Гуманітарна маніпуляція: чому не вводять санкції проти фармацевтичних компаній

Європейський cоюз погодив 9-й пакет санкцій проти Росії за вторгнення в Україну. У ньому, як і у восьми попередніх пакетах, знову немає санкцій проти фармацевтичної галузі. Скоріше за все, не буде і в 10-му. Їхня відсутність пояснюється гуманітарними міркуваннями. Але насправді інші санкції і опосередковано, і прямо впливають на фармацевтичний ринок Росії, який почав скорочуватись і скорочуватиметься й далі. Однак є одна країна, яка перша і поки єдина фактично ввела санкції проти ліків, які частково або повністю виробляються в РФ та Білорусі, — це Україна. І цей процес вона почала ще декілька років тому.

В травні цього року почала діяти змінена редакція Закону «Про лікарські засоби», якою під час воєнного стану МОЗ може припинити дію реєстраційних свідоцтв на препарати, які частково або повністю вироблені в Росії та Білорусі. Логіка закону полягає у тому, що фармкомпанії, які мають виробництво на території двох країн-агресорів, як і всі інші, через сплату податків фінансують війну проти України.

За підрахунками Центру протидії дезінформації при РНБО, минулого року такі компанії як B. Braun, Gedeon Richter, Sun Pharma, Abbott, Servier та Egis, Stada, КРКА, Menarini Group та низка інших поповнили бюджет РФ на 339 млн доларів.

«За ці гроші РФ придбала 339 тис. снарядів для 122-мм гармати, або 3556 ракет „Смерч“, або 39 крилатих ракет „Калібр“, або 23 штурмовика Су-25, або будь-яку іншу зброю, якою окупанти продовжують вбивати українців», — підрахували у Центрі.

Тому логіка українських законодавців цілком зрозуміла — світові фармкомпанії мають або залишити Росію, або Україну.

Тією ж логікою керувалися й компанії не з фармацевтичної галузі.

Наприклад, зараз в Росії залишилися лише вітчизняні і китайськи автомобільні бренди — всі інші пішли, хоча деякі з них мали виробництво в РФ, а санкцій проти автопрому не було.

З перших днів після повномасштабного вторгнення з Росії пішли такі відомі компанії як Apple, Bolt, Boeing, Disney, Dell, DHL, IKEA, Nokia та інші. Проти їхніх продуктів та ринків санкцій теж не було.

У березні 2022 року чотири найбільші аудиторські компанії — EY, KPMG, PwC та Deloitte — також заявили про свій вихід з російського ринку. Хоча проти них теж не було санкцій. І свій вчинок вони пояснили тим, що сплачувати податки до скарбниці країни-агресора для міжнародних аудиторів виявилося неприйнятним.

Отже, що виправдовувати небажання піти з Росії гуманітарними питаннями — це маніпуляція, бо кожен має вибір: або заробляти криваві гроші, або ні. Фармкомпанії, які мають дбати про життя людей, свій вибір зробили: податками до бюджету РФ фінансувати вбивства українців.

З Росії з «турботою»

Невдовзі після 24 лютого Школа менеджменту при Єльскому університеті (США) розпочала досліджувати компанії, які продовжують операції у Росії. Серед більше 1200 компаній, які потрапили у дослідження, більше 1000 вже вийшли з Росії, находяться у процесі виходу або ж заявили про наміри вийти. 58 іноземних фармкомпаній продовжують працювати в країні-агресорі

Однак американська Pfizer призупинила заплановані інвестиції в РФ.

У своїй заяві від 14 березня 2022 року, тобто через три тижні після повномасштабного вторгнення і після затвердження перших двох пакетів санкцій, Pfizer повіломила про те, що вона виступає проти російської війни в Україні.

При цьому у компанії зазначити, що санкції не розповсюджуються на ліки. І тому вона вважає, що «пауза в постачанні наших ліків до Росії була б прямим порушенням нашого основоположного принципу ставити пацієнтів на перше місце».

У компанії також заявили, що збереження поставок ліків до Росії не означає, що вона продовжуватиме працювати в РФ у звичному режимі. І тому виробник повідомив, що весь прибуток від продажів у країні-агресорі буде направлений на допомогу Україні, а всі нові клінічні випробування в Росії будуть припинені. І хоча американська компанія не має виробничих потужностей в РФ, вона пообіцяла припити всі заплановані інвестиції з місцевими постачальниками, спрямовані на створення таких потужностей.

Німецька Bayer також заявила про згортання інвестицій.

Отже, майже всі фармкомпанії вирішили залишитись у Росії через турботу про людей. Чи врятує це їхній бізнес і їхніх російських пацієнтів?

«Русскіє, что с ліцом?»

Насправді відсутність ліків у санкціях зовсім не означає, що можна буде працювати у звичному режимі.

За даними української версії журналу Forbes, російські фармацевтичні компанії зіткнулися з нестачею імпортної сировини та компонентів через санкції проти країни-агресора.

«Санкції ЄС та США не торкнулися фарміндустрії безпосередньо, але європейські контрагенти перестали постачати сировину російським компаніям. Під удар потрапили стандартні зразки, які використовуються для контролю якості препаратів і замовлялися переважно у США та країнах Європи», — про це писало видання ще 10 березня, тобто на другий тиждень повномасштабної війни.

У перші 10 днів після 24 лютого імпортні компоненти у Росії стрімко подорожчали на 30−35%. А імпортні субстанції використовуються для виготовлення близько 80−85% російських препаратів. Причому 76,7% сировини, що ввозиться в Росію, припадало не на США та ЄС, як можна було б подумати, а на Індію і Китай, які до санкцій не приєдналися.

В липні «Радіо Свобода» повідомило, що у середньому 30% російських підприємств продовжують відчувати труднощі із закордонними поставками через санкції, введені проти Росії у відповідь на її вторгнення в Україну. А серед фармацевтичних фірм таких 60%. Причому 10% російських фармкомпаній заявили, що знайти нових постачальників замість тих, хто пішов, неможливо.

Час йшов, і у вересні російська преса вже почала писати про те, що призупинення глобальними фармкомпаніями клінічних досліджень своїх ліків у РФ суттєво ускладнить доступ пацієнтів до препаратів нового покоління. У найближчі десять років на ринок можуть не вийти близько 300 ліків, що розробляються, у тому числі, для боротьби з невиліковними захворюваннями. А російські розробки в цих напрямках поки що поодинокі.

Більш того, російські експерти зазначили, що компанії РФ не зможуть забезпечити ринок усіма аналогами міжнародних розробок. Тому вже лунає пропозиція полегшити умови виведення препаратів на російський ринок без обовʼязкових локальних клінічних досліджень (!).

Всі ці факти свідчать про дві речі.

По-перше, відсутність ліків та фармкомпаній у санкційних пакетах не гарантує, що російський фармринок залишатиметься економічно привабливим для іноземних компаній. Все якраз навпаки.

Справа у тому, що у разі, коли США та ЄС вводять обмеження обігу в Росії долару та євро, то така санкція автоматично негативно впливає на всю економіку РФ і всі галузі без винятку.

Коли вводяться санкції проти російських енергоносіїв, це гарантовано веде до втрат доходів бюджету Росії та згортанню всіх соціальних програм або їх скороченню. Тому населення РФ біднішатиме кожного дня, а уряд не зможе на достатньому рівні забезпечувати, у тому числі, і медичні послуги. І тому фармкомпанії вже потерпають навіть без санкцій проти ліків.

Умовно кажучи, якщо треба викурити противника з його укриття, неможна з гуманітарних міркувань застосовувати отруйний газ, але можна кинути гранату — методи різні, а результат однаковий. Приблизно так і діють санкції.

Насправді фармкомпанії це добре розуміли: економічна ізоляція Росії врешті-решт змусить їх піти з ринку РФ, бо через санкції він вже не такий привабливий, не такий перспективний, він небезпечний і до того ж — токсичний. Ось чому вони згорнули інвестиції.

По-друге, турбота про російських пацієнтів припиниться у той день, коли вести економічну діяльність у Росії буде вже неможливо. І до того все йде. Мета формату «Рамштайн», як оголосив голова Пентагону Ллойд Остін, полягає у тому, аби послабити Росію до такого рівня, щоб вона не змогла перемогти Україну зараз і не мала змоги вчинити агресію проти будь-якої сусідньої країни у майбутньому. Це є і кінцевою метою всіх санкцій.

Тому розмови про гуманітарну місію гарно звучать, але це дійсно не більше ніж маніпуляція і спроба заробити на Росії все, що лише можливо.

Чи можна вважати, що фінська Orion Pharma, яка оголосила про вихід з Росії, геть не турбується про своїх пацієнтів і порушує норми гуманітарного права? Ні, це рішення компанії, і ніхто не може її змушувати працювати там, де вона не хоче.

За даними Forbes, в РФ немає ліків лише з 3% діючих речовин, дозволених на ринку. Засновник проєкту Pharmagate та голова з розвитку компанії Liki24 Тараса Потічний повідомив виданню, що вихід світових фармкомпаній не залишить росіян без життєво важливих препаратів. За його підрахунками, лише 87 із 666 діючих речовин не використовуються на території РФ для виготовлення власних ліків, що становить лише 13%.

«Але якщо відмінусувати від них ті речовини, що не зареєстровані в РФ, а значить, не можуть використовуватися, цифра зменшиться до близько 20 найменувань. Це 3%», — зазначило видання.

Forbes також повідомив про те, що «світова фарма близька до того, щоб піти з Росії», і тому зараз компаніям треба боятися вийти з РФ не першими, а останніми. Однак вони дуже не хочуть втрачати інвестиції і вкладення у рекламу свої препаратів, тому будуть триматись стільки, скільки зможуть. Потічний впевнений, що тиснути на них можна і треба, бо посилання на гуманітарні зобов’язання розбиваються цифрами.

На жаль, жодна з іноземних компаній, які заявили про турботу про російських пацієнтів, не послалася на жодну конвенцію, на жодне міжнародне гуманітарне право, які зобов’язують їх залишатися в Росії.

Однак існує гуманітарне право, яке дозволяє виконувати гуманітарні місії у країнах під час збройного конфлікту, тобто під час війни. Але постачання гуманітарних товарів здійснюється добровільно і, як правило, безкоштовно для отримувача. І це не той випадок. І в Росії немає війни — Путін оголосив так звану «спеціальну військову операцію». Бойові дії тривають не на території РФ, а на території України.

Українська санкція

Ще у 2017 році виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун зробила заяву про намір зупинити поставки на українські ринки медичних препаратів із Росії.

«МОЗ заохочує українських та іноземних виробників виводити на ринок якісні замінники для препаратів російського виробництва. Подвійних стандартів бути не повинно: країна, що розв’язала війну проти українського народу, не має права заробляти на нашому лікуванні», — зазначала тоді Супрун.

Різні аналітичні дані вказували на те, що критичної ситуації з постачанням ліків в Україну не станеться.

Українські пацієнтські організації одностайні в тому, що українці не постраждають від того, що в аптеках та лікарнях зникнуть російські ліки. «В Україні національний виробник достатньо потужний. Багато фармкомпаній виробляють ліки, подібні до російських. І те, що в ціну українського препарату не закладається доставка, вже автоматично робить його дешевшим», — сказала виконавчий директор громадської організації «Пацієнти України» Ольга Стефанишина.

22 травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про лікарські засоби“ щодо обмеження обігу лікарських засобів, виробництво яких розташовано на території Російської Федерації або Республіки Білорусь, а також щодо вивезення лікарських засобів з України» № 2271.

Згідно з цим законом, заборона на продаж ліків з Росії та Білорусі вводиться в лію рішення Комісії МОЗ, якщо походження препаратів доведено і якщо в Україні існує як мінімум два замінники для кожного з забороненого препарату.

Крім того, під заборону не потраплятимуть цілі групи ліків, які потрібні Україні.

Станом на жовтень 2022 року в Україні зареєстровано біля 14300 найменувань лікарських засобів, з яких вітчизняні — трохи більше 4300, іноземні — майже 10000.

Загалом експерти фармринку вважають, що перелік лікарських засобів, які потенційно можуть бути заборонені, не такий широкий, як може здаватися.

В жовтні Комісія МОЗу вперше застосувала норми закону проти 35 препаратів Gedeon Richter. Раптом ця подія змусила експертів та громадських діячів висловити свої побоювання щодо прозорості та безпечності цього та майбутніх рішень Комісії.

Зокрема, лунали критичні зауваження щодо непрозорості застосування заборон на продаж ліків з РФ та РБ. Насправді ж, з початку на розгляд Комісії потрапили 36 препаратів угорської компанії, але присутні у Комісії представники двох профільних громадських організацій (серед яких і «Пацієнти України») «відбили» один препарат. Тобто питання з прозорістю та відкритістю насправді не існує.

Більш того, нинішня директорка благодійного фонду «Пацієнти України» Інна Іваненко змінила риторику організації на прямо протилежну від тої, яка була у 2017 році, і тепер вважає, що дефіцит деяких ліків можливий. Вона вимагає, щоб було не 2, а 5 замінників. Однак, чому саме 5, а не 7 чи 10, не пояснила.

Іваненко також впевнена, що прийняті зміни до закону про ліки «дозволяють у простий спосіб позбуватися іноземних конкурентів на користь вітчизняних виробників».

Крім того, і НАЗК заздалегідь звинуватила українські компанії у бажанні скористатися новим законом і монополізувати український ринок.

Однак ніхто не навів жодних притомних розрахунків, як таке може статися, адже з ринку підуть не компанії цілком, а деякі з їхніх препаратів. І підуть вони не назавжди, а лише на час воєнного стану. І вони можуть постачати ті самі ліки, але не ті, що вироблені в РФ. В кінці кінців, вони можуть оскаржувати рішення Комісії, доводячи, що препарати не виготовлялися на території країн-агресорів.

Нарешті, з’явилися побоювання, що українські пацієнти постраждають від нестачі ліків. Однак, як було вже сказано, заборона не застосовуються у разі, коли не має двох аналогів. А по більшості з 35 препаратів Gedeon Richter замінників набагато більше. Наприклад, в Україні представлені 23 аналога Нормадипіну і 34 Мертенілу.

А тим часом учасники фармринку, зокрема, деякі аптеки та аптечні мережі, не бажають чекати, поки МОЗ заборонить наступний препарат, який походить з країни-агресора, і вже самі відмовляються від їх закупівлі. Але не варто «звинувачувати» їх у патріотизмі — це бізнес під час війни. І в гуманітарних зобов’язаннях потреби немає: дефіциту ліків не буде, суттєвого перерозподілу ринку — також.

«З часом у Росії виникне дефіцит тих чи інших ліків, тому що у них не буде ні технологій, ні потрібних субстанцій, ні обладнання. Натомість в Україні буде протилежна ситуація: ми матимемо відповідні технології, субстанції та обладнання…» — заявив радник директора ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Костянтин Косяченко.

Доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти Федір Лапій ще 5 років тому казав, що тотальної залежність від російських ліків Україна позбулася ще за рік до того, коли країна почала закуповувати ліки через міжнародні організації.