Нові ворожі БпЛА зроблено з матеріалу, схожого на папір, тому їх не бачать радари: в «Хартії» придумали, як засікати дрони-невидимки

«В матеріалі на російському сайті жирними літерами зазначено, що цей БпЛА неможливо збити наявними засобами ППО»

Головний сержант дивізіону ARCUS Андрій з позивним «Якір» в «Хартії» з 2022 року. Тоді це був добровольчий підрозділ.

- Нас в ньому було не більше 100 бійців, — згадує Андрій. - Коли вже було створено бригаду «Хартія», мені запропонували: «Друже, треба очолити підрозділ ППО». Я тоді був піхотинцем, відношення до ППО не мав, тож став вигадувати приводи відмовитись. Але потім вирішив, що варто взятися, бо це дуже потрібна справа.

За місяць, що минув в зоні нашої відповідальності з кожних 100 російських «Молній» тільки три долетіли до своїх цілей. Тут слід сказати, що найбільше противник використовує саме ці безпілотники, бо вони дешеві, їх виробництво не потребує високих технологій. Показово, що практично 95 відсотків наших бортів-перехоплювачів, застосовується проти «Молній», а також мавіків. Ми прикриваємо небо над підрозділами нашої бригади «Хартія». Для цього застосовуємо різні БпЛА, в тому числі літакового типу.

Важливо, що зараз через нашу зону відповідальності «Молнії» до Харкова не прориваються. Більш того: наші оператори навчилися перехоплювати їх ще над територією країни-агресорки. Тож уламки падають на голови росіян.

— Скільки в середньому триває чергування кожного з екіпажів ППО? Яку кількість ворожих цілей вдається зазвичай збити за чергування?

— Чергування, як правило, продовжується десь 20 днів. Слід розуміти, що на різних ділянках нашої зони відповідальності активність ворожих атак безпілотниками відрізняється. Проте, в середньому за чергування екіпаж знищує до 100 ворожих БпЛА. На певних ділянках менше.

Випадки бувають дуже різні. Навіть, такі, коли пілоту одним дроном-перехоплювачем вдається збити дві «Молнії» і ще й повернути свій борт додому. І цього ж дня він може знищити ще кілька «Молній», застосувавши в тому числім перехоплювач, за допомогою якого знищив попередні дві «Молнії».

До речі, місяця півтора-два тому стався випадок: наш екіпаж направив дрон на перехоплення «Молнії», проте не знайшов її. Він повернув назад. Аж раптом побачив якийсь незрозумілий БпЛА. Пілот отримав команду наздогнати його. Виявилося, що це був невідома раніше модель ворожого безпілотника. Його вдалося знищити. Ми почали шукати в Інтернеті, що це за ворожий борт. Виявилось — новітній розвідник «Суперкам С180». В матеріалі на російському сайті жирними літерами зазначено, що цей БпЛА неможливо збити наявними засобами ППО.

Читайте також: «Ми першими почали застосовувати дрони, а росіяни у нас навчились»: Роман Чабановський про еволюцію БпЛА і тактику ворога

— Справді безпілотник-«невидимка»?

— Судіть самі: ми його не бачили на екранах радарів. І це, дійсно, може становити проблему.

— Чому «Суперкам С180» не засікає радар?

- Бо корпус цих безпілотників виготовлено з матеріалу, схожого на папір. Тому він не відбиває (або погано відбиває) радіосигнали. Тут доречно нагадати, як працює радар. Він випромінює потужний радіосигнал. Якщо радіохвилі натикаються, наприклад, на літак в небі, то вони відбиваються від нього і повертаються назад. Радіолокаційна станція їх уловлює, і таким чином виявляється той літальний апарат. Оскільки новітній розвідувальний безпілотник ворога майже не відбиває радіохвиль, то зафіксувати його радаром проблематично.

— Вдалося вирішити цю проблему?

— Так. Ми вже знайшли спосіб — візуально виявляти ці безпілотники.

«Психіка постійно під навантаженням»

— Як вдається одним дроном-перехоплювачем (фактично камікадзе) збити декілька «Молній»? — ставлю питання бійцям.

- Так, це майже фантастика, — відповідає, посміхаючись пілот дронів-перехоплювачів Максим з позивним «Скрипач». До служби в «Хартії» він працював в оркестрі Харківського академічного театру опери та балету. — Пошкоджуєш перехоплювачем пропелер «Молнії» і вона падає. А пропелери нашого дрону лишаються неушкодженими. Значить, можна продовжити політ. Він продовжується, і тут айстар (координатор, до якого сходиться вся інформація — Авт.) повідомляє, що летить ще один російський безпілотник (часто противник запускає 2−3 «Молнії», які прямують одна за одною). Тож ти направляєш свій безпілотник на наступну ціль.

— Частіше за все, одним бортом збивають декілька російських дронів через те, що не спрацьовує плата ініціації підриву, — додає Андрій з позивним «Якір». — Тобто підрив не спрацьовує, тому можна йти на таран «Молнії».

І ще скажу таке: к правило, збитий ворожий дрон падає в поле, проте був випадок, коли не спрацювала плата ініціації, а наш безпілотник так вдало таранив «Молнію», що вона приземлилась чітко по позиції ворога — ледь не влучила у вхід в бліндаж.

Читайте також: росія намагається «осліпити» українські дрони: окупанти почали глушити Starlink

— Пілоти отримують гонорари за збиті ворожі дрони?

- Так, — відповідає Андрій. - Додатково до основних виплат, держава нараховує гроші за збиття дронів. Ціни різняться (озвучувати їх не буду) залежно від безпілотника.

— Використовуєте штучний інтелект для знищення безпілотників противника?

— Вже маємо БпЛА, які самі донаводяться на ціль, і летять саме в той район, де є ворожі безпілотники, — відповідає Андрій. — Від наших екіпажей вимагається підняти борт-перехоплювач в повітря і включити функцію «наздогнати ціль». Дрон-перехоплювач сам летить в потрібний район, ідентифікує ціль.

Важливо розуміти, що найскладніше в нашій справі — саме знайти ціль. Наздогнати і уразити значно простіше.

І ще таке нюанс: особливо складно шукати ворожі БпЛА вночі на фоні міста. Бо в темну частину доби використовується тепловізійна камера. В місті безліч джерел випромінення тепла. Тож для нічної камери все місто «світиться». На цьому фоні виявити теплову точку від безпілотника — непроста задача.

— Як зазвичай складається ваш бойовий день, місяць?

- Що найперше слід сказати, то те, що мало сну, — відповідає Максим «Скрипач». — Якщо на нашій позиції є денні (зі звичайними камерами), так і нічні (з тепловізійними камерами) борти, то можемо працювати цілодобово.

— В темну пору доби вильотів у вас менше?

— Так, але все одно вони є. Тому вибиваєшся з нормального режиму сну — спиш уривками. Не можна сказати, що працюєш в режимі non stoр, але навантаження значні.

Щодо побуту на позиції, то намагаємося зробити його максимально комфортним (на скільки це можливо в тих умовах) — навіть в підвалі або бліндажі. Десь на 85 відсотків наших позицій є чотирилапі друзі — кішки, адже вони допомагають розвантажити нервову систему. Власне, на позиціях все, як у інших людей — снідаємо, обідаємо, вечеряємо і працюємо, ясна річ. Правда, часто бойова робота і звичайні повсякденні справи робляться одночасно (якщо подивитись відео, зняті на позиціях, ви в цьому переконаєтесь). Скажімо, такий відеосюжет: пілот заходить на ціль, збиває її, айстар підтверджує збиття. Камера переводиться у бік, а там картопля з салом смажаться. Ми намагаємося жартувати, але позиції часто знаходяться на такій відстані від ворога, що щомиті противник може їх атакувати. В повітрі висять мавіки, прилітає оптоволокно, від айстара надходять повідомлення, що в наш квадрат летять КАБи, і називає шість координат, куди вони можуть вдарити. Словом, психіка постійно під навантаженням.

Читайте також: Українські дрони перетворюють тил росіян на активне поле бою

— З якої відстані, як правило, засікаєте дрони, скажімо, «Молнії» і скільки часу маєте, щоб збити? — питаю Максима «Скрипача».

- Фіксується ціль, переважно, на відстані 25−30 кілометрів від лінії зіткнення. Тобто, айстар отримує дані, що зафіксована повітряна ціль, передає екіпажу (або екіпажам), в напрямку якого летить ворожий безпілотник. Зразу ж екіпажі піднімають в повітря дрони-перехоплювачі. Тобто, перехоплювач часто вже готовий до зліту. Лишається винести його на поверхню і — вперед. Перехоплення відбувається на відстані 10−15 кілометрів від місця дислокації екіпажу. Завдання — збити якомога далі від позицій нашої піхоти.

— Щодо приготування їжі на позиціях. Ви розповіли, як смажили картоплю з салом. Як замаскувати такі джерела тепла від тепловізійних камер на безпілотниках ворога? — ставлю ще одне питання Максиму «Скрипачу».

- Дивіться, приготування їжі відбувається під землею. Джерело вогню не потужне — це туристичні або подібні пальники. Тому бліндаж воно не засвітить.

- Тепло виділяє не лише пальник, але й генератор, — додає Андрій «Якір». — Вихлопні гази слід відвести. Якщо позиція в підземному бліндажі, то спеціально виводяться під землею декілька труб на різні боки. Завдяки цьому дим максимально розсіюється.

«В „Хартії“ після курсу базової військової підготовки новобранці проходять двотижневу адаптацію, а вже після цього починається навчання по напрямкам»

— Як відбувається навчання новачків в вашому підрозділі?

- Якщо ми приймаємо в підрозділ бійця, який пройшов підготовку пілота БПЛА, у нас він матиме 2−3 тижні навчання роботі по повітряним цілям, — відповідає Андрій. — Для цього у нас є симулятори, на яких відтворено навіть ландшафт нашої зони відповідальності. Передбачено, щоб нова людина літала на симуляторі саме на тих БпЛА, які реально використовуються в нашому підрозділі і збивала саме ті цілі, на які зазвичай полють наші екіпажі (мова йде про віртуальні польоти і збиття, бо на цьому етапі навчання вони проводяться на симуляторі — Авт.).

Після успішного проходження курсу на симуляторі пілот починає працювати з реальним дроном літакового типу. Але це ще не бойова робота — продовжується навчання. Ми запускаємо учбову ціль. Ставимо завдання, знайти її і зайти на неї. Збивати, ясна річ, не потрібно, бо в якості учбової цілі використовується наш безпілотник. Після успішного проходження цього етапу підготовки допускаємо до бойової роботи.

Зазначу також, що окрім навчання пілотської майстерності, проводимо вишколи з тактичної медицини та вогневої підготовки. Адже на фронті може статися все, що завгодно — екіпажам, може, доведеться вступати в вогневий контакт з ворогом.

Читайте також: «Колись про цих воїнів будуть говорити як про творців української історії»: у Полтаві відкрили фотовиставку про бійців «Хартії»

— Які вимоги до претендентів служити в вашому підрозділі ППО?

— Передусім шукаємо вмотивованих новобранців, — відповідає Владислава з позивним «Сімка», яка займається рекрутингом. — С кожним кандидатом проводимо співбесіду — з сержантом, а потім зі мною. Скажімо, людина каже, що він класний водій, проте хоче бути пілотом. Якщо в ході навчання виявиться, що в нього не виходить стати пілотом, це не значить, що ми відмовимося від цієї людини. Адже маємо багато інших посад. Наприклад, посада техніка зі збирання дронів.

— За кожним збиттям ворожого безпілотника чимало тилової роботи: техніків, зв’язківців, водіїв, діловодів, тощо, — додає Андрій.

- В «Хартії» після курсу базової військової підготовки новобранці проходять двотижневу адаптацію, а вже після цього починається навчання по напрямкам, — продовжує Владислава «Сімка». — Всі інструктори бойові — навчають зі свого фронтового досвіду (це не те, що прийти з книжечки теорію прочитати).

— Як в вашому підрозділі з відпустками?

- Після повернення з позицій, якщо навіть маємо 10 днів відпочинку, хтось мусить лишитися в резерві на пункті постійної дислокації, — відповідає Максим. — Але й на п’ять днів поїхати додому — це неймовірно класно. Ми захищаємо свої сім’ї. І те, що маємо можливість з ними бачитись, дуже цінується хлопцями.

Окрім цих днів перепочинку, маємо відпустки. Одну — гарантовано на 15 днів.

Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з командиром одного з найбільших добровольчих формувань територіальної громади Києва «Мрія» Сергієм Сасом, який розповів, що робити, аби менше дронів проривалося в міста.

55

Читайте нас у Facebook