ПОИСК
Інтерв'ю

Чи не припинять виплачувати пенсії через дефіцит Пенсійного фонду, який вже позичає гроші: ексвіцепрем’єр Розенко

17:23 7 червня 2021
Павло Розенко

Пенсійна реформа 2017 року внесла суттєві корективи в життя майбутніх пенсіонерів. Змінились вимоги до страхового стажу, необхідного для оформлення пенсій, який суттєво збільшився. У зв'язку з чим велика кількість українців у майбутньому зможе розраховувати лише на виплату від держави соціальної допомоги, яка становить приблизно 1700 гривень. Власне, навіть 82,7% тих, хто має солідний трудовий стаж, сьогодні отримують до 4 тисяч гривень, що фактично менше прожиткового мінімуму. І це при тому, що дефіцит Пенсійного фонду лише зростає.

Чи не спровокує зростання дефіциту Пенсійного фонду призупинення виплат, в ексклюзивному інтерв'ю «ФАКТАМ» розповів колишній віцепрем'єр-міністр Кабінету міністрів України Павло Розенко.

«Сьогодні ми маємо катастрофічне зростання дефіциту бюджету Пенсійного фонду»

— Пенсію менш як 2 тисячі гривень в Україні отримують 1,8 млн осіб. Насправді вижити за ці гроші майже неможливо. Запровадження загальнообов'язкового рівня накопичувальної системи виправить ситуацію?

— Треба чесно говорити людям про параметри загальнообов'язкової накопичувальної системи та коли вона почне діяти. Дуже прикро, що наразі розганяються невиправдані очікування від упровадження другого рівня системи. Необхідно чітко говорити — введення загальнообов'язкової накопичувальної системи частково вирішить питання підвищення пенсій лише майбутнім категоріям пенсіонерів. А саме тим, кому сьогодні виповнилось 40 років і молодших. Нинішнім категоріям пенсіонерів, а також людям старше 40 років — нічого не додасться. Ця реформа на них не впливатиме.

Читайте також: Які пенсії будуть в Україні за умови впровадження обов’язкового накопичування: порахував ексміністр

— Чи аж так потрібно впроваджувати другий обов'язковий рівень?

— У майбутньому, через років 20, він дасть можливість наступним категоріям пенсіонерів, які братимуть участь уже в накопичувальній системі, отримувати виплати із трьох рівнів. Йдеться про солідарну систему, яка діє сьогодні, накопичувальну пенсійну систему і недержавні пенсійні фонди. Тобто люди, які почнуть сьогодні відраховувати гроші в накопичувальну систему, через 20 років матимуть трошки вищі пенсії, ніж у тих, хто сьогодні виходить на заслужений відпочинок, або старших 40 років.

«Нинішнім пенсіонерам гроші виплачуватимуть вчасно і в повному обсязі, а от що буде далі — побачимо»

— Погодьтесь, сьогоднішні пенсіонери повинні мати гроші, щоб купити їжу та ліки. Чи є можливість збільшити виплати бодай тим, хто отримує найменше?

— Пенсія — похідна від економічного стану держави. Коли не працює економіка і відбувається її тотальний обвал, говорити, що у влади є ресурс для підняття пенсій, не можна. Варто зауважити, обвал економіки почався раніше за пандемію. З кінця 2019 року ми вже почали спостерігати, як стартувало економічне падіння, і в пандемію Україна входила економічно слабкою. Сьогодні ми маємо катастрофічне зростання дефіциту бюджету пенсійного фонду. Раніше його розмір коливався у межах 150 мільярдів гривень, з 2020 року ця цифра збільшилась до 200. За пів року дефіцит бюджету Пенсійного фонду зріс приблизно на 35%. Такого різкого збільшення дефіциту ніколи не було!

— Які наслідки для пенсіонерів матиме зростання дефіциту Пенсійного фонду?

— В уряду навіть немає коштів для виплат за зобов'язаннями, тобто пенсій, зафіксованих чинним законодавством. Як наслідок, розраховувати на зростання пенсій не доводиться у найближчій перспективі.

Читайте також: Про небезпеку недержавних пенсійних фондів і нюанси обов’язкової накопичувальної системи: ексміністр соцполітики

— Щодо неможливості підвищувати розмір пенсій зрозуміло. Але чи будуть їх взагалі виплачувати?

— Думаю, уряд не допустить затримки виплат. Сьогодні дефіцит ще більше зростає, вони виходять за межі затвердженого бюджету. Враховуючи таку ситуацію, Пенсійний фонд бере додаткові, так би мовити, позики у державного казначейства. Лише цьогоріч їх було взято на 12 мільярдів гривень. Загальна кількість боргу Пенсійного фонду перед казначейством — понад 70 мільярдів гривень. Такої ситуації не було навіть у 2014−2015 роках, в часи серйозного економічного падіння та активних військових дій з Росією. Тобто тоді, коли наша економіка з об'єктивних причин впала й відбувались коливання цін на споживчі товари, інфляція тощо. Тоді Пенсійний фонд не звертався до казначейства за позиками.

Нинішнім пенсіонерам гроші виплачуватимуть вчасно і в повному обсязі. А от що буде далі — побачимо. Щоправда, соціальні програми, зафіксовані законодавством, зокрема індексації, перерахунок пенсій, відтягуються в часі. Так, збільшення виплат людям, старшим 75 років перенесено з початку 2021 року на жовтень. Тобто на 10 місяців затримується запровадження цієї ініціативи.

— Як ми знаємо, усі борги потрібно віддавати, тож і ці 70 мільярдів гривень також.

— Є дві категорії. Перша — дефіцит бюджету Пенсійного фонду, який покривається коштом бюджету України. Це плановий показник і безповоротна допомога. А позики, які беруться у казначейства, безумовно, треба буде повертати. На жаль, ця сума зростає з кожним місяцем. Це призведе до повного колапсу Пенсійного фонду і пенсійної системи. Адже економіка не дає сьогодні належних надходжень до фонду, і, чесно кажучи, жодних позитивних прогнозів наразі не бачу.

У продовженні ексклюзивного інтерв'ю, яке вийде незабаром, читайте про те, чому українці відмовляються офіційно працевлаштовуватись, чи варто повертати держпенсії та переглядати захмарні виплати суддям, а також на яку пенсію розраховує сам Павло Розенко.

2001

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.