ПОИСК
Інтерв'ю

Олександр Корнієнко: «Зеленський самостійний, дорослий і відповідальний політик. Він сам повідомить про рішення балотуватися на другий термін»

13:30 25 березня 2021
Олександр Корнієнко
За словами голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка, на нещодавньому з'їзді партії відкрилися нові горизонти. Розроблено нову доктрину, прийнятий новий статут, створено нові структури.

Про ці нововведення, а також про резонансні теми та скандали, що трапилися останнім часом, Олександр Корнієнко розповів «ФАКТАМ».

«На жаль, у нас тільки 20 відсотків населення готові вакцинуватися»

— Пане Олександре, відповідно до березневого соціологічного опитування Центру Разумкова, 44 відсотки населення України готові брати участь в акціях протесту. У листопаді таких було тільки 28 відсотків. Вас як голову правлячої партії не лякає ця тенденція і такий сплеск активності?

— На мою думку, тут комплекс причин, немає якоїсь однієї. Можливо, в квітні цифри будуть нижче. Основна причина — відлуння тарифної війни, яку розгорнула опозиція проти держави по суті, а не проти влади, тому що унаслідок програли всі. Довелося знижувати тарифи і фіксувати зокрема ціни на газ через те, що під загрозою опинилося саме існування газового ринку і як результат — наші взаємини з МВФ. Адже один з факторів, чому МВФ припинив переговори з Україною, — порушення нами зобов'язань про вільний ринок газу, закріплених не в одному меморандумі. Але ми розуміли, що це треба зробити, оскільки ціна для людей була непідйомною. Скажу ще, що цю досить серйозну ситуацію вміло підігрівали певні медіа. Тому рівень залученості людей до протестних дій дійсно був високим.

До масштабних протестів, вважаю, справа не дійде. Все-таки влада не робить нічого, що не подобалося б більшості населення. Якісь окремі групи будуть протестувати. Хтось через незгоду з економічною ситуацією, хтось — з політичною, як останніми днями.

— Останній замір рейтингів не є втішним. 39% респондентів заявили, що президент Зеленський викликає у них переважно негативні емоції, 47% вважають, що якості його особистості більшою мірою не відповідають посаді, 44% оцінюють результати діяльності негативно. Та й очікування від подальшої діяльності Зеленського у 41% респондентів теж негативні. Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради, найбільшу підтримку виборців отримала б партія «Слуга народу», але за неї проголосували б всього 18%. Це після тріумфу півторарічної давнини.

— Я говорив би не про негативи, а про тенденцію. А тенденція зараз така — рейтинг партії зріс, у президента рейтинг стабілізувався, і трошки збільшилася кількість тих, хто вважає, що справи йдуть в позитивному напрямку. Ні в однієї влади не буває стовідсоткового рейтингу. Були якісь кроки, котрі не для всього населення виявилися зрозумілими. Можливо, люди не вважають, що вони корисні.

«Були якісь кроки, котрі не для всього населення виявилися зрозумілими. Можливо, люди не вважають, що вони корисні», - пояснив результати соцопитувань Олександр Корнієнко. Фото з офіційного сайту президента України

— Наприклад?

— Багато було суперечок і розмов про земельну реформу, про децентралізацію, про пропозиції парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики по ФОПах і ухилення від податків великого бізнесу. Але тут питання не стільки в тому, що ми робимо, скільки в тому, як це комунікується. Наявність великої кількості антидержавних і антивладних медіа цьому теж сприяє. Після відключення трьох телеканалів ситуація поліпшилася. Рейтинги політичних сил, які були фронтменами на цих каналах, відразу впали.

— Топова тема останніх тижнів — «вагнергейт». Давайте припустимо, що в розслідуванні Bellingcat буде доведено, що операцію по затриманню «вагнеровцев» зірвали Демченко і Єрмак, що вони злили цю інформацію Російській Федерації і їх покривав президент Зеленський. Напевно, ви в партії вже обговорювали такий сценарій.

— Та немає ніякого «гейта». Це придумав Бутусов. Де фільм?

— Він буде. Ми знаємо, що у Bellingcat докази завжди залізні.

— Ми ініціювали створення парламентської тимчасової слідчої комісії за всіма фактами (не тільки з цього можливого, хоча ще немає ніякої інформації) — і по так званим «плівкам Суркова» (їх уже величезна кількість), і по дізелепроводу (указ про повернення в державну власність ділянки трубопроводу «Самара — Західний напрямок», що проходить по території України, президент Зеленський підписав 20 лютого 2021 року; контролюють цю ділянку люди з оточення Медведчука. — Авт.) — СБУ та інші служби розслідують, чи був зв'язок керівництва країни з цими товаришами. Гадаю, що комісія всю цю інформацію надасть суспільству.

Ми точно не будемо реагувати на фільм так і в тій мірі, як будемо реагувати на результати розслідування СБУ і тимчасової слідчої комісії, а також на рішення РНБО. На мою думку, будь-яке журналістське розслідування повинно ставати предметом для відкриття кримінальних справ, але не істиною в останній інстанції. Так відбувається в усьому світі. У США після «Вотергейту» було сенатське розслідування і лише потім імпічмент Ніксона. Давайте спочатку подивимося цей серіал, обіцяний Bellingcat.

— У щорічному звіті Центру Разумкова «Україна 2020−2021: невиправдані очікування, неочікувані виклики» йдеться, що з початку 2020 року з України виїхали понад 66 тисяч лікарів та медичних працівників, а більш ніж 5000 лікарів спеціалізованої ланки і майже 34 тисячі медпрацівників звільнилися. Це ж катастрофа, до того ж масштабна. Вакцинацію провалено, якщо називати речі своїми іменами. Що збираєтеся робити? До речі, ви самі вакцинувалися?

— Я ж хворів сильно, мені поки, напевно, не треба цього робити.

Поки уряд програму вакцинації не переглядав, але вони її корегують по ходу. Думаю, корегувань буде ще багато. Треба максимально привернути увагу до кампанії. На жаль, у нас тільки 20 відсотків населення готові вакцинуватися. Але це все одно чимало, і їх треба забезпечити вакциною, чим уряд і міністр охорони здоров'я Степанов наразі займаються. І далі проводити інформаційну роботу. На жаль, аргумент про відкритість світу жителям нашої країни не дуже зрозумілий, тому що 60 відсотків не виїжджали за межі своєї області.

— Та тут вже не до подорожей — вижити б.

— Це нам з вами важливо. А якщо людина проти вакцинації в принципі і проти вакцинації від ковіда зокрема, то їй не поясниш це все. Влада ж не може примусово створити якісь загони вакцинації. У нас все-таки вільна країна, ми можемо тільки закликати і забезпечувати інфраструктуру для вакцинації. Зараз вона для тих, хто вакцинується в першу чергу (це лікарі та соціальні працівники), забезпечена повністю. Але вони відмовляються.

Ось днями пройшов на Михайлівській площі в Києві величезний мітинг антивакцинаторів. Це ж світова проблема, не тільки українська. Не всі в вірять в вакцину, хтось сперечається, хтось будує конспірологічні теорії. Тобто тут є інформаційна складова і є організаційна. В організаційній уряду завжди буде куди розвиватися і працювати над помилками.

Щодо загальної ситуації в медицині ми неодноразово говорили, що потрібно системно якщо не переглядати, то хоча б корегувати медреформу. Зупинити її не можна, ось в чому проблема, вона вже досить глибоко зайшла. Запуск другого етапу і перехід на прямі відносини з НСЗУ (Національна служба здоров'я України) — процес непростий і нешвидкий. Але це дозволить в перспективі відповідальніше підходити насамперед до соціальних гарантій медпрацівників. Адже вони виїжджають з країни не тому, що їм того хочеться. Вони змушені це робити, бо на Заході вище зарплата. Хоча за кордоном така ж ситуація з ковідом, як і у нас, і їх медики так само відмовляються працювати з такими пацієнтами.

«Влада не робить нічого, що не подобалося б більшості населення», - вважає голова партії «Слуга народу». Фото надане пресслужбою Олександра Корнієнка

«Ми за те, щоб з'являлися нові партії і щоб вони були успішними»

— Зеленський чітко обіцяв, що йде на одну каденцію. Але після з'їзду партії, який пройшов 13 березня, глава парламентської фракції Арахамія повідомив, що партія буде просити президента висуватися на другий термін. Ходять чутки, що в Офісі президента вже щосили працюють над цим. Які аргументи пред'явите українцям?

— Володимир Олександрович самостійний, дорослий і відповідальний політик. Він сам повідомить про своє рішення. Упевнений, що обов'язково порадиться з нами, тому що без команди виграти вибори неможливо. Давид Георгійович сказав правильно — нам треба якось донести до президента думку про те, що це треба зробити. Тому що партія і депутати — це все-таки хоч якесь представництво народу. І якщо народ продовжує довіряти президенту, то, напевно, треба продовжувати курс, який він почав. Подивимося через рік-два.

Читайте також: Політтехнолог Сергій Гайдай: «Зеленський може і не досидіти каденцію»

— Дубинський, який потрапив під санкції США, де його звинуватили у втручанні в американські вибори, пустився на всі заставки. Чому його так довго не виключали з фракції та з партії? Процес йшов з помітним скрипом, незважаючи на ініціативу президента.

— Це дуже просто пояснити. У нас трошки плутають фракцію і партію, чим вони відрізняються і як управляються. Люди вважають, що якщо Дубинського вигнали з фракції, то, значить, і звідусіль. Це не так. Тому що в партії є певна ієрархія і те, що називається розумним словом «субсидіарність», тобто всі вирішують свої питання на своєму рівні. Тому поки Київську обласну організацію не поповнили люди, які мають іншу позицію, поки вони не провели конференції (ми їм в цьому не допомогли), то все затягувалося.

Треба ж зрозуміти, що Дубинський при всіх його мінусах і при тому, що йому пред'являється, все-таки сильний харизматичний лідер, який зібрав навколо себе досить багато людей, які, по суті, і блокували будь-який хід. У мене купа листів лежить: «Наш лідер Дубинський». Довелося витратити час, щоб їх переконати. Коли на з'їзді Дубинський увійшов до національної ради громад, люди засмутилися і стали переходити до активних дій. Зрозуміло, що його слід було виключити з партії раніше. Але сталося як сталося.

— РНБО ввів санкції проти Медведчука і Козака. Ходять чутки, що готуються санкції і щодо Коломойського. Ваша думка?

— Ми намагаємося не коментувати рішення РНБО. Там готують їх, спираючись на інформацію відповідних служб. Данилов говорив неодноразово, що якщо хтось із тих чотирьох-п'яти суб'єктів, які можуть пропонувати санкції, запропонують зробити це і щодо цього бізнесмена, РНБО прийме рішення. Поки у мене такої інформації немає.

А взагалі ми завжди намагалися, щоб у нас не було груп і підгруп, які працюють на олігархів. Тому що є президентська сила, яка повинна діяти разом. Зрозуміло, що окремі депутати перебувають під чиїмось впливом. Ми теж з ними проводимо роботу. Не тільки Коломойський.

— Яку роботу?

— Виключно виховну. Розповідаємо про всі можливі ризики і наслідки від тих чи інших рішень.

— Кажуть, на Банковій займаються ще одним політичним проектом — створенням нової партії. Це так?

— Ну ми ж не займаємося тим, що модно в Росії, тобто конструюванням політичної реальності, коли сидять в одному кабінеті і вирішують за всю країну. Гадаю, якщо буде запит в суспільстві, то такі проекти виникнуть. Вони не виникають на порожньому місці, і розмови про них теж. Якщо такі розмови ведуться, значить, якась частина суспільства дозріла для цього.

— Так це ж будуть ваші потенційні конкуренти.

— Ну і добре. Ми ж йшли на вибори з гаслом «Зробимо їх разом», якщо народ призабув, і ратували за оновлення політики. Але побачили, що, на жаль, нові політсили, крім «Слуги», виявилися досить провальними. Партія «Голос» не надто успішна електорально, хоча успішна в парламенті і ментально, і у них досить висока експертність. А про діяльність партії Шарія, наприклад, СБУ вже відправила матеріали в прокуратуру, самому Шарію відправлено підозру в державній зраді.

Тому ми за те, щоб з'являлися нові партії і щоб вони були успішними. Адже зараз «Слуга народу» змушена в парламенті боротися одна проти трьох старих партій — ОПЗЖ, ЄС і «Батьківщини». І нам поки не допомагають в електоральному плані ані «Голос», ані якісь інші сили. Словом, якщо говорити взагалі про всю палітру, то на всіх флангах точно повинні з'явитися нові партії. І там, де Юлія Володимирівна давно окопалася, можлива якась аграрна сила. Повинна бути альтернатива ОПЗЖ, тому що всі розуміють, про що вони, і мало хто їм вірить. Під час місцевих виборів на ці ніші претендувала партія мерів «ПроПозиція». І вони були цілком конкурентні. Але чи зможе той же Кличко або та ж «ПроПозиція» потім виставити свого кандидата в президенти?

«Нинішній світовий економічний контекст добрий для України»

— Спікер Ради Дмитро Разумков сказав, що на з'їзді ніхто не запропонував йому ввійти в політичну раду партії. Чому такий демарш?

— Разумков, коли говорив це, через кому додав: «Тому що всі розуміли мою зайнятість». Дмитро Олександрович давно і завжди послідовно каже, що він сконцентрувався на роботі в парламенті. Ми ж живемо в парламентсько-президентській країні. Чи є у Разумкова час? Я приєднуюся до того, що Арахамія говорив на брифінгу. Що президент, прем'єр і спікер все-таки повинні бути з менш вираженою партійністю.

Читайте також: Дмитро Разумков: «Не бачу сьогодні сенсу обговорювати тему моїх президентських амбіцій»

У нас тристороння система управління партією. Треба розуміти, що таке політрада. До неї обрані і депутати, і голови комітетів, і міністри, і голови облрад, і губернатори, і представники регіонів. Політрада — орган, який повинен продукувати якийсь продукт: смисли, програми, вектор, обговорювати порядки, закони, реформи тощо. Тобто там не весільні генерали.

— Але ще ж створили національну раду громад. Навіщо таке нагромадження?

— Це орган представницький, він об'єднує голів обласних організацій, туди входять за посадою. Регіональний блок повинен мати своє представництво в центральному органі партії. У них є інструменти впливу на регіональну політику, на відгук тих же депутатів, на формування місцевих осередків тощо. Тобто це такий прообраз вертикалі губернатори — Кабмін.

— На сайті партії написано, що перше завдання «слуг народу» — очищення країни від корупції. Як із цим справи?

— Ми говоримо про три рівні корупції. Перший — топ-корупція. Тут точно претензій не може бути ніяких в порівнянні з минулою владою. За два роки — жодного скандалу. Таке, напевно, вперше за всю новітню історію. Згадайте скандали з «кольчугами» при Кучмі, з «Укренерго» за часів Ющенка, з «сім'єю» при Януковичі, з «Укроборонпромом» при Порошенко.

Середній рівень — це те, чим повинні займатися НАБУ, САП і Антикорупційний суд. Але цей трикутник не завжди ефективно працює. Наприклад, тривалий час не може пройти конкурс на посаду керівника САП. НАБУ продукує досить велику кількість справ і розслідувань, але це все на етапі процесуального керівництва, не доходячи до суду. Тобто там треба наводити лад. При цьому ми бачимо атаку на антикорупційну реформу з боку умовного олігархату. Вони, впливаючи на Конституційний суд, спробували скасувати відповідальність за недостовірне декларування.

— У Зеленського тривалий конфлікт з Конституційним судом. На голову КС Тупицького заведено кримінальну справу, президент відсторонив його на деякий термін. Поки Тупицький оскаржує своє відсторонення, суд не може засідати.

— Рішення Конституційного суду не оскаржуються. Тобто, щоб все відновити, потрібно кілька місяців, оскільки треба прийняти ряд законів.

Дуже добре працює Національне агентство протидії корупції.

— Але на початку березня НАЗК зупинило державне фінансування вашої партії через порушення в звітах. На вашу думку, нічого кримінального звіти не показують: «Хіба що в них є технічні недоліки і вони, можливо, в чомусь справедливі». Це як?

— Ми насправді вітаємо їх діяльність по фінансово-державному контролю над партіями. Тільки «Слуга народу» повинна в цьому році отримати 280 мільйонів гривень. А взагалі на підтримку партій передбачено близько 600 мільйонів. Це величезні кошти, за витрачанням яких треба стежити. Ми точно знаємо, що НАЗК налаштоване контролювати декларування топ-чиновників. Це дуже правильно.

Щодо низової корупції, тут потрібно менше працювати над відповідальністю чиновників, лікарів, вчителів та інших категорій. Та й позбавляти волі їх треба дуже акуратно, розуміючи ситуацію, яка до цього призвела. Звичайно, умови роботи цих людей повинні бути такими, щоб вони не припускали корупції. Тобто прозорий процес надання послуг і висока зарплата.

— Чудово. Але де взяти кошти на високу зарплату?

— Можу говорити про держапарат, тому що займаюся його реформою. Принцип дуже простий: треба поступово підвищувати зарплату (вона підвищується щорічно), оптимізуючи завдання, штат і перевівши процеси в діджитал, що зараз робить Міністерство цифровий трансформації. В результаті чиновник буде якомога менше брати участь у процесі прийняття рішень. Їх буде приймати машина за заданим алгоритмом. Тоді посади не будуть такими коррупціногенними. Взагалі у Мінціфри дуже багато проектів.

— У доктрині партії сказано, що зарплати лікарів досягнуть 23 тисяч гривень, медперсоналу — 12−17 тисяч.

— Над цим треба працювати.

— Як? У нас же економічна криза.

— Та немає кризи. Порівняйте з тим, що відбувається в Європі і в світі. У нас падіння економіки в п'ять разів менше, ніж у Великобританії.

Нинішній світовий економічний контекст добрий для України — ростуть ціни на наші основні експортні товари. Працювати над підвищенням зарплат можна тільки в один спосіб — підвищуючи дохідну частину бюджету. І щоб інфраструктурні проекти дозволяли повертати вкладені гроші з досить великим мультиплікатором.

Є дослідження київської школи економіки про те, що падіння економіки в минулому році могло бути більше на два відсотки, якби не «Велике будівництво». В цьому році буде ще більше інфраструктурних проектів.

— На «Велике будівництво» гроші знайшлися в ковідному фонді. При цьому згадайте ситуацію в медицині минулої весни і влітку. Та й зараз вона не краща.

— На початку пандемії дійсно була певна проблема з освоєння коштів. Ті ж ковідні доплати медикам просто не було кому платити, тому що люди відмовлялися від роботи. Треба виконувати намічені плани з будівництва доріг, але при цьому щоб люди розуміли, що ніхто не робить щось на шкоду вирішенню інших проблем. Це неправильний підхід. Слід робити все комплексно.

— Ми пройшли перший етап децентралізації. Ви кажете, що люди оцінили її переваги. Як реформа відбилася на житті людини в невеликому населеному пункті?

— Напряму відбилася. У громаді, де вона живе, тепер більше грошей, тобто більше інфраструктурних можливостей і соціальних сервісів. Високий результат на місцевих виборах діючих мерів не тільки обласних центрів і малих міст (більшість мерів знову переобрали) свідчить про те, що люди довіряють своїм керманичам.

Отже потрібно працювати далі над спрощенням отримання послуг і щоб конкретні послуги були ближче до людини. Наприклад, ми зараз активно працюємо над тим, щоб ЦНАПи з'явилися в центрі кожної громади (в половині країни вони вже є). Наступний рівень — мобільні пересувні ЦНАПи для сіл. Це досить близька реальність. Великі мобільні ЦНАПи працюють зараз на лінії розмежування, і вони досить добре себе показали.

У МВС є проект «Поліцейські офіцери громади». Це щось на кшталт шерифа, адже люди давно хотіли, щоб за правопорядком стежив той, хто живе поруч з ними.

Зі складних невирішених тем залишилася одна — судова децентралізація і переформатування системи судів. Тому що не зовсім коректно судова реформа наклалася на децентралізацію. Але це ми теж виправимо.

І, звичайно, є питання розвитку: куди кожна громада йде? Ми для себе розділили їх на три види. Перший — це великі центри (Львів, Одеса, Харків, Дніпро). І меру Києва, і меру Дніпра, наприклад, задають питання: що ви з цими величезними грошима і можливостями будете робити — будувати метро, саджати парки або розвивати медицину?

Друга група — це обласні центри та малі міста. Там стоїть питання про підвищення бюджету розвитку, щоб почати надавати не тільки базові послуги, а й додаткові (розвиток інфраструктури, медицини тощо).

Третя група — депресивні території і невеликі міста. Там треба просто працювати над наповненням бюджету розвитку. Завдяки чому? Один механізм давно відомий — це створення робочих місць. Зрозуміло, що не завжди це виходить, але децентралізація і укрупнення дали деяку надію.

Читайте також: Через укрупнення районів найбільше галасують місцеві чиновники, — заступник міністра

Другий шлях наповнення бюджету стартує з 1 липня. Це передача землі громадам. Коли ми створювали нову адміністративно-територіальну карту України, виходили з того, що місто бере на себе відповідальність за економічний і соціальний розвиток прилеглих територій, а вони, по суті, діляться своїми землями, тобто створюються мікроагломераціі. Землю можна здавати в оренду, і це буде джерелом доходу. Тоді громада зможе залучити інвестора або сама проінвестувати якийсь проект. Треба працювати над наповненням ДФРР (державний фонд регіонального розвитку), який повинен хороші проекти підтримувати локально. Адже ДФРР це не просто роздача грошей, а все-таки вкладання в інфраструктуру.

Загалом, завдань багато. Разом з Мінрегіоном наш комітет з питань організації державної влади і місцевого самоврядування та робоча група по децентралізації щільно цим займаємося, щоб прийняті закони були реалізовані.

«Навіть дискусія про Харківські угоди корисна для суспільства»

— Під час виборів виборці відповіли на «п'ять питань президента». І що далі? Ви казали, що це «справа честі партії».

— В кожного питання своя історія. З легалізації канабісу для медичних цілей йде активна робота. Уже майже готова постанова Кабміну, яка дозволить почати працювати з імпортом. Гадаю, найближчим часом зможемо забезпечити важких хворих (це ж для них робиться). Щодо проекту закону, який зокрема буде регулювати вирощування конопель, тут багато противників і точно буде гаряча дискусія.

Наступне питання — про довічне ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах. Ми обговорюємо з правозахисниками і міжнародними колегами формат, який дійсно дозволить говорити про серйозне підвищення відповідальності, але при цьому не буде суперечити політиці ЄСПЛ.

Питання про скорочення кількості народних депутатів до 300 вимагає одного голосування. Чекаємо моменту, коли його можна буде внести до порядку денного. Однак уже зрозуміло, що, крім «Слуги народу», поки ніхто не збирається за таке голосувати, попри те, що у деяких партій це в програмах написано. Наша фракція проголосує. Хоча знайдуться дві-три людини, які, можливо, будуть проти, вони вже публічно висловлювалися.

Право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, — це було питання геополітичне, щоб посилити нашу переговорну позицію в світі.

Щодо вільних економічних зон на Донбасі — ми дійшли згоди, що питання вимагає подальшого обговорення.

— Кажуть, спілкування Зеленського з фракцією буває дуже емоційним.

— Головне, що спілкування є і воно активне. Немає ніякої зайвої емоційності. А якби й була, я не відносив би її наявність до якогось негативу. Якщо є постійна відповідна реакція, і ми один одному можемо якось її сформулювати, то це завжди просування до якихось рішень і компромісів. Зрозуміло, що президент не може бути присутнім на кожному засіданні фракції, але в доленосні моменти він підключається. Він комунікує з депутатами через Арахамію, мене і своїх заступників. Йде дуже серйозна комунікація по порядку денному парламенту, постійно проходять наради з обговорення законопроектів за участю керівництва фракцій, голів комітетів тощо. І там всі можуть почути його позицію з того чи іншого питання. На робочих нарадах точно немає ніякого монологу, там тільки діалог.

Щодо його участі в роботі партії — на з'їзді були і президент як політичний лідер партії, і спікер Ради, і прем'єр-міністр. У своїх виступах вони максимально донесли свої меседжі. Партія — це люди. У них завжди бувають питання і якісь сумніви. Але політичним лідером, що сформував цю команду, є Зеленський. Це політичний проект навколо тих ідей, з якими він йшов на вибори. Ми допомагаємо йому, кожен по своєму напрямку.

Засідання Національної ради з реформ. 19 березня 2021 року. Фото з офіційного сайту президента України

— Відставка Шмигаля можлива?

— Це пустопорожня тема. Її можна коментувати завжди, коли нема чого коментувати.

— Нардепи фракції «Слуга народу» розробили проект закону «Про денонсацію Угоди між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту на території України». Це має перспективу?

— Сподіваюся, що ми не будемо все-таки говорити про політичну складову і людей не стануть притягати до відповідальності за те, що вони голосували. Але точно відомо, що тоді було кнопкодаство, що постраждали активні противники ратифікації цих угод (наприклад, Олесь Доній), що Янукович, Азаров та інші організовували «правильне голосування». Цікава і позиція тодішнього спікера. Тому СБУ повинна розібратися.

Читайте також: Звінувачені у державній зраді пояснюють, что вони зрадники только тому, что «так склалось», — Микола Томенко


Але найголовніше навіть не це. Сьогодні суспільство мусить дати відповідь на питання, яке давно всіх цікавить: що взагалі відбувалося в країні потім, з 2010-го по 2013 рік, і чи не стало це все передумовами для протестів на Майдані. Адже Євромайдан все-таки був не поодиноким спалахом, як деякі його противники намагаються довести, а реакцією на те, що відбувалося до цього. Суверенітет держави системно здавався весь цей час. Ми ж пам'ятаємо, що російські громадяни очолювали СБУ та Міноборони, що відбувалося в Криму. Але! Частина тих людей з'їхали, а деякі присутні зараз в активній політиці. І про це теж треба відверто говорити. Вважаю, навіть дискусія про Харківські угоди корисна для суспільства.

— Чому трапилася зміна політичного вектора партії? Тепер в якості ідеології обраний «український центризм», але в травні 2019-го ви говорили про лібертаріанство.

— Ми вже забули це слово. Рік тому прийшли до того, що ми все-таки центристи. Партії Макрона і Трюдо теж діють в такій ідеологічній парадигмі. Це сучасна ідеологія, яка передбачає, що, якщо потрібно вирішити якусь державну задачу або проблему, яка хвилює людей, то слід вибрати доступний і ефективний метод. Хороший приклад — проблема з ціною на газ. Ми за ринок газу, це наші зобов'язання, і тут ми виступаємо як ліберали. Але коли ринок газу взимку дав збій, ми прийняли дуже консервативне рішення — ввести державне регулювання. Але при цьому сказали, що це тимчасовий захід і що далі на цьому ринку потрібно буде вводити нові правила. Тому центризм — це вибір того інструменту, який дозволить в даній ситуації бути кориснішими.

«Україна рухається до світлого майбутнього. В хорошому сенсі. Мені здається, все це давно розуміють»

— На з'їзді презентували нову доктрину партії, де позначена головна мета — «побудувати країну мрії». Це «країна, з якої не хочеться їхати, де кожне нове покоління живе краще за попереднє». До чого ці красивості? Можете сказати виразно, куди ми йдемо, які у нас перспективи? До цього часу немає розуміння, куди рухається Україна.

— Україна рухається до світлого майбутнього. В хорошому сенсі. Мені здається, всі це давно розуміють, просто ніхто не може або не хоче це предметно обговорювати. Краще ж на ефірах поговорити про те, що наш депутат не так сказав.

При цьому зрозуміло, що з таким низьким ВВП «країна мрій» — це поки тільки розмови. Наша економіка повинна працювати в рази ефективніше. У нас не може бути ВВП нижче в півтора рази, ніж у найбіднішого члена ЄС. Як тільки ми розвинемо економіку, підтягнеться і все інше — рівень життя тощо.

— Коли ми її розвинемо?

— Якщо не посилиться ситуація через ковід, думаю, темпи зростання ВВП 4−5% на рік реальні. А в посткризовому періоді цілком можна розраховувати на 7−8%. Коли економіка буде готова і наповнена ресурсами, зокрема трудовими. Тому що вона не може працювати без людей.

Щодо ідеології в широкому сенсі — ми все-таки за пошук якогось компромісу і спільних позицій, але це все повинно бути навколо України. Тобто повинна бути деяка україноцентричність. Безумовно, ми за відкриту економіку, за вступ до ЄС і НАТО. Але ми і за те, щоб національні інтереси України залишалися для нас найважливішими. На жаль, поки у нас йде війна, значно важче і економічно зростати, і забезпечувати стабільність в країні.

— У фільмі «Слуга народу» президенту Голобородько вдалося зшити країну. Зеленському це вдається?

— Думаю, ми йдемо цим шляхом. Якісь успіхи є. Прийде час, коли потрібно буде підводити риску. Проміжні підсумки такі: точно гірше не стало, а по якихось позиціях — краще. Наприклад, взаємини між регіонами і центр — регіони. Звичайно, є нюанси, але в цілому ми маємо дійти якоїсь згоди.

Фото в заголовку надане пресслужбою Олександра Корнієнка

751

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Читайте также
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.