ПОИСК
Гроші

Які харчові продукти можуть зникнути з торгових мереж: прогнози експертів

17:20 18 січня 2022
Супермаркет — ковбаса

В Україні стрімко дорожчають основні соціально значущі харчові продукти. Головною причиною фахівці називають стрімке здорожчання енергоносіїв не тільки в Україні, а й у всьому світі. Уряди інших країн запроваджують державні програми підтримки виробників, прагнучи знизити собівартість харчів. Тим часом український уряд ввів державне регулювання цін на низку соціально значущих товарів.

Зокрема, зараз граничний рівень торговельної надбавки не може перевищувати 10% для таких соціальних товарів: гречана крупа; цукор-пісок; пшеничне борошно вищого ґатунку; макаронні вироби українського виробництва (вермішель з борошна вищого ґатунку); пастеризоване молоко жирністю 2,5% (у плівці); соняшникова олія; курячі яйця категорії С1; птиця (куряча тушка); вершкове масло жирністю 72,5%, хліб житньо-пшеничний і батон.

Таке рішення уряду викликало неоднозначну реакцію в середовищі виробників харчів та продавців.

«Виробники можуть підтримати тимчасове державне регулювання цін на соціально значущі продукти лише за умови розрахунків та прогнозу наслідків для виробників даних груп товарів, — повідомив ФАКТАМ» президент Української спілки промисловців та підприємців (УСПП), голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах. — Нещодавно УСПП звернулася до очільника уряду Дениса Шмигаля з аргументацією значного розриву між офіційно встановленим прожитковим мінімумом та фактичною вартістю продуктового кошика. Наразі вони відрізняються щонайменше вдвічі. Окрім того, за підсумками 2021 року споживча інфляція сягнула 10% та матиме тенденцію до зростання. Основні причини — погіршення ситуації в промисловості (інфляція за минулий рік 62%), високі ціни на енергоресурси, подальший ріст цін на товари — хліб, олію, молоко, цукор та інші.

За 2021 рік олія подорожчала на 48%, яйця на 11,5%, цукор на 35%, м’ясо на 12,9%, овочі на 12,7%. Здебільшого причина — аномальне зростання цін на газ та електроенергію. Ціна на газ для промисловості за рік зросла з 5−6 до 60 гривень за кубометр.

При цьому уряд на вимогу промислової спільноти пообіцяв підтримку деяким галузям, яка полягає в обмеженні націнки на газ до 24%. Втім, механізмів, за якими трейдерів зобов'яжуть постачати дешевший газ, немає, хоча ж йдеться про блакитне паливо власного видобутку. І цей процес мав би контролювати уряд — від видобутку газу до розподілу.

Зараз дії уряду виглядають доволі хаотичними та безсистемними. Хоча промисловці ще у жовтні 2021 року домоглися внесення у протокол зустрічі із прем'єр-міністром пункту про підтримку галузей, які найбільше постраждали від стрибка тарифів на газ.

Про критичну ситуацію заявляли представники хімічної галузі, скловарів, легпрому, тепличного господарства та багато інших. Спільне звернення з проханням провести термінову робочу зустріч з виробниками направлено очільнику уряду.

За таких обставин необхідно продумати механізми не тільки держрегулювання цін на товари, щоб захистити споживача, але й підтримати виробників. Адже в собівартість продукції закладається саме ціна на газ і електроенергію. Працювати собі у збиток бізнес не зможе, тому актуальним залишається потреба розподілу газу власного видобутку для всіх постраждалих і залежних від даного ресурсу галузей.

Собівартість газу, нагадаємо, 3−4 грн за кубометр, а за оцінками експертів, потенціал видобутку вуглеводнів в Україні 1,1 трильйона кубометрів. Поки ж «Укргазвидобування» лише скорочує видобуток — падіння за рік склало 3,7%.

У нас запропонований граничний рівень надбавки на 11 товарних груп не повинен перевищувати 10% під час дії карантину. В перелік продуктів ввійшли певні види хліба, яйця, масло. При цьому обґрунтовується, що виробники даних товарів отримають вже зазначену вище знижку на газ. Поки цього не відбулося, а регулювання вже стартувало. Інший нюанс: чому пільгу не отримали виробники гречки, цукру та макаронів, що ввійшли в перелік соціально значущих продуктів? Відповіді немає.

Щодо регулювання цін, очевидно, що зараз потрібні антикризові дії, адже споживчий кошик все більше тисне на родинні бюджети, при тому, що платоспроможність населення не зростає. Нагадаємо, за даними Держстату, українці витрачають на продукти 40% своїх доходів. В США, Канаді, Австралії — всього 10%, в сусідніх Польщі, Румунії, Словаччині — від 16 до 25%.

Проте паралельно уряд повинен вжити заходів щодо мінімізації впливу стрибка цін на енергоресурси для виробників і вбачати регулювання як тимчасовий метод. Зараз, щоб бути конкурентоспроможними, наші виробники і так максимально стримують націнки. Адже зрозуміло, що тисне й імпорт, зокрема тих же продуктів тепличного господарства, хімічних добрив, молочних продуктів, товарів з доданою вартістю в АПК. Зараз, якщо уряд не підтримає виробників, то вони, зменшивши торгову надбавку, збільшать витрати — і в результаті матимемо все одно зростання ціни. Якщо витрати виробників не покриваються ціною, то певних товарів взагалі не буде або вони просто поміняють категорію, щоб не підпадати під регулювання. Це потрібно розуміти, йдучи на такий крок без паралельних антикризових заходів.

До речі, Україна не єдина в Європі країна, що пішла на такий крок — днями держрегулювання цін на 6 видів споживчої продукції ввела Угорщина. Проте в ЄС ситуація набагато краща, і навіть попри ріст цін на газ та електроенергію, місцеві виробники мають конкурентні переваги над українськими.

Тривала пандемія, енергокриза, складна геополітична ситуація, погодні умови в деяких регіонах світу призвели до росту цін на продовольство на міжнародних ринках. Окремі експерти вважають, що вони вже досягли десятирічного максимуму. Дорожчають енергія, пакування, сировина, логістика тощо. Країни справляються з цим по-різному, але вже можна сказати, що в ЄС, наприклад, ситуація краща. Виробники мають дешеві кредити під ставки в 0−5%, прямі фінансові чи нефінансові стимули від держави. Українські підприємці натомість цим похвалитися не можуть. Висока енергомісткість виробництв, високі ставки кредитів, аномальні ціни на газ, ризики, спричинені непрогнозованим податковим полем — все закладається в ціну", — підсумував Анатолій Кінах.

Варто зазначити, що введення державного регулювання у тому вигляді, як це відбувається, не схвалюють і представники торгівлі. Вони вважають, що це може призвести до того, що низка соціальних продуктів просто зникне з полиць торговельних мереж.

«Встановлена планка націнки не більше 10% за документом не покриває витрати операторів ринку на логістику, сезонне списання та інші операційні послуги, — на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook заявив генеральний директор корпорації АТБ Борис Марков. — А значить, цілком може призвести до припинення реалізації зазначених харчових продуктів до моменту налагодження всіх процесів і розуміння порядку їхнього ціноутворення. В таких діях уряду проглядається дискримінаційний характер щодо всієї організованої роздрібної торгівлі. Крім того, ця ініціатива ніяк не обговорювалася з учасниками ринку, з профільними об'єднаннями та асоціаціями, тому і виглядає, як інструмент лобіювання», — вважає Борис Марков.

Варто нагадати, що на відміну від України, уряди розвинених країн не використовують прямого державного регулювання роздрібних цін на харчі, а створюють лояльніші умови для виробників. Наприклад, у Польщі уряд збирається ввести нульову ставку ПДВ на основні харчові продукти, оскільки спостерігається висока інфляція споживчих цін, і влада хоче негайно підтримати виробників продовольства.

Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»

2739

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.