ПОИСК
Події

Телефонний тероризм захлиснув Україну: експерт не відкидає причетності до цього Росії

17:05 24 січня 2022
Богдан Петренко

Україну накрила хвиля телефонного тероризму: від початку року практично щодня у різних містах фіксують повідомлення про замінування шкіл, вишів, станцій метро, аеропортів, ТРЦ, будівель державних органів.

У Черкасах з 18 січня 2022 року рекомендували всім школам проводити навчання у дистанційному форматі. «Такі рекомендації пропонуються з огляду на те, що з 12 січня 2022 року щодня надходять повідомлення про замінування закладів загальної середньої освіти міста, що ставить під загрозу збереження життя та здоров'я учасників освітнього процесу. Така ситуація вносить деструктив в організацію роботи загальноосвітніх установ, призводить до неможливості організувати системний та якісний освітній процес», — йдеться у повідомленні міської ради Черкас.

Така ситуація спостерігається і в інших обласних центрах, а також у столиці. Керівник Національної поліції України Ігор Клименко заявив, що лише у період новорічних свят у 2022 році правоохоронці отримали 132 повідомлення про мінування, які, щоправда, після перевірок не підтвердилися. Було затримано дев'ять зловмисників у дев'яти областях України, зокрема у Києві, Одесі та Дніпрі. Частина повідомлень також надходила з окупованого Донбасу.

Наприклад, 12 січня 2022 року правоохоронці отримали дев'ять повідомлень про замінування 600 різних об'єктів у дев'яти областях. У Києві об'єктом атаки телефонних терористів стали чотири станції метро. У Черкасах, Дніпрі та Львові — школи. 13 січня телефоном «мінували» 16 шкіл у Бердянську, торговельні центри у Львові, школу у Хмельницькому. І так майже щодня.

У СБУ вважають, що мета таких повідомлень — сіяти паніку серед населення. «Повідомлення про мінування є поширеним інструментом в умовах гібридної агресії, яку Російська Федерація веде проти України. У таких умовах дуже важливо, щоб українське суспільство чітко це усвідомлювало», — зазначили у СБУ. Днями у відомстві повідомили про затримання студента, який «за допомогою російських спецслужб здійснив хибне повідомлення про замінування Гірського професійного коледжу Криворізького національного університету».

Хто насправді стоїть за телефонним тероризмом в Україні? Про це «ФАКТИ» поспілкувалися із заступником директора Інституту дослідження екстремізму Богданом Петренком.

«Через зарплатний борг чоловік „замінував“ свого роботодавця»

— За даними статистики, після початку війни у 2014 році кількість повідомлень про хибне мінування зросла втричі, — розповідає Богдан Петренко. — Можна сказати, що це є елемент гібридної війни Росії проти нашої країни. Але так буває не завжди.

Зростання телефонного тероризму зазвичай відбувається хвилеподібно: напередодні чи під час будь-яких важливих подій. Наприклад, «мінування» у 2014 році були пов'язані з початком війни, у 2019 році їхня кількість зросла вдвічі через президентські вибори в Україні.

— Звідки найчастіше телефонують? З Росії?

— Якщо ми подивимося на судові рішення у справах про хибні мінування, то, по-перше, не побачимо жодного випадку, пов'язаного з іноземцями. Зрозуміло, такі випадки відстежити складно. А по-друге, по тих самих судових рішеннях можна побачити, що близько 30% людей, яких затримали за цією статтею, були у стані алкогольного сп'яніння. Тут ідеться про українських громадян, звісно.

— Останнім часом найчастіше телефонні терористи атакують школи та виші. Дійшло до того, що в деяких регіонах учнів перевели на дистанційне навчання через неможливість забезпечити навчальний процес. Це так діти «пустують»?

— Дуже великий відсоток «мінувань» справді роблять діти. На жаль, я не маю статистики з цього приводу, оскільки діти у таких справах проходять за статтею «Неналежне виконання батьківських обов'язків». Зазвичай вони телефонують з подібними повідомленнями на початку та наприкінці навчального року, коли треба складати іспити. Але зараз в Україні складний час: Росія підвищує ставки у війні проти нашої країни. Я припускаю, що у нинішніх псевдомінуваннях шкіл є «заслуга» й країни-агресора. Хтось же мав розпочати цю хвилю? Ось з території Росії, можливо, й надходять перші повідомлення. Це як каталізатор. Росіянам не потрібно робити третє, четверте, п'яте «мінування». У нас цілком вистачає своїх «корисних ідіотів», серед яких можуть бути й діти.

— Як обирають телефонні терористи інші об'єкти?

— Хтось «мінує» своїх конкурентів у бізнесі, а хтось просто комусь мститься. Пам'ятаю випадки, коли чоловік через зарплатний борг «замінував» свого роботодавця, другий громадянин «замінував» ТРЦ, бо в нього там вкрали гроші, а поліція так і не приїхала на виклик потерпілого.

Хибне повідомлення про замінування — це публічний злочин. Після того, як воно відбувається, починається ефект хвилі. Наприклад, ЗМІ повідомляють про «мінування» об'єкта у Харкові, після чого хвиля неправдивих загроз накриває всю Україну.

Але в цьому винні не журналісти, а поліція. Якби вони на 50% повідомлень про мінування давали б стільки ж інформації про затриманих телефонних мінерів, був би баланс і потенційні порушники розуміли б, що за їхні правопорушення обов'язково буде покарання. У будь-якому випадку «мінери» дізнаються про хибні замінування не лише зі ЗМІ, а й із соцмереж. І дехто вирішує повторити. Зазвичай через те, що телефонні хулігани не відчувають невідворотності покарання. Пам'ятаю лише один випадок, коли «мінер» отримав реальний термін, щоправда, за сукупністю скоєних злочинів. Здебільшого дають «умовний».

«Інформації про притягнення до відповідальності за загрози, надіслані електронною поштою, немає»

— Псевдомінери не лише дзвонять, а й надсилають повідомлення до поліції електронною поштою. До речі, повертаючись до гібридної війни проти України: як мені розповідали правоохоронці, багато таких повідомлень надходило саме з Росії.

— На жаль, я не знаю жодного випадку, коли притягали до відповідальності за погрози, надіслані електронною поштою. А от якщо зловмисники телефонують з такими погрозами, то їх можуть швидко знайти.

— Останнім часом люди дедалі менше реагують на повідомлення про мінування. Мовляв, майже ніколи така інформація не підтверджується. Чимало громадян навіть обурюються, коли їх евакуювали з приміщення, де, можливо, закладена бомба. Адже доводилося виводити й тяжкохворих людей з лікарні.

— Насправді це, на жаль, не завжди хибна інформація. Згадаймо випадок біля станції метро «Мінська» в Києві, який стався в липні 2020 року. На щастя, тоді ніхто не постраждав, і вибуховий пристрій вдалося знешкодити. Але ж там була справжня вибухівка. Не можна легковажно ставитися до таких повідомлень, навіть якщо підтвердиться лише один випадок на десять тисяч.

— Кому може бути вигідний телефонний терор?

— Коли надходять організовані дзвінки, наприклад, з Росії або за завданням з країни-агресора, то мета все-таки досягається. Коли відбуваються масові «мінування», люди, як ви самі помітили, починають обурюватися через завдані незручності. Це обурення спрямовується на поліцію, на владу. Пристрасті киплять, ситуація дестабілізується. І зовнішні телефонні терористи досягають своєї мети — створюють хаос, панічні настрої у суспільстві.

Раніше «ФАКТИ» писали про те, що у Києві є лише одна бригада у складі 17 вибухотехніків, які виїжджають на перевірку «замінованих» об'єктів. Про це розповідає заступник начальника техніко-криміналістичного забезпечення Вибухотехнічного управління столичної поліції Ігор Войцеховський. «Причому ви ж майте на увазі, що 17 вибухотехніків — це весь штат. Але хтось хворіє, хтось у відпустці, хтось узяв відгул. Ось зараз нас лише троє. Двоє співробітників поїхали шукати вибухівку, а я чергую в управлінні», — розповідав Войцеховський.

Повний текст з Ігорем Войцеховським читайте у «ФАКТАХ» за цим посиланням.

1045

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.