«До чаю у цьому сервізі пасуватимуть зефір та пастила», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
Асорті означає різноманітність. Асорті цукерок — це набір ласощів з різними начинками, асорті сирів — дегустаційний сет з різних сортів.
Асорті фруктів та ягід на тарілці чи у вазі втілює щедрість та красу природи, багатство смаків та ароматів.
Саме про це неймовірно гарний сервіз талановитих митців Миколи Пилипчука та Раїси Дмитрук «Асорті», створений у 1985 році на Коростенському фарфоровому заводі. Ця робота закохує з першого погляду, адже в ній стільки барв та радості!
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг про вітчизняну порцеляну Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сет, який зачаровує вишуканістю та красою.
«У вишуканих деталях є щось від ювелірного мистецтва»
- У чайному наборі «Асорті» відчувається особлива естетика українського фарфору 1980-х років: прагнення поєднати домашній затишок із майже коштовною декоративністю, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Форми предметів Миколи Пилипчука напрочуд м’які й пластичні. Округлі об’єми чайників нагадують стиглі плоди. Особливо виразними є широкі рельєфні «коміри» під кришками, що додають формам урочистості й навіть легкої барокової театральності. Вони схожі на пелюстки великої квітки, а також нагадують комір старовинного вбрання. Ручки — окрема декоративна поема. Їхні плавні завитки створюють відчуття руху й витонченості. У вишуканих деталях є щось від ювелірного мистецтва, маленькі золоті акценти перетворюють побутову річ на справді святкову.
.png "Микола Пилипчук, Раїса Дмитрук. Чайний набір «Асорті». Коростенський фарфоровий завод. 1985 рік")
— Яка краса! Милуватися цим сетом можна нескінченно… Подумки переносишся до саду, де господарює літо.
— Декор мисткині Раїси Дмитрук зачаровує красою. Великі сливи, ніжні ягідки й листя написані легко, майже акварельно. Сет не перевантажений орнаментом, навпаки, залишається багато білого простору, завдяки чому розпис «дихає». Соковиті плоди стають головними кольоровими акцентами композиції, а зеленувато-золотаве листя створює м’який ритм навколо них. Особливої чарівності набору додає золото. Воно не домінує, а делікатно підкреслює форми — край кришки, ручку, тонкі лінії орнаменту. У композиції відчувається атмосфера пізнього літа, часу стиглості, достатку й спокою. Сет «Асорті» ніби створений для неспішного чаювання у вечірньому світлі.
«Слива — символ домашнього затишку, вишня — образ дому, молодості, жіночої краси й пам’яті про рідний сад»
— Милуюсь чашкою… Вона така витончена!
— Ця чашка справді особлива. Вона відкриває розпис лише уважному погляду. Її форма здається легкою й навіть трохи грайливою: тонка ніжка, м’яко розкритий верх, делікатно вигнута ручка з маленьким золотим акцентом. Але головна несподіванка прихована всередині. Розпис продовжується у внутрішньому просторі чашки. Коли її беруть до рук, декоративний мотив ніби відкривається поступово, спочатку зовні, а потім зсередини. Це створює особливе відчуття камерності й приватності чаювання. Художниця ніби нагадує, краса має жити не лише для погляду інших, а й для того, хто тримає чашку у власних долонях.
.jpg "Чашка із сету витончена та вишукана, милуватися нею можна нескінченно")
— Що символізують фрукти та ягоди?
— У декоративному мистецтві вони завжди були символами достатку, родинного тепла та щедрості природи. Слива — символ домашнього затишку, вишня — образ дому, молодості, жіночої краси й пам’яті про рідний сад. Груша — символ добробуту та довголіття. Художниця створює декоративний світ достатку, де плоди перетворюються на символи радості.
— Помітила, що у декорі поєднані фрукти різних сезонів?
- І саме це робить сет особливо цікавим. У 1985 році у нас ще не було супермаркетів із позасезонними фруктами. Тому поєднання слив, ягід, груш і вишень — не побутова реальність, а художня ідея. Це не «натюрморт із кухні», а декоративна формула достатку. Сет «Асорті» — це своєрідний декоративний сад, де зібрано найкраще від літа й осені водночас.
«Доповнити сервірування можна вазою зі сливами, виноградом або вишнями, невеликим букетом польових квітів»
— Який чай, на вашу думку, смакуватиме з такого сервізу?
— Він створений для ароматних, м’яких, «домашніх» чаїв із фруктовими або квітковими нотами. До нього пасуватимуть чай з пелюстками троянд, легкий чорний чай із бергамотом, трав’яні суміші з м’ятою, мелісою, чебрецем, напій із сушеними ягодами. Щодо ласощів, це можуть бути пісочне печиво, фруктовий пиріг, штрудель зі сливами, вишневий пляцок, мармелад, цукати, бісквіти або мигдальне печиво. Також до чаю з м’ятою у цьому сервізі пасуватимуть зефір та пастила. Це сет для розмови, а не для урочистої офіційності.
— Як сервірувати стіл таким сервізом?
- На мою думку, найкраще він виглядатиме на світлій однотонній скатертині — на молочному, світло-бежевому або сірому тлі. Вона може бути з на натурального льону. Серветки варто обирати лляні або бавовняні без акцентного орнаменту. Також сервіз буде гарно виглядати на дерев’яній поверхні без скатертини взагалі. Доповнити сервірування можна вазою зі сливами або виноградом, невеликим букетом польових квітів, сухоцвітами, гілочками ягід. Але важливо не зробити композицію надто строкатою. Сьогодні цей чудовий сервіз відомих українських митців Миколи Пилипчука та Раїси Дмитрук сприймається, як символ часу, коли навіть звичайне чаювання прагнули зробити красивим, затишним та справді атмосферним.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про сервіз «Перлинний» — найвишуканіший зразок української порцеляни XX століття.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
На фото у заголовку: Микола Пилипчук, Раїса Дмитрук. Чайний набір «Асорті». Коростенський фарфоровий завод. 1985 рік
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
495Читайте нас у Facebook
