Пісню «Чому» у виконанні Олександра Пономарьова, DZIDZIO, ALEKSEEV та Артема Пивоварова на врученні Шевченківської премії у святій Софії легендарний поет України Юрій Рибчинський прокоментував в Facebook так: «Геніально! Щиро дякую за справжню українську пісню — зворушливу аж до сліз».
І це ще один доказ того, що ніякі життєві випробування, зокрема пандемія, не владні над людським талантом і прагненням творити.
«ФАКТИ» продовжують проєкт «Світ після пандемії» — серію інтерв'ю з відомими людьми та лідерами галузей.
Сьогодні наш співрозмовник — популярний український співак Нікіта Алексєєв (ALEKSEEV), пісні у виконанні якого на YouTube мають багатомільйонні перегляди. Зокрема, його хіт «П'яне сонце» набрав їх уже понад 50 мільйонів.
«Як би не повернулося життя, колумбійці зустрічають кожен день з посмішкою на обличчі»
— Нікіто, недавно ви з солісткою групи The Hardkiss Юлією Саніною побували як ведучі програми «Орел і решка» в далекій латиноамериканській країні Колумбії — батьківщині Габріеля Гарсіа Маркеса і Шакіри. Це країна казкових багатств, де добувають небаченої краси смарагди і де знаходиться найбільший у світі Музей золота. А що найбільше вразило в Колумбії вас?
— Мені дуже сподобалося ставлення місцевих жителів до своєї країни. Вони її щиро люблять, пишаються, що вони колумбійці. І як би не повернулося їхнє життя, зустрічають кожен день з посмішкою на обличчі. Це доброзичливі, талановиті люди, які прагнуть до світлого майбутнього. Я мав величезне задоволення від спілкування з ними.
— В одній з програм бачила, що громадський транспорт у столиці Колумбії Боготі один з найбільш зручних у світі. Унікальна транспортна система нагадує наземне метро.
— Колумбія зараз розвивається семимильними кроками. Мене вразила довжина їхніх підземних автомагістральних тунелів. Знаходяться вони у гірській місцевості й сполучають приміські зони з мегаполісами. Це високобюджетні проєкти.
— Яка ситуація в Колумбії у зв'язку з пандемією?
— Ми були у лютому. Не знаю, як зараз, а тоді в Колумбії діяли жорсткі обмеження. Людей без маски на вулиці я не бачив, хоча носити маски там не обов'язково. Ніхто за їхню відсутність не карає, не штрафує. Але так заведено.
Люди хочуть бути здоровими, повноцінно працювати. У вихідні на вулицях практично нікого не було. Майже все закрито: магазини, ресторани… Тільки частина з них працювала на винос. А в будні життя вирувало. Центральна вулиця нагадувала жвавий, стихійний ринок, де легко загубитися.
— Ви щось привезли з Колумбії на пам'ять? Кажуть, в цій країні мініатюрний смарагд можна купити всього за п'ять доларів.
— Шкода, що ми цього тоді не знали. Були б ви з нами — можливо, ми б щось купили (посміхається). Привіз додому тільки каву, хоча я не кавоман. Колумбійська кава знаменита на весь світ. Вона дійсно дуже смачна! Щоранку з нашою командою я пив цей ароматний напій, хоча вдома зазвичай цього не роблю.
«Зараз у нас є шанс побудувати на диво прекрасне, просто неймовірне життя»
— У колумбійських ресторанах були якісь особливі правила?
— В принципі те саме, що й у нас. Заходити потрібно в масці, а вже за столом можна її зняти.
— Яка страва вас вразила?
— Вона називається бандеха пайса. Ця страва є улюбленою у місцевих жителів, які займаються важкою фізичною працею на полях — вона дуже поживна. Я б назвав її «вуглеводний рай». Подають страву на величезній тарілці, де за годинниковою стрілкою розкладені рис зі смаженим яйцем, потім — квасоля, два види м'яса, картопля-фрі… Одного прийому такої їжі вистачає на цілий день.
До слова, в цій страві також я виявив аналог нашої кров'янки. У всякому разі колумбійська версія дуже нагадувала українську. Хлопці з нашої знімальної групи ум'яли страву в лічені хвилини. А я, чесно кажучи, навіть не зміг доїсти, настільки вона була ситною.
— Як вважаєте, в майбутньому зможемо подорожувати, як раніше?
— Хочеться сподіватися, що все відновиться: і концерти, і подорожі. Але вже зараз очевидно, що з'явиться більше правил, щоб кожен з нас був безпечною людиною для оточення. Як це все буде, поживемо — побачимо.
— В якій країні мрієте побувати?
— Я вже об'їздив багато країн і мрію побачити весь світ. Хотілося б, наприклад, побувати в Японії. Вважаю її технологічною столицею планети. Дуже цікаво познайомитися з японською культурою.
— Габріель Гарсіа Маркес писав: «Посміхайся — не принось задоволення біді». А ви дивитеся в майбутнє з оптимізмом?
— Звісно! Ніколи не варто опускати руки. Людство стикалося з різного роду кризами протягом всієї історії. Але завжди їх долало. Мені здається, зараз у нас є шанс побудувати на диво прекрасне, просто неймовірне життя.
«Думаю, кожен, слухаючи пісню „Чому“, згадує якусь свою історію»
— А як пандемія відбилася на вашому житті?
— Музикантам більше довелося зосередитися на студійній роботі. Вважаю, що це непогано. Зараз, створюючи новий матеріал, ми працюємо на перспективу. І я з нетерпінням чекаю того часу, коли зможу представити глядачам свою нову пісню.
— Що вас надихає на творчість зараз?
— Як і завжди, мій глядач, близькі, музика, книги. Я завжди черпаю натхнення у навколишньому світі.
— Як народився ваш квартет з Олександром Пономарьовим, DZIDZIO та Артемом Пивоваровим?
— Олександр подзвонив мені, коли я перебував у Колумбії, і розповів про пісню «Чому». Надіслав в запису, як її грає та співає. І я одразу зрозумів, що це народний хіт — він точно сподобається слухачеві. За такою музикою глядачі скучили. Я одразу ж прийняв запрошення Олександра виконати пісню з такими приголомшливими музикантами і з задоволенням взяв участь в цьому проєкті. Вона дуже подобається публіці. Думаю, кожен, слухаючи її, згадує якусь свою історію.
— Те ж можна сказати про вашу пісні «Як ти там?», що набрала на YouTube понад 20 мільйонів переглядів. Неймовірна кількість коментарів! Один цінитель вашої творчості написав: «Напевно, у кожного з нас є така людина, що легше вивчити китайську мову, ніж її забути». Прекрасна пісня!
— Дякую. На сцені, з живим звуком пісня набуває особливої магії.
— Ваша колаборація з солісткою групи «Казка» Сашею Зарицькою пісня «Поруч» теж стала хітом. У коментарях до відео одна людина написала: «Таке відчуття, що я побував у раю»…
— Я вдячний Саші Зарицькій і композитору Руслану Квінті за те, що ця пісня відбулася.
Руслан став визначальною людиною в моїй кар'єрі. Він написав один з головних моїх хітів — «П'яне сонце».
— Що для вас є успіх?
— Це велика мрія. Він прийде, якщо чогось дуже щиро бажати, усім своїм серцем. Звичайно, це і працездатність, і випадок. Успіх артиста також неможливий без підтримки близьких людей, команди та глядачів.
— Як, на ваш погляд, пандемія змінить шоу-бізнес?
— Вона вже вплинула на нього. Музикантам зараз дуже складно. Але ті люди, які люблять свою професію та вірять у світле майбутнє, в ній залишаться. І я вірю, що найскладніший час вже позаду і що і на нашій вулиці буде свято. Почнуть з'являтися нові імена, створюватися якісна музика. Наша країна дуже багата на талановитих людей!
— Що має зрозуміти людство і кожен з нас внаслідок пандемії?
— У житті бувають різні моменти, і найголовніше — вміти цінувати те, що у вас є. Ні в якому разі не треба впадати у відчай. У людини, яка активна і вірить у себе, завжди є шанс на зміни на краще.
— Що б ви побажали читачам «ФАКТАМ» у наш непростий час?
— Світлих і добрих емоцій! Більше хороших новин! Частіше посміхайтеся, нехай на серце буде затишно.
Читайте також: Артем Пивоваров: «Моя пісня „Дежавю“ набрала на YouTube 53 мільйони переглядів!»
Фото з альбому ALEKSEEV
2883Читайте нас у Facebook
