Популярні українські актори Дмитро Сова і Даша Легейда зіграли весілля у Києві

У Києві, в красивому місці на березі Київського моря, пройшла церемонія одруження двох популярних українських акторів — Дмитра Сови і Даші Легейди. Обом заради цього заходу довелося коригувати свої знімальні графіки. Дмитро приїхав до столиці з Чорноморська, де зараз знімається в екшн-детективі «Морська поліція. Чорноморськ» каналу ICTV. За сюжетом він грає капітана Дмитра Мельниченка з морської поліції, якому разом з напарниками — лейтенантом Єгором Ковальчуком (Григорій Боклан) і старшим сержантом Сержем Левіним (Юрій Дяк) — доводиться патрулювати прибережні райони міста-порта.

В ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» незадовго до радісної події Дмитро розповів про зйомки у моря, поділився своєю історією кохання і секретом, який йому з Дашею довго вдавалося приховувати.

— Дмитро, є романтика роботи у моря?

— Про це я теж подумав, коли тільки дізнався про зйомки в Чорноморську. Уявляв, як після робочої зміни буду плавати в морі і насолоджуватися заходами, але по факту все вийшло інакше. Ми знімаємо по 12 годин на день, і після залишаються сили, тільки щоб повечеряти і виспатися. Наприкінці зміни можна і на море, але треба поїхати додому, щось приготувати, підготуватися до завтрашньої зйомки, почитати сценарій нових серій і вивчити текст.

— Ви граєте капітана морської поліції. Довелося проходити особливу підготовку?

— Ну, я ж не виходжу один у відкрите море за штурвалом корабля (сміється. — Авт.). Не те щоб вчитися довелося, тут просто треба бути фізично витривалим: силові прийоми, захвати, бійки з бандитами. До всього ще ми знімаємо у відкритому морі, що теж вимагає особливої ​​витривалості. Маленьке хвилювання моря для нас вже складно. Ми знімаємо на спеціальному поліцейському маленькому катері, тому його може дуже сильно розгойдувати. Часто більше думаєш, як утримати рівновагу, а не відіграти сцену.

— На час зйомок ви живете у Чорноморську?

— Так. Від нашого основного знімального майданчика можна пішки ходити до моря. Щоправда, я туди за три місяці зйомок так жодного разу і не сходив.

Знаєте, я наче переїхав жити в інше місто. Але мені все одно часто доводиться кататися до Києва: з батьками побачитися, з друзями зустрітися і на спектаклі до театру потрапити — вистави у мене паралельно зі зйомками весь час. Коли тільки йшли переговори про зйомки у Чорноморську, я попросив, щоб мені зняли велику двокімнатну квартиру. Так що тепер до мене іноді приїздять рідні. У мене в липні був день народження, а пізніше і у моєї коханої. Вона приїздила до мене. Мені вдалося звільнити півтора дня від зйомок, щоб ми могли провести хоч якийсь час разом.

— Відстань позначається на відносинах?

— Даша без вихідних працює у Києві до кінця серпня і не може часто приїздити до мене. Потім у неї починаються спектаклі у театрі, тому ще деякий час так і будемо на відстані. Але 28 серпня у нас весілля — тоді точно побачимося (сміється — Авт.).

— Вітаю! Колег по майданчику покликали на свято?

— Весілля буде у тісному колі близьких. А їх нарахували 110 гостей! Але ми з хлопцями дуже здружилися, тому після торжества у нас однозначно буде своє свято в Чорноморську.

— Як же вам вдалося організувати весілля на відстані?!

— Як то кажуть, не май сто рублів, а май сто друзів. У мене багато знайомих, які нам допомогли з організацією. Мій друг шеф-кухар займається кетерінгом. Мама Даші — декоруванням. Друг — чудовий режисер — буде знімати для нас весілля, а кума написала сценарій. Мені ж треба було тільки все підраховувати і звести до цілісної картинки. Ось так у телефонному режимі вдалося організувати весілля.

— Де воно пройде?

— Пам'ятаю, ми з Дашею поїхали дивитися локацію, побачили її і відразу уявили, як все розставити. Це красиве молодіжне місце, івент-парк у сосновому лісі, з окремими зонами на території і великим майданчиком під куполом по центру. А ще там недалеко берег біля річки, де можна поставити арку, оформлення з квітами. Так, по дрібницях, продумали собі свято.

— Коли ж ви зробили пропозицію Даші?

— Ще в грудні, але почали готуватися до весілля вже навесні. Я дуже хотів зізнатися їй якось незвично, але в певний момент просто не витримав. Підійшов і запитав: «Ти вийдеш за мене?» Всі ці шикарні ідеї зі стадіоном, купою камер, дорогими автомобілями і божевільними вчинками, щоб здивувати, — не для мене. Не люблю я це все. Мені хотілося чогось простого, рідного, свого. Це сталося на кухні. Здається, ми приїхали після якогось заходу. Я підійшов до Даші і сказав: «Вибач, але я не можу більше терпіти». Вона запитує: мовляв, що таке? Я кажу: «Виходь за мене».

— Відразу почули позитивну відповідь?

— Так, і причому двічі! Ми до цього були в Одесі, пам'ятаю, гуляли по зимовому місту, намерзлися і пішли до кафешки. Нам принесли дунайський оселедець з картоплею, а там лежала цибуля, нарізана кільцями. Я взяв кільце цибулі і жартома запитав: «Дашо, ти вийдеш за мене?» Сміючись, вона протягнула руку: «Звичайно!». І ця досить-таки кумедна ситуація мене трохи підготувала. Я зрозумів, що це все просто. Найцікавіше, що на той момент у мене вже була обручка, я давно з нею ходив, але не міг придумати, як все зробити. Потім ми приїхали додому, і через кілька днів я «знову» зробив коханій пропозицію.

— Скільки ви разом?

— 10 місяців буде якраз наступного дня після весілля. Ми познайомилися на зйомках 10 жовтня 2020 року, 29-го сходили на дискотеку, і наступнго дня я сказав Даші, щоб вона переїхала до мене.

— Ось так відразу?!

— Так. І я жодного разу не думав, що помилився у виборі. Зрозуміло, що ми все одно ще притираємося один до одного, наші відносини проходять різні стадії. Я не мислю якимись факторами, мовляв, поспішив — чи не поспішив. Я просто довіряю почуттям. Не можна любов підставити під вивірену схему або підійти до вибору своєї людини з холодною головою. У кожного своя історія, моя закрутилася швидко.

— Уже спланували медовий місяць?

— Ми ще плануємо, але конкретно поки нічого не вирішили. Далі будуть зйомки «Морського патруля», у Даші теж зйомки, тому наша поїздка перенесеться на пізніше. Але я думаю, це буде точно Іспанія. Для мене це найкраще місце на землі. Після домівки, звичайно, куди я щороку повертаюся. Я багато разів вже побував в цій країні, об'їздив багато міст, але ось разом з Дашою ще туди не їздив. Це буде дуже символічно для мене, якщо ми поїдемо саме в Іспанію на медовий місяць.

У заголовку ілюстративне фото з сайту nado.ua

20290

Читайте нас у Facebook