Профессор Наталия Шумарова: «Минулого тижня Україна пережила фугу або шквирю — завiрюху із сильним вiтром та снiгопадом»
В сегодняшнем выпуске «Уроков украинского» доктор филологических наук, специалист по украинскому и русскому языкам, заведующая кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, профессор Наталия Шумарова расскажет о том, как можно описать хорошую и плохую погоду, явления природы и катаклизмы по-украински.
— Наталiє Петрiвно, як можна було б охарактеризувати з погляду мови те, що коїлося в країнi минулого тижня? Зрозумiло, що погода була, скажiмо так, не надто хорошою.
— У кожнiй мовi є свої виражальнi засоби, аби щонайточнiше описати стан природи, погоду. Якщо знати такi слова i доречно їх використовувати, мовлення стане красивим i багатим. Умiння послуговуватися цим прошарком лексики завжди стане в пригодi. Крiм того, кожна мова зберiгає вислови, якi вiдображають явища природи з погляду особливостей господарської дiяльностi людей. От, наприклад, в ескiмосiв є в мовi близько ста назв снiгу! Їм необхiдно розрiзняти характер снiгового покрову дуже точно, щоби пiдготуватися до негоди, знати, чим змастити сани для поїздки, як поведуть себе собаки тощо. В українськiй мовi теж є безлiч гарних, але не часто вживаних слiв, якими можна описати все, що коїться в природi. Погану погоду в нас називають негодою, а гарну — годиною. Сильний вiтер в степу — це буран, можна ще сказати буревiй. На дорогах буває ожеледиця, яку в дiалектах так виразно називають голомороззям чи ледовицею, ковзелицею. Ожеледдю ж називаємо не тiльки тонкий льодовий шар на поверхнi землi, а й на деревах, на дротах. Снiг, його характер, можна описати теж багатьма гарними словами. Наприклад, погоду, коли падає мокрий снiг, називають сльотою. А вiтер iз мокрим снiгом чи дощем — хвищею.
— А як сказати про цей шалений снiгопад, поєднаний iз сильним пронизливим вiтром, якi всi ми пережили тиждень тому?
— Завiрюха, завiя, метелиця, хурделиця, хуртовина, хуртеча, заметiль. Ще можна сказати пурга. Для опису сильної завiрюхи зi снiгом та сильним вiтром є гарнi, але, на жаль, напiвзабутi слова: хвища, фуга, шквиря…
— Такої погоди можна було чекати. I не тiльки тому, що про неї завчасно попереджав Гiдрометцентр, а й тому, що пiк снiгопаду припав на день сорока святих мученикiв. А в народi кажуть, що сорок святих несуть сорок лопат снiгу…
— Погоднi прикмети взагалi дуже цiкавi. По селах знають: якщо ворона сидить на кiнчику дерева i каркає — буде заметiль. Сухi ялинковi гiлочки згинаються чи скручуються — на снiговiй, якщо розпрямляються — на хорошу погоду. Пiвнi ввечерi розкукурiкалися — чекай на перемiну погоди.
— У таку хуртовину, чи то пак, хвищу, Україна об’єдналася в одну велику родину. Люди допомагали одне одному виштовхувати автомобiлi зi снiжних заметiв, безкоштовно доставляли зовсiм стороннiх людей до лiкарень та пологових будинкiв. Звiсно, одним рятувальним службам iз цим катаклiзмом було не впоратися. До речi, один iз наших читачiв запитував, як правильно називати спiвробiтникiв МНС — рятувальник чи рятiвник. У них на унiформi написано саме «рятiвник»…
— Тут варто уточнити. У словниках цi слова подають як синонiми. Вони збiгаються в значеннi «той, хто займається рятуванням когось». Але тiльки «рятiвник» — це той, хто рятує або врятував когось в конкретнiй ситуацiї. Це зовсiм не обов’язково професiонал. Росiйською мовою «рятiвник» перекладають як «спаситель», а «рятувальник» — як «спасатель». Але в українськiй мовi, як уже зазначалося, на позначення професiї вживають обидва слова — i рятiвник, i рятувальник. Саме так можемо називати наших спiвробiтникiв МНС, тих, хто рятує людей.
2573Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу [email protected]. Ответы мы будем публиковать в следующих выпусках.
Читайте нас в Facebook
