«Магія»: завдяки чому Конституцію Пилипа Орлика вдалося привезти зі Швеції в Україну

У понеділок, 16 серпня, в Софійському соборі Києва відкрилася виставка «Раритети Української Козацької Держави — гетьмани XVII-XVIII століть: до 30-річчя Незалежності України». Центральний експонат — написаний латинською мовою варіант Конституції гетьмана Пилипа Орлика. Вперше за 311 років, що минули після її написання, цей унікальний документ вивезено за межі Швеції. Він належить Держаному архіву цієї країни.

— Це «дипломатична магія», що Конституцію гетьмана Пилипа Орлика привезено до Києва, — сказав на відкритті виставки міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. - Адже з міркувань безпеки вивозити цей раритет за межі Швеції заборонено. Тому, коли ми звернулися до шведської сторони, щоб заради 30-річчя Незалежності України було зроблено виняток, нам спочатку відповіли: вибачте, ні. Проте ми продовжили переговори з цього питання. Нас підтримав уряд Швеції. Але він не міг дати доручення Національній бібліотеці Швеції відправити Конституцію Орлика на виставку в Київ, бо бібліотека — незалежна інституція. На щастя, вона все ж пішла нам назустріч.

— Експонатам виставки забезпечено мікроклімат — помірну вологість і температуру в межах 20−25 градусів тепла, — розповіла генеральний директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська. — Вони розміщені в боксах з куленепробивного скла, які під'єднано до сигналізації. Конституцію Пилипа Орлика доставила в Київ шведська компанія спеціальною автівкою. Під час транспортування раритету представники компанії попросили нас не розголошувати маршрут і графік перевезення. Конституція Орлика лежала в футлярі, яких був покладений у ще один футляр, а той — в ящик. А ящик — в контейнер.

— Глядачі побачать Конституцію Пилипа Орлика відкритою на сторінках, на яких написані 1-а, 2-а та 3-я статті, — заявив на відкритті виставки її співкуратор доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко. — В першій статті йдеться про необхідність відновити єдність з Константинопольським Патріархатом, в другій — про непорушність кордонів Козацької Держави, в третій — про те, що треба знову налагодити співпрацю з Кримським ханством. На виставці також демонструється привезена зі Швеції, з єпархіальної бібліотеки міста Лінчопін, булава, яка, як вважається, належала гетьману Івану Мазепі, а після його смерті перейшла до наступного гетьмана — Пилипа Орлика. Ми також демонструємо універсали, які видав у гетьманській столиці Батурині Іван Мазепа (їх надала Національна бібліотека імені Вернадського) та клейнод цього гетьмана, який називають «Знак гідності голови Української Держави». Цей клейнод являє собою мощехранительницю з зображенням особистого герба Мазепи. Ланцюг до знаку зроблено на замовлення уряду Української Народної Республіки в екзилі з російської трофейної зброї, захопленої під час визвольної війни 1918−1921 років. Клейнод передав Україні останній голова уряду УНР в екзилі Микола Плав’юк у 1991 році. Окрім табличок з коротким текстом, біля кожного експоната ми розмістили QR-коди. Відвідувачі можуть їх відсканувати, і прочитати детальну інформацію українською, англійською або шведською мовами. Важливо, що виставка скомпонована так, щоб підкреслити тяглість державотворчої традиції в Україні з минулих до наших часів. Виставка триватиме до 14 жовтня.

За яких обставин була створена Конституція Пилипа Орлика та як вона опинилася у Швеції? Це питання ми адресували професору Київського університету імені Бориса Грінченка, доктору історичних наук Віталію Щербаку.

— Цей документ був написаний незабаром після поразки шведського короля Карла XII і козацьких військ Івана Мазепи під Полтавою, — говорить Віталій Щербак. — Залишки війська Мазепи були змушені відступити на територію, контрольовану Османською імперією. Там, у селищі Варниця (Молдавське князівство), через декілька місяців після Полтавської битви, у вересні 1709 року, помер Іван Мазепа. Його найближче оточення (це були освічені люди) розуміли, що Козацькій Державі потрібний законодавчий акт, який би регулював громадсько-політичне життя. Адже 30 років поспіль в ній регулярно виникали громадянські конфлікти. Представники козацької старшини разом склали Конституцію. Пилип Орлик став керівником їхньої «творчої групи». Автори Конституції заклали в ній притаманні європейській традиції засади гармонійного поєднання трьох гілок влади: виконавчої, законодавчої та судової. Скажімо, передбачалося, що законодавчим органом стане Головна військова козацька рада, що буде збиратися на Різдво, Великдень та Покрова. А виконавча влада на місцях мала бути в руках старшин. В цьому документі чітко зазначено, що він буде потрібен, коли Козацька Держава матиме незалежність.

Тут варто зазначити, що козацька старшина в «кращих українських традиціях» тривалий час не могла дійти згоди щодо того, хто стане новим гетьманом. Зокрема, небіж Мазепи Андрій Войнаровський гуртував навколо себе коаліцію та відмовлявся віддати гетьманську казну. Але козаки потребували, щоб хтось з сильних монархів став їх покровителем. Вони обрали шведського короля Карла XII. А він рекомендував обрати гетьманом Пилипа Орлика. Певно, тому, що той був генеральним писарем. Тож досконально знався на державних справах.

Було написано два примірники Конституції Пилипа Орлика (її ще називають Бендерська Конституція): один — староукраїнською, другий — латинською мовою. Латинський варіант був потрібен для затвердження його королем.

— Зберігся примірник Конституції староукраїнською мовою?

— Так, він зараз зберігається в Москві. Достеменно невідомо, як він туди потрапив. Можливо, це сталося, коли у 1712 році військо на чолі з Пилипом Орликом спробувало звільнити Гетьманщину від окупантів. Але воно було нечисленним і зазнало поразки біля Білої Церкви. Дослідники зазначають, що варіант Конституції староукраїнською мовою повний, а написаний латиною — скорочений.

Фоторепортаж з виставки в Софії Київській можна подивитися тут.

На фото в заголовку: Конституцію помістили під куленепробивне скло (фото автора)

1920

Читайте нас у Facebook