«Скоро настане мир, і ми знову почнемо працювати на повну»: російська ракета забрала життя вчителя з Грози та його родини

5 жовтня у селі Гроза на Харківщині зібрались люди у місцевому кафе на поминальний обід. Того дня тут перепоховали 49-річного земляка-добровольця Андрія Козира, який загинув у березні минулого року під Попасною. Вшанувати героя прийшло близько 60 осіб. В цей час у будівлю кафе влучила ракета «Іскандер-М». Відомо про 52 загиблих і 6 поранених, серед яких діти. Досі проходять експертизи ДНК. Одні з жертв цього російського терору — 47-річний Володимир Муховатий, його дружина Світлана та бабуся Тетяна.

Володимир народився у селищі Шевченкове біля Куп'янська. Навчався у ПТУ у Ківшарівці, після того чоловік здобув педагогічну освіту. Працював учителем інформатики у Безм'ятежненському ліцеї Шевченківської селищної ради.

«Своїми вчинками, своїм розумом виховав не одне покоління учнів. Вміло вчив їх мудрості та відповідальності. Володимир Володимирович був людиною мудрою, врівноваженою, чуйною, доброю, ніколи не забував про проблеми тих, хто поруч. Боляче, невимовно боляче говорити і писати ці слова про Володимира Володимировича — невтомного і самовідданого вчителя, хорошого, чуйного колегу», — йдеться у некролозі ліцею, де він працював.

Крім того, Володимир викладав фінансову грамотність. Останні місяці на своїй сторінці у соцмережі чоловік публікував багато постів, в яких ділився успіхами у цій сфері.

«Нарешті знайшли час для гри. Ми відвідали Петропільський клуб, де провели гру „Життєвий Капітал“. Мої головні помічниці дуже допомогли в організації. Місцеві дівчатка та хлопчики швидко зрозуміли всі правила гри, — писав педагог у Фейсбуці. - Деякі моменти треба ще опрацьовувати, та все відразу за одну гру не запам'ятаєш. Будемо працювати над такими питаннями, як фінансова подушка, депозити. Діти з задоволенням грають та чекають на наступні зустрічі».

Наприкінці вересня Володимир Муховатий радів, що отримав сертифікати Вчителя Амбасадора та Амбасадора (всесвітня ініціатива, створена Project Everyone та UNICEF — Авт.).

«Я впевнений що всі ці досягнення — це не марна трата часу, — радів Володимир. — Скоро настане мирний час, і ми знову почнемо працювати на повну, бо діти вже не можуть дочекатися турнірів та різних інших цікавих заходів з фінансової грамотності. Якщо дітям це цікаво, ймовірно, ми на вірному шляху».

Родина Муховатих були родичами загиблого бійця Андрія Козиря, за яким проходили тоді поминки. На обід поїхали бежевою «копійкою», яка досі лишається на місці трагедії. Лобове скло у ній вибито, всередині — український прапорець.

- Їх син Олександр залишився вдома, а батьки пішли пом'янути бійця. Він чув той вибух, аж стіна задрижала, — розповів «ФАКТАМ» місцевий житель Валерій. — Почав дзвонити тату, зв’язку не було. Тоді набрав знайому, яка мешкала ближче до епіцентру трагедії, вона сказала, що приліт в центрі. Саша сів на велосипед та поїхав на місце. Від кафе залишились руїни. Було багато диму. Він став витягувати загиблих. Серед них і було тіло тата. Та спочатку він був у ступорі, не міг зрозуміти, що це рідна людина. Впізнав батька за одягом. Хлопець розповідав нам, що від тата лишилося приблизно 70% тіла. Маму і бабусю Саші не вдалося знайти, проте серед загиблих він бачив схожі на них тіла. Хлопець та його дядько здали ДНК для процедури упізнання. Потрібно буде чекати десь два тижні. Їм із сестрою Ксюшою зараз дуже важко, бо попереду — страшні похорони, а далі якось потрібно вчитись жити…

Журналістка Анастасія Іванців, яка їздила в Грозу та спілкувалась з людьми, зазначила, що дітям подружжя Муховатих можна допомогти фінансово.

Посилання на банку тут.

Номер картки банки: 5375 4112 0928 2248

Раніше «ФАКТИ» розповідали історії жителів Грози: «У знайомої відтепер ще один день народження, бо вона спізнилася на ці поминки на 15 хвилин».

806

Читайте нас у Facebook