Врятував не одного побратима, а себе не вберіг: історія українського захисника, який повернувся «на щиті»

На Рівненщині в останню дорогу провели Олександра Шнайдера, мешканця міста Березне. Олександру назавжди 32 роки, йдеться в некролозі.

«До великої війни захисник працював оператором на лінії мокрого збагачення. У травні 2023 року був призваний на військову службу по мобілізації. Служив механіком-водієм медичного пункту єгерського батальйону. Упродовж служби він врятував життя не одного свого побратима, а своє не вберіг. Евакуаційний транспорт Олександра на початку лютого в Луганській області потрапив під ворожий обстріл. Наш герой отримав тяжку вибухову травму».

Лікарі військово-медичного клінічного центру Північного регіону міста Харків боролися за його життя до останнього та 9 лютого 2024 року серце українського воїна перестало битися.

«Рідні пам’ятають Олександра як чесну і відповідальну та завжди добру і щедру людину. Був люблячим сином для батьків, найкращим братом для сестри і завжди усміхненим дядьком для племінника. Батьки змалку привчили Сашка до праці та чесності, тому він завжди користувався авторитетом серед однолітків та друзів».

У супроводі почесної варти та прапороносців живим коридором шани воїна провели дорогою, встеленою квітами до храму, де відбулася заупокійна служба. Поховали Олександра зі всіма військовими почестями на міському кладовищі в урочищі «Лукавець» на Алеї Слави поруч із земляками, які віддали своє життя за майбутнє незалежної України.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що під Бахмутом загинув захисник з позивним «Фотограф».