Автогаз на заправках стрімко дорожчає: його використання може стати невигідним
Ціна автогазу вперше за півтора роки піднялася до позначки 50% від ціни бензину
За даними порталу enkorr, середня ціна автогазу вперше за півтора роки піднялася до позначки 50% вартості бензину марки А-95. Востаннє таке співвідношення було зафіксовано наприкінці листопада 2018 року. Після цього протягом півтора року ціна газу не перевищувала позначки 50% від вартості бензину. Середнє співвідношення цін автогазу та бензину А-95 у 2018 році становило 46,1%, а у 2019 році 42%. Вважається, що коли газ коштує дорожче, ніж половина ціни бензину, використання цього палива починає втрачати свою економічну ефективність, а після досягнення рівня 60% заправлятися газом стає зовсім не вигідно.
Роздрібна вартість зрідженого газу почала зростати на початку травня через різке підвищення попиту, пов'язаного з ослабленням карантину. Перед цим підвищенням співвідношення ціни газу на бензин А-95 становило 37,6%. Усього ж з початку травня до 12 червня середня роздрібна ціна літра газу зросла на 33% або на 2,75 грн — з 8,22 грн до 10,97 грн, тоді як ціна бензину А-95 залишалася майже незмінною — близько 21,90 грн/літр. Тільки за минулий тиждень, з 5 по 12 червня, середня ціна зрідженого газу в мережах АЗС зросла на 40 копійок до 10,97 грн. Найбільш суттєве зростання середньої ціни газу за цей період зафіксовано у Києві та області — на 60 копійок за літр. І нинішній тиждень розпочався з нового подорожчання зрідженого газу, ціна якого вже перевищила психологічну позначку 11 гривень за літр.
Однак незабаром ціни на скраплений газ, а разом з ним і на дизельне паливо можуть різко зрости. Більше того, закупівельні ціни на дизпаливо та автогаз в Україні можуть стати максимальними у Європі — у разі запровадження обмежень на імпорт нафтопродуктів, чого вимагають українські нафтопереробні компанії.
Нагадаємо, що ще в лютому до Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі (МКМТ) надійшла спільна скарга групи «Приват» та НАК «Нафтогаз України», які вимагають запровадити мита щодо постачання дизельного палива та зрідженого газу з Росії. Попереднє засідання МКМТ щодо розгляду цієї скарги відбулося ще у березні нинішнього року. Тоді комісія, не побачивши підстав для початку розслідування, запропонувала заявникам надати додаткові дані та аргументи. Остаточне рішення щодо цієї скарги мало виноситися 22 травня. Проте МКМТ відклала ухвалення рішення на червень. Експерти зазначають, що зараз триває активне лобіювання запровадження обмежувальних мит. А вони чималі. Спочатку мита становитимуть 8,46% із щорічним підвищенням їх розміру на 4,24%, тобто з 8,46% у 2020 році до 25,4% з 1 січня 2024 року. Природно, що у разі запровадження мит ціни різко підуть нагору, причому незалежно від цього, звідки пальне імпортується. Та й вітчизняні виробники збільшать ціни на свою продукцію.
І якщо подорожчання зрідженого газу вдарить насамперед рядових громадян, то зростання ціни дизпалива негативно позначиться на всьому аграрному секторі України і, як наслідок, призведе до подорожчання сільгосппродукції.
«Будь-яке підвищення мит призведе до збільшення вартості дизельного палива, а будь-яке збільшення вартості дизельного палива зменшить рентабельність сільгоспвиробника , — повідомив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов. — У той час, коли сільгоспвиробник і так перебуває без підтримки держави та у невідомих турбулентних економічних умовах».
«Введення мит вдарить по конкуренції та викличе злет ціни на дизпаливо та скраплений газ до європейських максимумів»
Експерти зазначають, що, але юридичних і економічних підстав для запровадження мит немає.
«Ми докладно вивчали подану до комісії скаргу і дійшли висновку, що там справді немає жодних підстав для проведення цього розслідування, — розповів «ФАКТАМ» директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн. — Тому що ті дані, які наведені у скарзі, здебільшого або не відповідають дійсності, або є відвертим підтасовуванням фактів.
Наприклад, явний приклад маніпуляції — це терміни субсидування Росією своїх виробників. Справа в тому, що наше законодавство вимагає проведення розслідування у тому випадку, якщо збитки вітчизняних компаній від будь-яких конкурентних дій простежувалися протягом трьох років. Однак механізм зворотного акцизу, який застосовується в РФ для регулювання цін на бензин та дизпаливо на їхньому внутрішньому ринку, було запроваджено лише нинішнього року. Суть цього механізму в тому, що якщо світові ціни на нафту високі, федеральний бюджет виплачує виробникам частину премії, яку російські нафтові компанії втрачають, не піднімаючи ціни на внутрішньому ринку. Інакше, якщо ціни на бензин на внутрішньому ринку РФ вищі за експортні, нафтові компанії самі перераховують гроші до бюджету. Однак цей механізм не має відношення до стимулювання експорту палива із Росії. До того ж він працює лише півроку і жодного впливу на український ринок не має.
Більше того, статистика показує, що російське пальне — і скраплений газ, і дизельне паливо приходить в Україну за цінами вищими, ніж на світовому ринку. Згідно зі статистикою, митні ціни на російське дизпаливо в 2017—2019 роках були вищими за світові: у 2017 році — на 16 доларів за тонну; у 2018 році — на 22 долари за тонну, у 2019 році — на 27 доларів за тонну. Якби закупівельні ціни були нижчими за світові, ось це був би демпінг. Тобто якби ми бачили, що російські ціни нижчі за світові, нижчі за ринкові, тоді, безумовно, було б що розслідувати. Але ціни, навпаки, високі, тобто ми купуємо паливо у Росії дуже дорого. Тому про якийсь демпінг точно нічого говорити.
Проблема ще в тому, що вітчизняні виробники, які лобіюють введення імпортного мита, не в змозі самостійно забезпечити внутрішній ринок пальним. Нинішнього року українським НПЗ належить лише 14% ринку дизельного палива. «Укртатнафта» має плани щодо збільшення переробки у півтора рази — з 3−3,5 млн. тонн зараз до 5 млн. тонн. Щоправда, терміни нарощування потужностей наразі не відомі. Тобто, навіть після модернізації буде не 14%, а 21% ринку. Але нюанс у тому, що і зараз кременчуцьке дизельне паливо відривають із руками, ринок готовий брати українське дизпаливо, але достатнього обсягу немає і в найближчому майбутньому не буде. Саме тому трейдери змушені шукати вільні ресурси, зокрема й у Росії. Але при цьому ми все одно купуємо дизпальне за найвищими цінами в регіоні, тому що імпортозалежні країни завжди платять дорожче.
Імпортозалежний ринок потребує створення максимально легкого доступу ресурсу, щоб посилити конкуренцію та досягти кращих цін. Введення мит та квот на імпорт вдарить по конкуренції та викличе злет ціни на дизпаливо та скраплений газ до європейських максимумів", — підсумував Сергій Куюн.
А тим часом в Україні почалося зростання курсу долара, що також може призвести до подорожчання пального. Адже нафтотрейдери закуповують імпортні нафтопродукти за валюту, яку купують на українському міжбанківському валютному ринку. Відповідно всі свої витрати, пов'язані з курсовими коливаннями, вони закладають у вартість пального на заправках.
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»
1067Читайте нас у Facebook
