«Щоб заснути, мені потрібно було взяти маму за руку», — Світлана Ройз про оберіг

«Я сьогодні розповідала вранці доньці, як в дитинстві, щоб заснути, мені потрібно було взяти маму за руку. А коли прокидалася вранці, я її кликала, і вона завжди, хоч би чим займалася, приходила. І брала мене за руку», — пише в Facebook психолог Світлана Ройз.

«Це було років до 12. І це було, капець як, егоїстично з мого боку. Мама була зайнята, дуже втомлювалася. Але вона кожен день підходила до мене, і мене зустрічала вранці і проводжала в ніч її рука.

Зовсім недавно, коли ми видужували сімейство, були дуже складні дні і ночі. я на півгодини йшла в свою кімнату, відновлюватися. І до мене приходила наша кішка — приходила, даючи лапу. Уявіть. Вона абсолютно по-людськи давала мені лапу. І я дозволяла собі розслабитися і навіть розплакатися від втоми і напруги. Тримаючи її за лапку.

Перед сном вночі і вранці я мовчки торкаюся до руки чоловіка. Цілу в долоньку дочку. Коли поруч син, обіймаю і торкаюся до її долоні.

А тепер і гладжу лапку кішці.

Рука в руці. Що зістрічає, і що проводжає. Як оберіг.

Доброї ночі.

Нехай поруч буде рука — яка може бути оберегом і для якої можна бути оберегом".