ПОИСК
Здоров'я та медицина

«До останнього не знали, чи підійде орган»: вперше в Україні львівські трансплантологи пересадили однорічному малюку печінку посмертного донора

16:05 28 січня 2022
Однорічному Артемчику пересадили печінку

— Останні чотири місяці за тим, що відбувається на вулиці, ми з сином спостерігали лише через вікно львівської лікарні, — говорить мама хлопчика, 22-річна Христина з Надвірнянського району Івано-Франківської області. — Лікарі забороняли нам гуляти, бо будь-який вірус міг бути для Артемчика смертельним. Ми жили майже у стерильних умовах. Навіть перший свій день народження син відзначив у лікарняних стінах.

На фото Артем сидить у мами на руках. У дитини жовта шкіра, пожовклі склери очей, помітно випинається животик. Такий вигляд він мав до операції.

— Син народився у переддень Різдва, 6 січня 2021 року, — згадує Христина. — Як усі здорові дітки, він був крикливим та червонощоким, мав нормальну масу тіла. З пологового будинку нас виписали без жодних зауважень. А коли дитина почала більше їсти, шкіра та склери очей пожовтіли, збільшився животик. Ми звернулися до місцевих лікарів. Спочатку вони припустили, що в Артемчика звичайна жовтяниця, як це буває часом у немовлят, і сказали, що вона скоро мине. Але дитині ставало все гірше.

Розуміючи, що ситуація серйозна, батьки вирішили їхати в Івано-Франківськ, щоб показати дитину тамтешнім лікарям. Вони сказали, що у хлопчика, ймовірно, непрохідність жовчовивідних шляхів і порекомендували їхати до Львова.

— У дитячій лікарні першого територіально-медичного об’єднання Львова цю підозру підтвердили — «атрезія жовчних протоків та виражена печінкова недостатність», — продовжує Христина. — Коли стало зрозуміло, що терапевтичне лікування не допомагає, нам сказали: необхідна трансплантація. З кінця вересня ми жили у лікарні з надією на те, що донор для дитини знайдеться. Надія — це єдине, що нас весь цей час тримало. Бо, коли чуєш такий діагноз, хочеться кричати на всю Україну: «Допоможіть!» Ніхто з рідних не підходив Артемчикові як донор. Єдина надія була на трансплантацію від посмертного донора.

Читайте також: «Про те, що я перша в Україні дитина з пересадженим серцем, тепер розповідаю в Інстаграмі»: 13-річний Максим перебуває під наглядом лікарів

Шанс на порятунок з’явився через тиждень після того, як Артемчику виповнився рік, 12 січня. Лікарі Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні імені академіка О. І. Ющенка дві доби боролися за життя 44-річного чоловіка. У його мозку розірвалася аневризма, велика кровотеча не дала шансу на порятунок. Після того як констатували смерть головного мозку, трансплант-координатор поспілкувався з рідними чоловіка, і вони дали дозвіл на те, щоб забрати його серце, печінку та нирки. Це давало шанс на порятунок тим, хто потребує трансплантації.

— Словами не передати, як це страшно розуміти, що від чиєїсь смерті залежить життя твоєї дитини, бо хочеться, щоб усі жили, і хочеться, щоб твій малюк жив, — говорить Христина. І одразу ж додає: — Ми щиро вдячні рідним донора, які дозволили взяти орган для трансплантації. Це дуже важкий крок. Треба мати велику любов до інших людей, аби ухвалити таке рішення. Дякуємо, що даєте шанс врятувати наш всесвіт — нашого Артемчика.

Поза тілом печінка «живе» не більше 12 годин

Коли лікарі констатували смерть мозку у потенційного донора, а трансплант-координатори отримали дозвіл від рідних 44-річного чоловіка на вилучення органів, треба було швидко вирішити, як доправити серце, печінку й нирки у лікарні, де проводитимуться операції з трансплантації.

Щоб вчасно доправити донорську печінку для Артемчика, в Україні вперше задіяли гвинтокрил МВС. Причина — час, якого обмаль, бо печінка поза тілом «живе» не більше 12 годин. Від Вінниці до Львова 400 кілометрів. Добиратися автівкою шість годин. Гвинтокрил подолав цей шлях за півтори години.

Доправити донорські органи з Вінниці до Львова взялися поліцейські: на гвинтокрилі вони подолали значну відстань за півтори години

У Львові лікарі до останнього не знали, чи підійде печінка Артемчику. Тому в одній операційній чекали медики разом з хлопчиком. А в іншій лікарі на чолі з трансплантологом клініки «Феофанія» Дмитром Харьковим відділяли фрагмент органа, який пересаджуватимуть дитині.

— Артемчикові потрібен був не весь орган 44-річного чоловіка, а лише його частина, — пояснює Дмитро Харьков. — Печінка має займати до трьох відсотків від маси тіла дитини. Але розділити орган непросто, бо потрібно дізнатися, як ідуть протоки та артерії, як проходить відтік жовчі від печінки, і лише тоді можна пересаджувати.

Читайте також: Столичні лікарі врятували чотири життя, пересадивши від померлої жінки серце, печінку та дві нирки (відео)

У лікарні кажуть, зазвичай у дитячій трансплантології донорську печінку розділяють на дві частини, тобто один орган можна трансплантувати двом людям, але у цьому випадку анатомічна структура не дозволила розділити печінку таким чином. Тому лікарі, зберігаючи усі судини та жовчовивідні шляхи, відділили необхідну для Артемчика частину органа, а решту утилізували. Щоб відібрати необхідну частину, знадобилося понад дві години.

— Печінка у хлопчика збільшена, тверда як камінь, з ознаками цирозу, — коментує ситуацію Дмитро Харьков, виймаючи рідний орган дитини. Хід операціїї записується на відео. Його зможуть переглядати спеціалісти.

Після операції у хлопчика поступово зникає жовтизна шкіри, з’являється апетит

Трансплантація печінки мала б тривати до восьми годин, але, коли медики вилучали у Артема хворий орган, виявилося, що у хлопчика не лише біліарна атрезія, а й аномалія судин.

— Окрім трансплантації нам довелося провести ще й пластику ворітної вени, — пояснює завідувачка хірургії вроджених вад розвитку дитячої лікарні першого територіально-медичного об’єднання Львова Галина Курило. — Також варто враховувати, що дитяча артерія має діаметр до трьох міліметрів, а доросла — значно більший. Нашим же завданням було правильно зшити їх. Ще важливо зазначити, що дитина важить лише 9,5 кілограма, а трансплантації печінки таким дітям робити найважче. Операція тривала понад 12 годин.

Читайте також: Мої нирки позсихалися, як горіхи, — каже пацієнтка, якій вперше в Україні успішно провели трансплантацію в районній лікарні

Зрештою новий орган включився у роботу. Це підтверджує і УЗД. Трансплантація пройшла успішно. Та батьки дитини і лікарі радіють стримано — усі розуміють, що це лише половина результату. Інша половина залежить від того, як прийме організм хлопчика новий орган.

Лікарям вдалося використати єдиний шанс, щоб врятувати Артема, — виконати трансплантацію від посмертного донора

Артемчик став наймолодшим в Україні пацієнтом, якому трансплантували печінку від посмертного донора. До цього таку трансплантацію проводили лише раз. Два місяці тому у Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова прооперували 16-річну дівчину.

— Я щаслива, що синові зробили трансплантацію в Україні, — говорить Христина. — Збирати гроші і їхати у Бельгію дуже дорого й важко. Такий переїзд — великий ризик для дитини. І там ти чужий. А в Україні ти вдома. Можеш нормально поспілкуватися з лікарями, уточнити те, чого не розумієш, тобі все покроково розкажуть.

Понад тиждень Артемчик перебував у реанімації, а зараз його уже перевели в палату до мами. Артеріальні і венозні кровотоки, кажуть лікарі, у хлопчика в нормі. Поступово зникає жовтизна шкіри та склер, з’являється апетит. Медики сподіваються, що вже через кілька тижнів зможуть відпустити малюка додому на Франківщину.

Читайте також: «Я два роки дихав за допомогою кисневого концентратора»: першого в Україні пацієнта з пересадженими легенями виписали з лікарні

— За Артемчика вболівала вся наша лікарня, — продовжує Галина Курило. — Ми дуже довго готувалися до того, щоб можна було проводити трансплантацію печінки дітям у стінах нашої лікарні. Навчалися і в Європі, і в США. На жаль, багато наших маленьких пацієнтів не дочекалися трансплантації, бо ресурси людського, а особливо дитячого, організму обмежені. Але тепер, коли після трансплантації, виконаної Артемчику, минуло понад два тижні, можемо сказати, що дитина в стабільному стані і ми готові проводити дітям трансплантації печінки від посмертних донорів.

Минулого року в Україні провели понад 300 трансплантацій. Це рекорд за всі роки незалежності, але навіть цього недостатньо. Лише тих, хто чекає на нову нирку, у нашій державі більше трьох тисяч.

За інформацією, яку оприлюднили у Міністерстві охорони здоров’я, за трансплантацію нирки медзаклад в Україні отримує від держави 801 тисячу гривень, печінки — 1,428 мільйона гривень, серця — понад 2 мільйони, трансплантація кісткового мозку від неродинного донора коштує майже 2,5 мільйона гривень. Для порівняння: середня вартість трансплантації печінки за кордоном — 3,5 мільйона гривень. Тому рятувати життя наших громадян в Україні і гуманно, і вигідно для держави. Кількість тих, кому вдасться допомогти, буде значно більшою.

Читайте також: «Коли після „хімій“ доню підготували до пересадки кісткового мозку, з’ясувалося, що донор захворів на ковід»: 3-річну Таю від лейкозу рятували в «Охматдиті»

Нагадаємо, 5 січня президент Володимир Зеленський підписав поправки до закону про трансплантацію органів, які регулюють оплату трансплантацій та донорства в Україні.

Фото надане дитячою лікарнею першого ТМО Львова

1061

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів