Завод з випуску радянських «Жигулів» хотіли побудувати в Броварах під Києвом
26 березня 1826 р. Франц Шуберт дав свій єдиний публічний концерт.
26 березня 1917 р. З заслання в Україну повернувся історик і політик Михайло Грушевський.
27 березня 1111 р. Об'єднане військо русичів на чолі з Володимиром Мономахом вщент розбило половців на річці Сільниця.
28 березня 1521 р. Фернан Магеллан першим з європейців вступив в контакт з філіппінськими аборигенами.
29 березня 1951 р. Винесено вирок Етель і Юліусу Розенбергам — єдиним цивільним особам, страченим в США за шпигунство на період холодної війни.
30 березня 1981 р. В СРСР вперше було введено літній час.
31 березня 1901 р. Був випущений перший автомобіль марки Mercedes.
У 1960-х роках попит на автомобілі в СРСР різко зріс — країна потребувала народного автомобіля. Крім того, машина повинна була змусити радянських громадян почати діставати заначки — під матрацами у населення накопичилося близько 90 мільярдів рублів. Новий автомобільний завод повинен був випускати понад півмільйона легковиків на рік. Для прискорення створення такого підприємства було вирішено залучити італійський концерн Fiat. Серед варіантів місця будівництва заводу розглядалися 54 міста СРСР, в результаті список скоротився до шести: Ярославль, Бровари, Мінськ, Білгород, Горький і Тольятті. Зрештою зупинилися на Тольятті.
Прототипом нового радянського седана став італійський автомобіль Fiat-124. З 1968 по 1970 рік у Італії стажувалися близько 800 радянських фахівців. А на момент запуску ВАЗ-2101 в виробництво в Тольятті проживали 1200 іноземних фахівців, переважно італійців — вони допомагали освоювати нову модель. Будівництво ВАЗа і наповнення його обладнанням обійшлося майже в п'ять мільярдів рублів (за офіційним курсом рубль тоді був дорожчий від американського долара). Радянський журнал «За кермом» оголосив конкурс на кращу назву майбутнього автомобіля. Надійшло 55 тисяч пропозицій, серед яких були «Фіалка», «Меморіал», «Перворожец», «Діректівец». Вибрали варіант, який запропонував конструктор ВАЗа Олексій Чорний, — «Жигулі». Так називаються гори, розташовані недалеко від Тольятті.
Була серед пропозицій і назва «Лада», під якою згодом автомобілі йшли на експорт. Адже, наприклад, в арабських країнах «Жигулі» було співзвучно слову «злодій», а в Іспанії — «жиголо». Перша партія автомобілів була відправлена на експорт вже навесні 1971 року. Причому це не тільки соціалістична Югославія, але і Бельгія, Голландія, Фінляндія. За кордоном радянські авто поважали за міцність і найголовніше — низьку ціну. «Лада» продавалася в багатьох європейських державах, а також в Єгипті, Австралії, Японії. Для експорту в країни з лівостороннім рухом Волзький автозавод освоїв випуск двох версій «Жигулів» з кермом, розташованим праворуч — ВАЗ-21012 і ВАЗ-21014.
Експортні екземпляри були мрією радянських громадян. Адже крім більш багатої комплектації, ці машини були надійнішіі якісніші. Вони проходили в Центрі імпорту 39 стадій додаткової проміжної перевірки. Багато автомобілістів змогли втілити свою мрію про експортні ВАЗи тільки після розпаду Радянського Союзу — з колишніх соцкраїн потоком переганяли старі «Жигулі». В Європі їх називали мамонтами і жартували: «Мамонти йдуть вмирати на батьківщину».
.jpg "У 70-ті роки минулого століття «Жигулі» були мрією багатьох радянських громадян")
Перший ВАЗ-2101 став родоначальником сімейства «класика», яке випускалося до 1988 року. За цей час було вироблено 4,85 мільйона одиниць з кузовом седан всіх модифікацій. У народі ВАЗ-2101 спочатку прозвали «одиничка», а в кінці 1980-х років за автомобілем закріпилася назва «копійка». У березні 1971 року була здана в експлуатацію перша черга Волзького автозаводу, розрахована на випуск 220 тисяч автомобілів щорічно. Спочатку «Жигулі» сходили з конвеєра синього і вишневого кольору, але ці відтінки не прижилися. Найбільшим попитом користувалися білі авто і відтінку «кава з молоком». У 1971 році ВАЗ-2101 взяв участь в перших гонках — на ралі-марафоні «Тур Європи». Один з трьох екіпажів-учасників завоював срібну нагороду.
ВАЗ-2101 сильно відрізнявся від Fiat-124 — в радянську модель було внесено близько 800 змін. Італійська машина на наших дорогах дуже скоро розсипалася б, а «Жигулям» ями і вибоїни були цілком по «зубах». До того ж для радянської людини це був суперкомфортабельний автомобіль — в ньому не потрібно було взимку зливати воду з радіатора на ніч, оскільки був антифриз, під час їзди можна було розмовляти, не підвищуючи голос, настільки тихо працював двигун. Коштував автомобіль 5 тисяч 650 рублів. Але щоб стати щасливим володарем «Жигулів», радянському громадянину недостатньо було заплатити ці гроші, треба було терпляче відстояти чергу. «Для покупки «Жигулів» доводилося протягом місяця щоночі відзначатися на пустирі під містом Химки. Один прогул — і вилітаєш зі списку. Зяма Гердт, Андрюша Миронов і я створили команду для чергувань…" — згадував відомий актор Олександр Ширвіндт.
«Копійка» була масовим, народним автомобілем, але деякі її модифікації не рекламували. Більш того, багато хто з них був захищений державною таємницею. Наприклад, ВАЗи з потужними двигунами, які робили для міліції і КДБ. За останні 30 років «Жигулі» вже не випускаються, але і в даний час цей автомобіль можна зустріти в усіх куточках планети.
Нагадаємо, в 60 років тому в Запоріжжі почали випускати ЗАЗ-965, прозваний в народі «Горбатим» .
693Читайте нас у Facebook
