Бійка в парламенті: Грузія вражена гострою політичною кризою
Липень у Грузії видався спекотним у всіх сенсах. У республіці вибухнула політична криза, в якій замішані не тільки уряд та парламент, але й православна церква, журналісти та громадські активісти. Суспільство розкололося на дві частини через спроби провести 5 липня у Тбілісі марш на захист прав ЛГБТ-спільноти.
«Прайд», що не відбувся, призвів до того, що рівно через тиждень у парламенті відбулася масова бійка. Журналісти з різних видань були змушені прориватися з боєм до зали засідань. Кілька телеканалів транслювали те, що відбувається у прямому ефірі.
Спочатку журналістам перегородили шлях посилені наряди поліції. Коли кілька представників ЗМІ все ж змогли прорватися всередину, з ними вступили у бійку депутати, що представляють правлячу коаліцію. Журналістів підтримала опозиція.
Опозиційні депутати зайняли місце спікера парламенту та вивісили на трибуні прапори Грузії та Євросоюзу. Через деякий час пристави силою звільнили трибуну. Опозиція заявила, що бойкотуватиме роботу парламенту на знак протесту. Бойкот оголошено й уряду Грузії на чолі з Іраклієм Гарібашвілі. Прем'єр-міністр відмовляється йти у відставку.
Бійка 12 липня була спровокована смертю оператора грузинської телекомпанії «Пірвелі» Олександра Лашкарави. 5 липня він опинився серед понад 50 журналістів, які стали жертвами побиття у Тбілісі. Представники ЗМІ просто намагалися чесно робити свою роботу — вони висвітлювали розгін учасників «прайду».
В останній момент міська влада заборонила проведення маршу на захист прав ЛГБТ-спільноти. Таке рішення було прийнято незважаючи на те, що президент Грузії Саломе Зурабішвілі підтримала ідею проведення «прайду». Вона заявила, що акція стане проявом толерантності.
Активісти вирішили, що позиція голови держави не дозволить вчинити розправу над учасниками маршу. Вони помилилися. Побиттям представників ЛГБТ-спільноти, а також журналістів, займалися ультраправі активісти. Їхні групи фактично взяли центр Тбілісі під свій контроль. Поліція не втручалася.
Лашкарава 5 липня перебував у під'їзді офісу громадянського руху «Ганьба». На будівлю було скоєно напад однією з радикальних груп. «Ми спускалися, коли почули страшний гуркіт на нижніх поверхах. Вони увірвалися у під'їзд. Я стояв на сходах, хтось через сходи, з боку під'їзду потягнув мене, спробував відібрати камеру. Удари ззаду, спереду. Я взагалі не розумів, що, звідки, що відбувається взагалі…» — згадував через декілька днів Олександр у розмові з BBC.
У Лашкарави в результаті нападу була зламана лицьова кістка. Оператору довелося робити операцію. Він виписався з лікарні, але 11 липня стало відомо, що Олександра знайшли мертвим у власному будинку. Причину смерті поліція досі не назвала. МВС Грузії порушило справу за статтею «доведення до самогубства». На брифінгу було заявлено, що після виписки з лікарні Лашкарава придбав у різних місцях шприци та психотропні препарати, а також наркотики.
11 липня у Тбілісі відбувся масовий мітинг, який організували колеги Лашкарави. Учасники акції вимагали відставки уряду та покарання винних у розгоні «прайду» та побитті журналістів.
Вранці 12 липня прем'єр-міністр Гарібашвілі дав зрозуміти, що не збирається залишати свій пост. Він назвав недільний мітинг «антидержавним, антицерковним і антинаціональним». Саме після цього виступу голови уряду журналісти попрямували на засідання парламенту.
Телеканал «Пірвелі» звинувачує МВС і уряд у спробах очорнити Лашкараву й уникнути відповідальності. Повідомляється, що тіло Олександра правоохоронці забрали на експертизу проти волі сім'ї. Телеканал приєднав незалежного експерта до проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті оператора. Однак цей фахівець зміг отримати доступ до тіла Лашкарави тільки через чотири години після того, як його забрали у рідних.
«Спершу вони вчинили насильство над живим, потім над мертвим, потім викрали та навіть не дали поховати. Ганьба! « — заявив засновник «Пірвелі» Вато Церетелі.
Патріархія православної церкви Грузії виступила із заявою, в якій засудила заворушення 5 липня. Однак відповідальність була покладена не на агресивних активістів, які влаштували погроми, а на організаторів маршу.
«Запланований на 5 липня „прайд“ був пропагандою нетрадиційного способу життя та містив ознаки морального, психологічного та ідеологічного насильства проти нашого населення та наступного покоління, що саме по собі неминуче викликало б різку реакцію», — йдеться у заяві церкви.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про масові протести на Кубі. Кубинці вимагають зміни влади. В країні не вистачає харчових продуктів та ліків.
526Читайте нас у Facebook
