На Лисій горі вирішено створити Національне військове кладовище
Понад 70 тисяч загиблими вже втратили ворожі війська в Україні. Та, на жаль, гинуть і наші захисники. За даними заступниці міністра оборони Ганни Маляр, співвідношення втрат українських військовиків та російських — близько 1 до 6,5. Тобто — втрати наших сил оборони вже перевищили 10 тисяч. Поки що їх ховають у різних місцях. Але вже скоро «український Арлінгтон» — Національне військове меморіальне кладовище — буде на Лисій горі в Голосіївському районі Києва. Так вирішила Київрада.
Цвинтар повинен розкинутися на території в 140 гектарів. Незважаючи на те, що місце було обране за дорученням Кабміну, столичні активісти підозрюють міську владу та забудовників у спробі захопити землі заповідного фонду під житлову забудову. Окрім того — Лиса гора є не лише сакральним місцем для відьом, неоязичників і представників багатьох інших субкультур, а ще й місцем страти злочинців за часів Російської імперії.
«На виконання доручення Прем’єр-міністра України Київрада доручила Департаменту містобудування та архітектури КМДА розробити детальний план території для розташування Національного військового меморіального кладовища на території урочища „Лиса Гора“ Голосіївського району Києва. Орієнтовна площа меморіального кладовища становитиме 140 га. Відповідне рішення підтримали 62 депутати», — повідомляє пресслужба КМДА.
Проєкт землевідведення вартуватиме міському бюджету 5 мільйонів гривень.
Окрім Лисої гори раніше пропонувалося облаштувати військовий цвинтар у Бабиному або Протасовому яру. У липні Київрада надала дозвіл на розробку проєкту такого кладовища на вулиці Олени Теліги поруч з Бабиним яром. Але місця для Національного меморіалу там замало. А у Протасовому яру проти виступила місцева громада.
«Паралельно є доручення Кабміну про необхідність зробити військовий меморіал з цвинтарем на території Лисої гори. Ми усвідомлюємо весь комплекс обмежень, який є на обраній Кабміном ділянці», — прокоментував рішення агентству «Інтерфакс-Україна» головний архітектор Києва Олександр Свистунов.
За його словами, лисогірська ділянка зручна тим, що розташована між великими магістралями поруч з метро.
Активісти ж наголошують, що відведена ділянка не просто парк, а належить до природно-заповідного фонду, має складний рельєф з крутими схилами, майже вся складається з лісу, який буде винищений разом з горами, тут також розташований пам'ятник національного значення Лисогірський форт, що як військова споруда використовувався не тільки за часів Російської імперії, але й у другу світову війну.
Журналіст Михайло Погребиський нагадує, що забудувати Лису гору хотів ще Черновецький, та це йому не вдалося.
Урочище Лиса Гора — регіональний ландшафтний парк — є не тільки природним заповідником, але й об'єктом історико-культурної спадщини. Тому будівництво, зміна меж, ландшафту, вирубка дерев тут тощо заборонені законами «Про природо-заповідний фонд України» та «Про охорону культурної спадщини».
А інший активіст, Олександр Дядюк вказує, що київські кладовища за кадастровою картою обліковуються як землі громадської та житлової забудови. Згідно з нормами, на гектарі території цвинтаря можна облаштувати 4 тисячі могил. Він прогнозує, що поки розроблять Детальний план території, загиблих будуть ховати в інших місцях (переважно — там, звідки вони родом).
«Відтак, це кладовище буде виключно місцем поховань загиблих киян. Ну і якихось окремих особливо видатних героїв, відомих на всю Україну і то, якщо на це дадуть згоду їх родичі, якщо загиблий не з Києва. Але це будуть одиничні випадки. Скільки киян загинуло на цій клятій війні на даний час? Я не знаю точної цифри, але десь максимум кілька тисяч». А там — і війна закінчиться. І навіть якщо військовий цвинтар і займе кілька гектарів — решта території, з якої вже знімуть охоронні статуси, буде використана під ту саму «громадську та житлову забудову», — вважає він.
Як доказ зацікавленості забудовників цією територією Дядюк наводить лист однієї з таких компаній, що просить міськраду та КМДА розробити проєкт рішення Кабміну про зняття охоронного статусу з частини парку і відведення її під забудову. Або ж незадіяну під меморіал площу просто віддадуть під міське кладовище.
«Адже всі чули про вартість місця на кладовищі — у Києві це величезні, безумні, фантастичні суми, а кладовищенський бізнес, за рівнем рентабельності напевно переплюне і наркотики — але у Києві місць для поховань уже практично нема. А так виникне нове величезне джерело (місце) надприбутків Київської цвинтарної мафії», — наголошує автор зауважень.
За допомогою в порятунку Лисої гори активісти звернулися до Кабмун, Офісів президента та генерального прокурора, Мінекології та прокуратури Києва.
Створення Національного військового меморіального кладовища було ініціативою Міністерства у справах ветеранів з огляду на світову практику вшанування тих, хто віддав життя за свою країну. Закон про це розроблявся тривалий час спеціалістами з кількох міністерств та Інституту національної памʼяті і був прийнятий Верховною Радою у травні цього року. Згідно з ним меморіал — це «об'ємно-просторовий об’єкт, що включає військове кладовище, музейний комплекс, ритуальну будівлю та інші необхідні споруди для організації почесних поховань загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, забезпечували виконання службових обов’язків та присяги на вірність народу України».
На Національному військовому меморіальному кладовищі буде заборонено поховання функціонерів комуністичної партії (від секретаря райкому й вище), керівників органів державної влади (від обласних і віще) СРСР, УРСР, інших союзних та автономних республік, працівників радянської держбезпеки та тих, хто на час смерті мав непогашену судимість за умисні злочини.
Створення і утримання меморіалу, як і проведення поховань на ньому, повинні забезпечуватися із держбюджету. Держава (точніше — Кабмін) визначатиме також форму, матеріал та зовнішній вигляд надгробків, що будуть там встановлюватися.
4 жовтня уряд ухвалив створити держустанову «Національне військове меморіальне кладовище», що буде підпорядковуватися Мінветеранів. Штатна чисельність установи — 177 співробітників (20 з них має стати до роботи вже цього року). На будівництво і утримання меморіалу та функціонування установи наступного року планується виділити 65 мільйонів гривень.
Також читайте у «ФАКТАХ»: «Війна до літа наступного року вже відійде у минуле», — генерал-майор СБУ у відставці Віктор Ягун
1589Читайте нас у Facebook
