Місто-легенду Прип’ять розстріляли з мінометів та підпалили: МВС провело масштабні навчання в Зоні відчуження

Мінометний вогонь, пожежа і руйнування будівель — саме так, попри спротив громадськості та протест колишніх жителів українські силовики «відсвяткували» день народження унікального міста-музею Прип’ять. 4 лютого 2022 року Міністерство внутрішніх справ України провело на території Чорнобильської зони відчуження масштабні тактико-спеціальні навчання, обравши головним об’єктом місто Прип’ять. Разом з Національною гвардією, рятувальниками та поліцейськими, під наглядом керівників усіх цих відомств співробітники МВС відпрацьовували ведення повітряної розвідки та вуличного бою, штурм будівлі, евакуацію поранених.

— Навчання такого масштабу на території Зони відчуження проводяться вперше, — заявив голова МВС України Денис Монастирський. — Їхня унікальність полягає в тому, що до того були десятки, сотні навчань на полігонах з відпрацюванням тактики та стратегії таких дій. Зараз же ми змогли відпрацювати усе це в урбаністичній місцевості, в реальних умовах, з реальними кварталами, вулицями, проспектами.

В устах міністра пояснення звучить солідно. Як же це виглядало на практиці? Достатньо подивитися відео, опубліковане на сайті МВС. Там видно, як силовики стріляють по вікнах і стінах з автоматів, палять шини, гатять з мінометів по історичних будівлях Прип'яті, штурмують комбінат побутового обслуговування «Ювілейний», влаштовують в ньому пожежу, вибивають вікна, спускають звідти людину, імітуючи евакуацію при пожежі.

Ніхто не зважав на те, що таким чином грубо порушуються норми фізичної безпеки, які діють на території Чорнобильської зони відчуження: з 2011 року тут заборонено заходити в будівлі. Не кажучи вже про те, щоб їх штурмувати чи підпалювати. Нормами радіаційної безпеки теж знехтували, адже силовики змушені були повзати, сідати, лягати просто на землю, контактуючи з ґрунтом, де можуть міститися частки радіоактивного пилу. Одночасно ці навчання йдуть всупереч закону, адже Прип’ять вважається музеєм просто неба, президентом Україні виданий указ про збереження Чорнобильської зони відчуження, Прип’ять навіть подана для розгляду як можливий об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Що вже казати про моральний аспект, адже історичні будівлі руйнували саме 4 лютого, у день народження міста.

Зазвичай у цей день Прип’ять відвідували колишні мешканці, привозили квіти, підходили до своїх колишніх будинків, згадуючи щасливе життя, яке обірвалося в ніч Чорнобильської аварії. Цьогоріч їм заборонили приїжджати, а туристів (зокрема іноземних), які були в Прип’яті на екскурсії 2-го лютого, просто вигнали з міста, коли колони з важкою технікою та артилерією почали заходити сюди напередодні дня тренувань. Тож замість відвідин Прип’яті шоковані прип’ятчани та обурена громадськість мусили споглядати онлайн, як місто палять, руйнують та обстрілюють. Пояснення чиновників, навіщо вони це роблять саме тут, були досить дивними.

— Це — символ руїн Російської імперії, — сказав журналістам міністр оборони України Олексій Резников, показуючи рукою на герб СРСР на одній з будівель в Прип’яті. — Саме тому ми тут символічно знаходимось, щоб побачити, що Радянський Союз ніколи не відновиться.

— Це було боляче, невимовно боляче, — ледь стримуючи сльози поділилася з «ФАКТАМИ» своїми емоціями Людмила Джулай, колишня прип’ятчанка, медсестра Прип’ятської медсанчастини № 126, яка приймала перших постраждалих від вибуху на ЧАЕС в ніч аварії. — Я це місто пам’ятаю з першого будинку, з першої цеглинки. Яке воно було красиве, квітуче. І яка ж страшна доля йому випала! Невидимими кулями з невидимої зброї Прип’ять була розстріляна в ніч на 26 квітня 1986 року. Навіщо ж її руйнувати ще більше? Як же вони можуть стріляти по вікнах, крізь які колись дивилися веселі обличчя дітей, які втратили свій дім назавжди? Невже для наших силовиків немає нічого святого?

Прип’ять неодноразово грабувалася мародерами, але ж це було не масово, і це засуджувалося суспільством і до того ж каралося законом. А тепер нацгвардійці та правоохоронці, які мають нас захищати, показують «чудовий» приклад: мовляв, заїжджайте у місто-музей, руйнуйте, обстрілюйте, паліть його. Зробили це офіційно і на державному рівні, ще й сміючись. Це — за межею розуміння. Це — дико.

Читайте також: «У ніч аварії я голими руками знімала форму з пожежників, доставлених із ЧАЕС. Тепер у мене немає відбитків пальців»

Наступного для після навчань, 5 лютого, автор цієї статті (за сумісництвом гід Чорнобильської зони відчуження) возила туди іноземних журналістів з італійського телебачення. Вони прибули якраз для того, щоб зняти сюжет про те, яку шкоду місту нанесли тренування силовиків. Я дивилася на Прип’ять, яку до того відвідувала буквально за декілька днів, і не впізнавала її. Стійкий сморід від горілих шин, почорнілі стіни будинку побуту, зрешечена кулями пошта — та сама, з красивою мозаїкою на стіні, звідки 27 квітня 1986 року прип’ятська журналістка Ніна Мельник начитувала оголошення про евакуацію…

«Дарія, а чому ваші поліцейські та нацгвардійці вирішили тренуватися саме тут? — питали в мене шоковані італійці. — Хіба в Україні немає інших покинутих міст чи сіл? Навіщо закривати на цілий день Прип'ять, не пускати туристів і влаштовувати стрільби там, де слід було б навпаки подумати про консервацію та збереження? Це ж туристичний магніт України! Як керівництво Зони відчуження взагалі таке дозволило?»

У мене не було на це відповіді. Звернулася за роз’ясненнями до Державної агенції з управління Чорнобильською зоною відчуження.

— З нами не те що не узгоджували ці тактико-спеціальні навчання, нам навіть не довели до відома, — прокоментувала «ФАКТАМ» прессекретарка агенції Євгенія Кузнєцова. — Ми дізналися про заплановані заходи силовиків за три дні до цієї події, з публікації на сторінці Національної гвардії. Були глибоко обурені цим, адже наше керівництво намагається зберегти Зону! У серпні 2021 року в рамках проєкту «Чорнобиль. Збереження» вже були заплановані кроки з консервації перших локацій — вітражів в кафе «Прип'ять», автобусної станції та однієї з 16-поверхівок. Крім того, ми будуємо нові об’єкти, плануємо зробити музей у квартирі одного з пожежників, лейтенанта Володимира Правика. На ревіталізацію та збереження Зони відчуження було виділено 30 мільйонів гривень. Керівниця проєкту та радник міністра захисту довкілля Лала Тарапакіна писала листи, просила силовиків перенести їхні тренування хоча б у селище Поліське — це все ж таки далі, ніж 3 кілометри від зруйнованого 4-го реактора і саркофага, ніж Прип’ять. Відповіді ми досі не отримали. Перепустки та дозвіл на в’їзд для журналістів, послів, керівників відомств теж оформлювали не через нас. Нацгвардійці та представники МВС це все самі організували, оформили та поїхали. Ми проти проведення таких навчань у Прип’яті. Взагалі незрозуміло, чому це робиться саме там.

«Прип'ять вибрали, бо так зручніше та резонансніше, — написав у себе на сторінці у Facebook голова Асоціації Чорнобильських туроператорів Ярослав Ємельяненко. - При цьому була присутня міжнародна преса та посли різних держав. Які просто дивилися, як місто-музей цинічно трощать та підпалюють. Вони просто не розуміли, де знаходяться. В минулі роки ми в цей день привозили сюди прип'ятчан, прикрашали ялинки. Багато років намагаємося захищати місто від вандалізму, працюємо над наданням йому статусу пам'ятки та включення її в список ЮНЕСКО. Бо події, які там відбулися, змінили хід історії. Це місто подвигу ліквідаторів та локація новітньої історії України, до якого прикута увага мільйонів людей по всьому світу. Про Прип'ять знімають серіали та відвідують її, саме щоб дізнатися нашу історію. Ви можете уявити подібні навчання в Освенцимі? Та ще й на день звільнення концтабору? Якщо не були там, подивіться фото, як розвинені країни ставляться до своєї спадщини. Те, що зробили в Прип'яті, — це ганьба на весь світ.

Необхідність військових навчань в цей неспокійний час всі розуміють. Але будь-яку справу можна зробити по-різному. Звертаюсь до Дениса Монастирського: я не апелюю до вас історією, пам'яттю та почуттями прип'ятчан, але Чорнобильська зона — це пам'ятка, яка щорічно приносить мільярди гривень в бюджет країни, звідки зокрема фінансується ваше міністерство. Навіщо рубати собі ногу? Можна ж було провести навчання на будь-якій іншій закинутій території. Ви справді показали всьому світу, на що здатні — знищити нашу історію. Пробач, Прип’ять. З днем народження…"

Читайте також: «Ми пролітали на вертольоті над зруйнованим реактором, і я побачив розплавлену багрову масу»