«Раритетні вази з дітьми на санчатах випускалися на Полонській мануфактурі більше ста років тому», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

Катання на санчатах — одна із улюблених дитячих забав. Як колоритно описав її Ганс Крістіан Андерсен у казці «Снігова королева»! Пам’ятаєте той епізод, коли Кай у великих рукавицях із санчатами на спині вирушає на велику міську площу?

Ось як описаний цей фрагмент у перекладі відомої української письменниці та перекладачки Оксани Іваненко: «Там, на майдані, найхоробріші хлопчаки прив'язували свої санки до селянських саней і таким чином могли проїхати досить далеко. Було дуже весело. У розпалі розваг на майдані з'явилися великі сани, пофарбовані в білий колір. У них сиділа людина. В хутряній білій шапці, закутана в білу хутряну шубу. Сани об'їхали двічі навколо майдану. Кай швидко прив'язав до них свої сани і поїхав. Великі сани мчали все швидше й швидше, а потім завернули з майдану у провулок. Людина в санях повернулася і дружньо кивнула Каю, ніби знайомому. Кай кілька разів хотів відв'язати свої санки, але людина в шубі все кивала йому дружньо, і він їхав далі. Ось вони виїхали за міську браму. Сніг повалив раптом ще дужче. Стало зовсім темно, хлопчик не бачив навіть своєї простягнутої руки. Він хотів скинути мотузок, яким зачепився за великі сани, але його санчата ніби приросли до них і так само вихором летіли далі й далі.

Кай голосно закричав — ніхто не почув його. А сніг падав, і сани мчали, поринаючи в заметах, стрибаючи через тини та рівчаки… Снігові пластівці все росли, росли і, нарешті, зробилися як великі білі кури. Раптом вони розлетілися на всі боки, великі сани зупинилися і людина в сніговій шапці та шубі встала. Шуба й шапка на ній були з снігу — це була жінка, висока, струнка, сліпучо-біла. Це була Снігова Королева"…

Сьогодні мова піде про порцелянові фігурки дітлахів з санчатами. В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про найколоритніші роботи на цю тему.

«Зими у минулому були холодні та сніжні, дуже відрізнялись від теперешніх»

- Андерсенівський опис катання дітей на санчатах — один із найколоритніших у світовій літературі, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — А пам’ятаєте, як Кай вигукнув «Мої санки! Не забудьте мої санки!», коли Снігова королева пересадила його у свої великі розкішні сани. До речі, це було перше, про що він тоді подумав… І санки міцно прив'язали до спини однієї з білих курок, яка полетіла за великими саньми… Тоді санчата були далеко не у всіх дітей, отож, цим пояснюється таке хвилювання Кая.

— Вони були у той час для дитини, мабуть, такою ж цінністю, як зараз гаджет…

— Так. Адже від їх наявності залежало дозвілля дитини узимку. Перші статуетки з дітьми на санчатах на українських фарфорових мануфактурах почали випускатися у 1930-х роках. Це був період оновлення асортименту заводів. Тоді ж була визначена спеціалізація підприємств. Городницький фарфоровий завод, окрім чайного посуду, випускав скульптуру.

Майстри цього підприємства створили галерею реалістичних образів дітлахів. Дуже колоритні статуетки, які зображають малечу на санчатах.

— Мені вони нагадують вишукані старовинні ялинкові прикраси…

— Цим роботам вже майже сто років. Це раритети із раритетів. У свій час вони були такі популярні, що випускались впродовж десятиліть. Чимало таких статуеток було випущено у 1950 роках. У багатьох дітлахів тоді були саморобні санчата, зроблені батьками. Катання на санчатах було одним з улюбленим занять дітвори, коли випадав сніг. А зими тоді були холодні та сніжні, дуже відрізнялись від теперешніх. Часом температура опускалась до мінус двадцяти та навіть нижче. Проте це ніяк не заважало радіти зимі. Діти тепло одягались — у шубки, шапки, рукавички та мерщій бігли надвір…

Читайте також: «Роботи українських фарфористів з різдвяними сюжетами — одні із найкращих у світі», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Цікаво розглядати одяг дітей та санчата початку ХХ століття»

— Яка ж робота на цю тему найстаріша?

- Дуже гарні декоративні парні вази з дітьми на санчатах, які випускалися на Полонському заводі художньої кераміки більше ста років тому (фото у заголовку — Авт.). Ці роботи зберігаються в Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї, куди були передані із заводського музею Полонського заводу художньої кераміки. Цікаво розглядати одяг дітей та санчата початку ХХ століття.

— Справді. Фігурки дітей на санчатах у декорі ваз зачаровують. Зелені ялинки переносять нас у гори. Такі вази мали суто декоративне призначення?

- Думаю, що так. Мені здається, що чудова ідея — доповнити їх гілочкою ялинки. Це виглядатиме вишукано. А от ще одна дуже цікава робота: весело мчать на санчатах хлопчик та дівчинка у композиції Валентини Трегубової «Зима», створеній нею у 1957 році. До речі, ця мініатюра є однією з перших проб скульпторки опанувати малу пластику. Можливо, на створення скульптури надихнуло катання на санчатах її маленької донечки.

— Колоритно!

- Є прислів’я: «Любиш кататися, люби і санчата возити». Справді, адже щоб здійснити наступний спуск, треба самому підіймати санки на гору. Проте діти це роблять залюбки. І от ще чудова фігурка дитини з санчатами. Автор роботи — Станіслав Кошелєв. Київський експериментальний кераміко-художній завод випускав статуетку з 1957 року, а Полонський завод художньої кераміки з 1961 року. Художниця Галина Калуга створила два варіанти розпису, один з яких ми бачимо на фото.

Катання на санчатах бачимо й на кухлику форми відомого фарфориста Віталія Горолюка у розписі художниці Марії Терещук. Братик катає на санчатах маленьку сестричку. Такий кухлик — це частина дитячого настрою, особливий момент насолоди чаєм чи какао. Малюнок на чашці переносить дитину за сніданком в атмосферу зимових веселощів.

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з Людмилою Карпінською-Романюк, яка розповіла про те, що українські митці створили одну з найкращих у світі колекцій порцелянових фігуристок.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Фото у заголовку: парні вази «Зима». Полонський ЗХК. 1911

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

229

Читайте нас у Facebook