У Польщі не знають, що робити з українськими студентами, які мають прострочені документи
Після того, як влада призупинила надання консульських послуг, зокрема, видачу закордонних паспортів чоловікам мобілізаційного віку за кордоном, чимала кількість студентів опинилася в невизначеній ситуації.
Так, міністр науки Польщі Даріуш Вєчорек в ефірі TOK FM зазначив, що в країні налічується близько 50 тисяч українських студентів. Коли вони приїхали у РП, то усі мали паспорти, студентські візи та посвідки на проживання, які вони продовжуються у воєводських установах.
«Треба проаналізувати це. На даний момент особливої загрози ми не бачимо… Зізнаюся чесно, що нам, мабуть, доведеться поговорити з міністром освіти і науки України з цього приводу і подивитися, як українська влада підійде до цього питання щодо студентства. Оскільки вони почали навчання в Польщі — вони на другому чи третьому курсі, було б добре, щоб вони закінчили навчання», — сказав міністр науки.
Тим часом очільник польського міністерства внутрішніх справ Марчін Кєрвінський заявив, що тимчасовому захисту підлягатимуть й ті громадяни України, які не матимуть дійсних паспортів.
«Ми знайдемо спосіб, щоб розв'язати цю проблему. Нам треба діяти мудро і раціонально. Всі речі, які стосуються українців у Польщі прописані в законах. Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки діє лише до 30 червня. Ті, хто не матимуть паспортів, будуть підлягати тимчасовому захисту. Польща буде охороняти їх права і нікому не передасть їх приватних даних, в тому числі Україні», — заявив він в ефірі TVN24.
До речі, раніше міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш не виключав, що влада РП може посприяти у поверненні військовозобов'язаних в Україну. Як пише news.finance.ua, не відкидали такої можливості й у Литві, але наразі в цій державі жодні конкретні заходи не розглядаються — там вирішили подивитися на те, яке рішення ухвалять у Польщі.
Натомість у Німеччині заявили, що надання чи продовження українським біженцям виду на тимчасове проживання у ФРН не передбачає обов'язкової наявності у них паспорта. Головне, щоб влада мала хоч якусь можливість встановити особистість.
Видання зазначає, що свої позиції з цього питання озвучили наразі лише три країни, але раніше вже робились заяви з приводу видавати чи не видавати військовозобов'язаних Україні. Так, МЗС Австрії у вересні 2023 року заявило, що не видаватиме Україні чоловіків призовного віку, а у січні 2024 року міністр закордонних справ Чехії Ян Липовський сказав, що країна не має правових механізмів для відправки військовозобов'язаних чоловіків-біженців назад до України. Категорично проти екстрадиції виступала й Угорщина.
Раніше у ДП «Документ» заявляли, що хоч видачі паспортів людям мобілізаційного вікза кордоном й призупинена, подача заяв-анкет на оформлення паспортних документів здійснюється у звичайному режимі. Видача паспортів можлива для дітей до 12 років, у звʼязку з відсутністю необхідності біометричної верифікації.
Фото Pixabay
914Читайте нас у Facebook
