«Він ще витягнув на собі двох поранених побратимів»: через рашистські обстріли загинув герой з Вінниці

У шпиталі після поранення рашистів помер Богдан Вавілов — старший сержант Національної гвардії України, військова частина № 3008. 19 квітня він отримав бойове осколкове черепно-мозкове поранення внаслідок артилерійського обстрілу у бою під селом Солодке (поблизу Волновахи, де точилися запеклі бої). Про це розповів друг родини загиблого Андрій Гижко:

«Під час російсько-української війни, попри тяжкий стан при пораненні, за свідченням співслужбовців, витягнув на собі двох поранених побратимів, при спробі врятувати третього втратив свідомість. Після важкого поранення медики нейрохірургічного відділення лікарні ім. Мечнікова (м. Дніпро) десять днів боролись за життя Богдана. Але поранення були несумісні із життям.

Богдан був надзвичайно життєрадісним хлопцем, мав дуже чуйне серце, всім прагнув допомогти. Ветеран АТО здобував освіту в Україні, а також поступив навчатись в Польщі. Йому було всього 26 років. Скільки було планів на життя. Олександре, Мар’яна — пишайтесь сином!"

Трагічну новину підтвердила і сестра загиблого героя Юлія Бабаєва.

«Ці виблядки забрали життя мого брата. Вавілов Богдан — ось його очі, ось його посмішка! Більше ніж тиждень він тримався, в госпіталі у Дніпрі, після важкого поранення, тримався, і всі сподівалися, що все обійдеться, — написала Юлія. —  Але ні… Біль батьків і всіх, хто його любив, можна лише уявляти. Він помер за моїх дітей, за ваших дітей, за те, щоб ця наволоч не ставила нас на коліна. Я так сподівалась, що пощастить не писати жодного такого слова за цю війну. Через 5 днів він би святкував День народження — 27 років. Свічки на торті, а не… Тепер він янгол. Високо. Там. А мав би бути серед живих».

Як повідомляли «ФАКТИ», у ніч на 1 травня стало відомо про загибель українського військовослужбовця, який брав участь у боях за Донецький аеропорт (2014−2015), Руслана Боровика.

Читайте також: Рашисти по-звірячому розправилися з полоненим «азовцем» у Маріуполі та вислали фото його матері