом підготовки до навчань «Захід 2021» стягує величезну кількість військової техніки та живої сили в Брянську і Воронезьку області та в окупований Крим. За словами головнокомандувача Збройних Сил України Руслана Хомчака, уздовж російсько-українського кордону і на окупованих територіях Донбасу і Криму знаходяться 28 російських батальйонних тактичних груп. Це найбільше скупчення їхніх військ з весни 2014 року. Ситуація загострюється буквально з кожною годиною. При цьому одні військові експерти вважають, що вторгнення на територію України не відбудеться, хоча сценарій великої війни лежить на столі в Кремлі, другі — що вона неминуча і рахунок йде на тижні. Ваша думка?

— Я згоден з експертами. Дійсно існують і розглядаються обидва варіанти.

Варіант перший. Так, Росія акумулює війська на кордоні з Україною (як це було навесні 2014 роки) і проводить всі ці маневри та переміщення сил для того, щоб чинити тиск, з одного боку, на нового американського президента Байдена, з другого — на Зеленського.

Варіант другий. Путін одночасно випробовує на міцність і Байдена (він розлютив Путіна, публічно назвавши його вбивцею), і Зеленського.

Чинячи тиск на Зеленського, Путін прагне дати зрозуміти Києву, що не слід активізувати спроби України зблизитися із Заходом — потрібно змиритися з тим, що вона знаходиться в зоні впливу Росії. Але! Така оцінка ситуації відповідає виключно нинішньому моменту. Адже все може змінитися дуже швидко — в найближчі тижні або навіть дні. Чому? Тому що, коли Путін не доб'ється того, чого хоче, він може різко змінити свою тактику і діяти так, як вигідно Росії.

Згідно з розвідданими, які ми маємо, зараз переміщення російських військ не свідчать про те, що Росія готується до масштабної війни або до вторгнення в Україну. Проте знову підкреслюю: все може змінитися дуже швидко.

Путін, намагаючись активно тиснути й на Байдена, й на Зеленського, сам себе поставив у таке становище. Якщо ця його стратегія (або тактика) не спрацює, тоді він, як мені здається, швидко перейде до активних дій.

— Однією з причин можливого вторгнення називають дефіцит води в окупованому Криму. Цього разу театр бойових дій, швидше за все, розгорнеться на півдні або на сході?

— Існують обидва варіанти. Я особисто схиляюся до того, що Путін буде активно поводитися на півдні України. Для чого? Його до цього підштовхує необхідність забезпечити Крим стабільним постачанням води та одночасно пробити сухопутний коридор на півострів.

Проте не можна виключати й другий варіант — що Путін спробує отримати контроль ще над більшими за площею територіями на сході України. Але підкреслюю, що це моя особиста думка. Це не думка уряду і Міністерства оборони США.

«Росія вже заявила про те, що на Донбасі можлива різанина, вона може спробувати організувати її»

— Щоб виправдати своє вторгнення, Кремль шукає casus belli. Заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак, людина з найближчого оточення Путіна, сказав, що російська армія зайде на Донбас, якщо там трапиться щось схоже з різаниною в югославській Сребрениці. І тоді Москва зробить усе, щоб захистити жителів так званих «ДНР» і «ЛНР», які отримали російські паспорти, а їх близько 400 тисяч. Чи не означає це, що Росія готова сама спровокувати різанину, щоб потім звинуватити в ній Київ? А далі за традиційним сценарієм — введення військ заради захисту людей і примушення до миру.

— Абсолютно згоден з тим, що Росія може використовувати будь-яку брехню, будь-яку дезінформацію, будь-яку пропагандистську кампанію для того, щоб виправдати свої дії (або ті дії, які вона має намір зробити). Тому ми не маємо права виключати таку ймовірність. Якщо Росія вже заявила про те, що на Донбасі можлива різанина, вона може спробувати організувати її, щоб переконати весь світ у тому, що там дійсно відбувається таке.

Це дуже погана ситуація. Вона підтверджується поведінкою Росії в останні сім років в плані дезінформації. Це буде далеко не перша дезінформаційна кампанія, організована Росією.

— Вперше в історії війська НАТО і Росії знаходяться на такій близькій відстані. На думку багатьох авторитетних експертів, загрози і ризики для нашої держави різко зросли, оскільки саме Україна може перетворитися на поле бою між США і Росією. Наскільки це реально?

— Дозвольте мені не погодитися з таким формулюванням питання. Ми знаходилися поряд з Росією багато разів в нашій історії. Ще молодою людиною (а це було дуже давно), я служив в Німеччині. Тоді війська НАТО і радянські війська зійшлися ще ближче. Відстань була настільки невеликою, що я особисто бачив радянських солдатів неозброєним оком.

Я зовсім інакше оцінюю ситуацію, яка склалася зараз в Україні, і говорю про те, що неможливо цю ситуацію визначати як війну між Сполученими Штатами та Росією і що в центрі цієї війни опинилася Україна. Це не так.

Ще раз підкреслю, що висловлюю особисту думку. Але ось моє бачення. Ми зараз маємо те, що маємо. Росія знаходиться в стані війни з Україною. Війна вже йде, причому на території України. Росія окупувала Крим і за допомогою сепаратистів і своїх військ контролює частину Донбасу і повністю — кордон з Україною. Якщо зараз відбудеться спалах конфлікту і Росія знову (підкреслюю це) вторгнеться на територію України, то ми знову ж отримаємо військові дії між Росією та Україною, а не між Росією та США на території України.

Так, ми можемо говорити про те, що на допомогу Україні можуть прийти західні держави. Але і це все одно не буде означати відкриту війну між Сполученими Штатами Америки та Росією або між країнами НАТО і Росією. Тому зараз предметом дискусії може бути не можливість відкритої війни між США і Росією або між НАТО і Росією. Краще обговорювати, які західні країни можуть надати військову допомогу Україні.

— Які?

— Не можу прямо говорити — Америка. І не можу прямо говорити — НАТО. Але потрібно в даному контексті згадати те, що заявили останнім часом президент, міністр оборони та державний секретар США. США та Захід дуже уважно стежать за ситуацією в Україні та на її кордонах. США і їхні союзники по НАТО дали зрозуміти всьому світу і перш за все Росії, що вони незадоволені тим, що відбувається. Тому Україна може розраховувати на підтримку.

«Вважаю вкрай небезпечним недооцінювати противника і його військову міць»

— У Росії значна перевага у багатьох видах озброєння і військової техніки. Але наша армія зразка 2021 року радикально відрізняється від армії 2014 року. Наші військові мотивовані, до того ж багато хто отримав серйозний досвід ведення бойових дій. На ваш погляд, ВСУ сьогодні готові до найгіршого сценарію? Чи здатні ми дати гідну відсіч агресору?

— Якщо Росія задіє всю свою військову міць і кине її на кордон з Україною, то Україна опиниться у вкрай важкому становищі. Безумовно, я згоден з тим, що українська армія зразка 2021 року разюче відрізняється від того, що я бачив навесні 2014-го (я тоді неодноразово бував в Україні). Вважаю, що в цьому найбільша заслуга командування ЗСУ, в тому числі і мого друга генерала Віктора Муженка. Тому впевнений, що українська армія здатна вистояти навіть при такому найгіршому сценарію, який я згадав. Але, природно, Україні потрібна підтримка.

Філіп Брідлав: "Росія знаходиться в стані війни з Україною. Війна вже йде, причому на території України"

— Багато хто з аналітиків стверджують, що у Росії немає сил для проведення широкомасштабних наступальних операцій, що вона готується до локальних бойових дій в обмежених районах. Це відповідає дійсності?

— Вважаю вкрай небезпечним недооцінювати противника і військову міць Росії. Це неприпустимо і нерозумно. Кажу це як військова людина.

— Москва жадає капітуляції Києва. Чи вистоїмо ми в такий вкрай складний період?

— Я закликаю Україну й український народ не піддаватися тиску з боку Путіна і Росії, в черговий раз проявити стійкість і витримати цей натиск.

Насамкінець хочу зробити заяву.

Я говорю від щирого серця. Я вірний прихильник України. Щиро вірю в Революцію гідності, в те, що називається Майданом, у великий український народ і вважаю, що він заслужив свою незалежність. Як суверенна держава Україна має повне право на контроль над усіма своїми територіями та кордонами та заслуговує на підтримку західних держав. На жаль, всі дії, які робив Захід (включаючи різні угоди, зокрема нормандський формат), не дали потрібного ефекту. Вони не були успішними в тому, чого ми всі були повинні домогтися для України. Вважаю, що в нинішній ситуації західні держави повинні проявити ініціативу, взяти ситуацію, що склалася, у свої руки і вирішити її мирним шляхом. Безумовно, якщо це можливо. Повторю, що мета всього цього, щоб суверенна держава Україна повністю контролювала всі свої території та кордон.

Фото — Twitter Філіпа Брідлава

1810

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.