Знахідка століття: вперше за багато років у Києві показують оригінал знаменитої скіфської пекторалі

«На руці знатної скіф’янки було 11 золотих перснів»

 — На пекторалі 48 фігурок людей і тварин, кожна з яких відлита окремо, а потім закріплена на чотирьох золотих дугах, — продовжує Любов Клочко. — Сценки, що показані на верхньому фризі пекторалі, відбуваються весною, коли скіфи святкували прихід Нового року. Тут показані сцени повсякденного життя: двоє людей розтягують руно, чоловік доїть вівцю, біля дорослих коней, корів, кіз їх новонароджений приплід. Середній фриз — світ рослин. А нижній — потойбічний світ смерті, де, як ви бачите, міфологічні птахи грифони нападають на тварин.

Існує міф про те, що Борис Мозолевський віз пектораль в Київ сам, ховаючи під куфайкою. Насправді доставка унікальної знахідки була добре організована: в спеціальному футлярі під охороною чотирьох міліціонерів в окремому купе в поїзді.

Слід сказати, що розкопки Товстої Могили почалися в 1971 році завдяки тому, що в місті Дніпродзержинську (нині Кам’янське), яке знаходиться недалеко від цього кургану, почали облаштовували парк. Чорнозем для нього вирішили взяти з Товстої Могили. Тому були терміново організовані її археологічні дослідження. Директор сусіднього родовища з видобутку марганцевої руди Сергій Середа, вражений розповідями Мозолевського про скарби, що можна відшукати в кургані, виділив трактори, бо треба було виконати чималий обсяг земляних робіт.

— Де саме в кургані археологи знайшли пектораль?

— В дромосі — невеличкому коридорчику перед поховальною камерою скіфа в центрі кургану (Мозолевський вважав, що той був царем). Але спочатку експедиція натрапила в Товстій Могилі на інше поховання — жінки та дитини, що знаходилося в боковій частині кургану. Воно виявилося не пограбованим (це велика вдача для дослідників). На жінці було багате вбрання, обшите золотими бляшками. На руках — 11 перснів, також з золота. Під час поховального обряду її тіло було в напівлежачому положенні, спиралося на подушки. В ногах їй поклали якусь траву. В потойбічний світ жінку супроводжували конюх, виночерпій та маленька дівчинка, яку, певно, принесли в жертву богам. Біля поховальної камери жінки скіфи поставили віз, який прикрашали срібні навершя з зображеннями оленів, грифонів — символів сонця й родючості. Тому ми припускаємо, що це був не просто віз, а пересувний храм (його залишки ми демонструємо на цій виставці). Певно, небіжчиця за життя була жрицею, а також дружиною знатного скіфа (можливо, царя), що був похований в центрі кургану.

Через певний час, після смерті цієї жінки, поруч з нею поховали дитину (Мозолевський вважав, що то був її молодший син — царевич). Але визначити стать цієї дитини антропологи поки що не змогли. Її поховали в дерев’яному саркофазі з елементами, зробленими з алебастру. На шиї дитини — золота гривня. Експедиція Мозолевського вирізала обидва ці поховання (жіноче й дитини) разом з ґрунтом і доставила в наш музей. Ці поховання знаходяться в нашій постійній експозиції.

«В тризні взяли участь приблизно 3 тисячі скіфів»

— В експозиції представлена кінська збруя. Її також знайшли в Товстій Могилі?

— Так, поруч з жіночим похованням лежали восьмеро коней, — відповідає Любов Клочко. — Збруя одних коней прикрашена бронзовими накладками, інших — срібними й навіть золотими. На одній з накладок — зображення змієногої богині. Вона, за легендою, є матір’ю першого царя скіфів. Згідно з цією легендою, богиня жила в печерах. Вона вкрала коней у могутнього персонажа грецької міфології Геракла й сховала у своїй печері. Геракл знайшов їх там, і богиня стала його дружиною. В них народилися троє синів. Коли Геракл мав пуститися в мандри, він залишив свій лук і сказав: «Хто з синів зможе натягнути сухожилля на цьому луку, той стане царем». Зумів молодший син, на ім'я Скіф. Тому, до речі, у скіфів була традиція передавати владу молодшому сину.

Ми також показуємо на виставці посуд, знайдений біля поховання скіф’янки — казан, сковорідку з бронзи. А також три кам’яні кулі. Дехто з науковців вважає, що це кулі для пращі (зброї). інші — що, їх використовували для нагріву води: кулі клали у вогонь, а потім розпеченими — у воду. До речі, історик Геродот, описав, як скіфи запікати бика без використання посуду й дров. Спочатку вони зрізали з туші все м’ясо. Ретельно вимивали шлунок тварини. Клали в нього м’ясо і пекли на багатті, в якому замість дров горіли кістки цього бика.

— Могила знатного скіфа, що знаходилася в центрі кургану, також виявилась не пограбованою, як і його дружини?

— На жаль, ні. Але грабіжники знайшли в чоловічому похованні не все. В дромосі, окрім пекторалі, вони не помітили меча з золотими накладками, нагайки, руків’я якої оздоблено золотом. А в самій могилі — золотий перстень у вигляді спіралі з багатьма витками (образ змійки, яка обвилася навколо пальця).

Курган Товста Могила оточував рів, куди скіфи покидали розбиті амфори з-під вина, яке вони випили під час тризни — поминання. Виходячи з кількості цих амфор, можна сказати, що в тризні взяли участь приблизно 3 тисячі осіб.

— В постійній експозиції нашого музею знахідкам з Товстої Могили відводиться три вітрини, а тепер під час виставки — тринадцять, — заявив «ФАКТАМ» науковий співробітник Музею історичних коштовностей України Юрій Полідович. — Це перша в історії нашого музею виставка, присвячена знахідкам з одного скіфського кургану. Загалом тут представлено понад 1,5 тисячі знайдених там речей — враховуючи дрібні накладки на одязі.

Виставка триватиме до 30 жовтня.

Нагадаємо, що поки у Нідерландах вирішується доля скіфського золота з кримських музеїв, Служба безпеки України попередила незаконне вивезення за кордон культурних артефактів скіфської доби.

Фото автора

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News