«Ви не можете бути впевнені, що в цю секунду хтось не бере кредит на ваше ім'я»
«Фотографія в документі була не Олега, а зовсім іншої людини»
— Олег не міг повірити, що таке можливо, — розповіла «ФАКТАМ» вдова Олега Волянського Валентина. — Який кредит, якщо він навіть жодного разу не заходив у той банк! Чоловік цілодобово думав про цю ситуацію. Змарнів, схуд, майже нічого не їв. А коли суд першої інстанції став на сторону банку, в Олега не витримало серце.
Валентина Волянська провела своє розслідування і з'ясувала, звідки взявся неіснуючий кредит. Ще у 2007 році у її чоловіка на залізничному вокзалі вкрали паспорт. Олег одразу ж звернувся у міліцію і відновив документ. А через п'ять років отримав лист з «ПриватБанку», в якому йшлося про те, що його борг становить 58 тисяч 926 гривень. Чоловік пішов до найближчого відділення банку, але там, перевіривши по базі прізвище, сказали, що він не є їхнім клієнтом і жодних боргів не має.
— Але чоловік все одно залишив у банку заяву з проханням розібратися, звідки взявся цей дивний лист, — згадує Валентина. — Відповідь так і не отримав. А через пів року раптом подзвонили з тієї ж фінустанови: «У вас великий борг. Разом з пенею він становить 70 тисяч гривень». Ми з чоловіком поїхали вже в обласне відділення банку. Там сказали, що ще у 2007 році (саме у той час, коли Олег втратив паспорт) на його ім'я було взято кредит — 50 тисяч гривень.
Кредит оформили по паспорту мого чоловіка. Але фотографія у документі була не Олега, а зовсім іншої людини. Чоловік брюнет, а у того незнайомця світле волосся. Крім того, у них істотна різниця у віці. «Це дійсно не ви, — розгублено сказала банківська працівниця. — Очевидно, то був якийсь шахрай. Не знаю, як так вийшло, кредит оформлювала не я…»
У службі безпеки «ПриватБанку» Олегу Волянському порадили написати відповідну заяву на ім'я керівництва фінустанови. Але банк на той час вже встиг подати на чоловіка до суду як на злісного неплатника.
— І навіть після того, як його співробітники переконалися, що грошову позику оформила по липовому паспорту зовсім інша людина, позову не відкликали! — каже Валентина Волянська. — У Городоцькому суді, де розглядалася ця справа, Олег пред'явив довідку з міліції про втрату паспорта. Після першого ж засідання суду Олег потрапив до лікарні… Чоловік давно страждав серцево-судинною недостатністю, мав III групу інвалідності. Лікарі не втомлювалися повторювати, що йому не можна хвилюватися. Але ця ситуація вибила його з колії.
Представники банку на процес не являлися, а лише надсилали листи з проханням розглядати справу без них. Ми наполягали на проведенні почеркознавчої експертизи. Це довело б, що чоловік у кредитному договорі не розписувався. Хоча там навіть без експертизи було видно, що підпис на документі не Олега — інший нахил букв, інша каліграфія.
Результат почеркознавчої експертизи нас шокував. Там значилося, що підписи на документах ставив… Олег. Але як, якщо він жодного разу не заходив у той банк? І навіть на око видно, що почерки відрізняються? Наш адвокат сказав, що наполягатиме на повторній експертизі. Однак, поговоривши з суддею, дізнався, що вона не збирається цього робити. «Я повинна винести рішення, у мене терміни спливають», — повідомила суддя. А в розмові зі мною заявила: «Ви повинні змиритися з рішенням, яке я винесу. Це система, тут все пов'язано…»
Чоловік пив таблетки жменями. Я вмовляла його піти до лікарні, але Олег відмовлявся: «За які гроші мені зараз лікуватися?» Він усе життя пропрацював трактористом. Ми жили небагато, але чесно. Ніколи нічого не брали у борг. У нашій скромній сільській хаті Олег все зробив сам. Щоб купити будматеріали, важко працював… Коли чоловікові стало погано на роботі, його відвезли до лікарні. Навіть під крапельницями Олег постійно питав мене про суд.
Про те, що банк виграв процес, Валентина чоловікові не розказала. Але виявилося, в її відсутність до лікарні приходила співробітниця суду, яка відвідувала одного з пацієнтів. Вона побачила Олега Волянського і повідомила, що суд зобов'язав його виплатити кредитний борг. Коли чоловік це почув, у нього стався серцевий напад…
— На наступний день після смерті Олега мені зателефонували з банку: «Як хочете, але ви винні нам 73 тисячі гривень. Ваш чоловік — шахрай», — продовжує Валентина. — «Ви знаєте, що його вже немає?» — розплакалася я. Почувши це, співробітниця фінустанови кинула трубку. А через добу мені знову зателефонували: «Прийміть наші співчуття. Можливо, ваш чоловік дійсно не брав кредит. Ми допускаємо, що він не винен».
Дві експертизи показали, що підпис на кредитному договорі Волянському не належить
Поховавши чоловіка, Валентина написала заяву у Хмельницьке обласне управління міліції. Там відкрили кримінальну справу і призначили повторну почеркознавчу експертизу, яка показала, що підписи на кредитному договорі не належать Олегу Волянському. Потім провели третю експертизу, яка теж підтвердила, що Олег у договорі не розписувався. Але чому фахівець, який проводив першу експертизу, написав, що підписи належать Олегу Волянському? Виявилося, суд надіслав цьому експерту… не ті зразки підписів.
У відповіді з обласного управління МВС, яку отримала Валентна, йдеться про те, що було проведено службову перевірку, яка показала, що «в якості вільних зразків підпису суддя надала експерту копію паспортних даних Олега Волянського, що була завірена підписом останнього». Ці підписи експерт порівнював з підписами у кредитному договорі. Тобто замість того, щоб надати експерту вільні зразки підписів Олега Волянського (а він їх залишав, і неодноразово), суд направив копію паспорта, на якій ще у 2007 році шахрай написав «Копія вірна».
Вийшло, що експерти порівнювали між собою два підписи шахрая. І, як і слід було очікувати, прийшли до висновку, що це почерк однієї людини. Апеляційний суд визнав, що Олег Волянський нічого не винен банку, оскільки не брав кредит.
На питання, чому відправила на експертизу не ті підписи, суддя Інна Федорук у розмові з кореспондентом «ФАКТІВ» не відповіла: «Я не можу це пояснити. Ми направляли. У матеріалах справи є опис документів, які ми надали на експертизу. І не потрібно трактувати це так, ніби винен суд».
Голова Городоцького райсуду Юрій Сакенов обережно зауважив, що «у рішенні судді Інни Федорук були недоліки». Тим часом Валентині Волянській вдалося домогтися відкриття одразу трьох кримінальних проваджень. Одне з них — з приводу службової недбалості судді, яке зараз розслідує територіальне управління ГБР у Хмельницькому. Інше — відносно співробітника «ПриватБанку», який оформив липовий кредит на Олега Волянського. Виявилося, цей співробітник, який на той момент був кредитним експертом банку у магазині з продажу техніки, оформив фальшивий кредит для себе. Сам підробив підписи Олега і заволодів мобільним телефоном, на покупку якого взяв кредит.
Все це було встановлено у ході досудового розслідування і викладено у винесеній нещодавно ухвалі Хмельницького міськрайонного суду. Але, попри те, що вина співробітника банку була доведена слідством, покарання він не поніс — його звільнили від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням терміну давності.
Одного винуватця у смерті людини вже простили «за давністю років», ще двох готують до того ж?
Є і третє кримінальне провадження — з приводу службової недбалості керівництва хмельницького відділення «ПриватБанку», яке зараз розслідується. Але відбувається це, за словами Валентини Волянської та її адвоката, вкрай повільно. У справі досі немає підозрюваних, хоча встановити їх нескладно.
— Вина керівництва філії банку насправді очевидна, — повідомив «ФАКТАМ» адвокат Валентини Волянської Михайло Чорний. — Після того як Олег Волянський дізнався про оформлений на його ім'я кредит, він двічі звертався до відділення із заявою, в якій вказував, що кредиту не брав, і просив розібратися у ситуації. Але обидва рази на його заяви у банку ніхто не відреагував. Хоча керівництво відділення зобов'язане було провести службову перевірку. Замість цього банк подав позов до суду про стягнення з Олега Волянського неіснуючої заборгованості. І лише коли Олега вже не було в живих і у справі почали розбиратися правоохоронні органи, банк несподівано схаменувся і вирішив все ж провести службову перевірку.
Заяви Олега Волянського раптово знайшлися. І банк прийшов до висновку, що кредит дійсно був липовим. Кримінальне провадження відкрито з приводу службової недбалості керівників відділення, які вчасно не відреагували на заяви Олега Волянського.
Насправді зовсім нескладно встановити, хто на той час очолював відділення і був відповідальним за проведення перевірки. Але слідство досі цього не зробило. А час іде, і може вийти так, що і тут закінчиться термін давності — як це сталося у випадку зі співробітником банку, який оформив липовий договір.
Аналогічно розслідується і кримінальне провадження з приводу службової недбалості судді, що винесла неправомірне рішення. У рамках цієї справи було проведено експертизу, яка довела причинно-наслідковий зв'язок між винесеним рішенням і смертю Олега Волянського. Те, що серцевий напад у чоловіка стався через ситуацію з банком, підтвердилося медичними протоколами і показами численних свідків. Але, знову-таки, судді все ще не оголосили про підозру. Складається враження, що розслідування справ навмисне затягуються.
Якщо так триватиме й надалі, очевидно, що відповідальності за смерть людини ніхто не понесе. Щоб дізнатися, чому розслідування справ затягується, «ФАКТИ» відправили офіційні запити до територіального управління ГБР у Хмельницькому та управління Нацполіції у Хмельницькій області, але на момент виходу публікації не отримали відповіді.
Ситуація, в якій опинився Олег Волянський, показує, що стати боржником банку можна, навіть не поставивши жодного підпису. Все зроблять за вас. І людина, на ім'я якої було оформлено кредит, дізнається про це через кілька місяців або навіть років, коли сума заборгованості зросте в рази. Липовий кредит можуть оформити у банку, але ще частіше це відбувається у фінансових організаціях, що видають так звані швидкі кредити. Там зазвичай навіть не потрібна особиста присутність позичальника, а кредит видають «у два кліка» онлайн, перераховуючи гроші на карту. Поява подібних установ, за даними юристів, значно збільшила число шахрайств з кредитами. Адже в їхній діяльності навіть не потрібен спритний співробітник, який буде сидіти і підробляти підписи. Для отримання швидкого кредиту вони не потрібні в принципі. Як не стати жертвою такого шахрайства? І що робити, якщо ви дізналися, що хтось уже оформив кредит на ваше ім'я?
— У першу чергу в такій ситуації необхідно звернутися в банк або фінансову організацію з письмовою заявою та попередити, що кредит ви не брали, — розповів «ФАКТАМ» старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець. — Після цього одразу ж зверніться до поліції, вказавши, що хтось шахрайським способом оформив кредит на ваше ім'я. Якщо фінансова організація ніяк не відреагує, має сенс поскаржитися на неї до Нацбанку України, пред'явити усі докази того, що кредит ви не брали. До речі, у випадку з так званими швидкими кредитами, що оформляються онлайн, таким доказом може служити навіть той факт, що кредитні гроші були перераховані не на вашу карту, а на карту зовсім іншої людини.
— Як показує практика, звернення до фінансової організації з проханням розібратися в ситуації, не завжди допомагають.
— У 90 відсотках випадків, на жаль, ні. Найчастіше організація продовжує вимагати повернення коштів, нерідко підключає колекторів. У такому випадку потрібно поскаржитися у поліцію і Нацбанк ще й на вимагання з боку цієї контори. Найчастіше подібні ситуації вирішуються вже в суді, де стає очевидним, що людина кредит не брала. Людині, яка потрапила у подібну ситуацію, слід набратися терпіння і дочекатися рішення суду. А коли таке рішення буде винесено, звернутися до Бюро кредитних історій з проханням прибрати з вашої кредитної історії відомості про фальшивий кредит.
— Чи можливо якось себе убезпечити, щоб не потрапити у таку ситуацію?
— На жаль, ні. У нашій країні подібне може статися з кожним. І ви не можете знати, чи не бере в цю секунду хтось кредит на ваше ім'я. Ні для кого не секрет, що персональні дані українців можна купити. Буквально на днях мені прийшла пропозиція про покупку бази персональних даних клієнтів декількох служб і організацій, послугами яких користується кожен другий громадянин нашої країни. Тому захиститися від подібного шахрайства неможливо.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що в Україні грабують банківські комірки. Потерпілі не можуть домогтися компенсації від банківських установ, які не зуміли зберегти їхнє майно.
4780Читайте нас у Facebook
