«Канделябри зараз знову у моді», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
Чимало наших співвітчизників мають вдома справжні порцелянові скарби, проте не сприймають ці речі саме такими через те, що не знають їхньої історії створення. А чи знаєте ви, в які роки та на якій мануфактурі зроблений сервіз, який дістався вам у спадок від бабусі чи матері?
Сьогодні мова піде про сервізи зі свічниками. Це справді рідкісні речі, й цим вони особливо цікаві.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії української порцеляни та авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сети зі свічниками у творчому доробку вітчизняних митців-фарфористів.
«Свічник — не просто додатковий предмет сервізу, а його емоційний центр»
— Канделябри зараз знову у моді, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Особливо цікаві сервізи з ними у складі. Свічник — не просто додатковий предмет сервізу, а його емоційний центр, той тихий вогник, що об’єднує всі елементи композиції в єдину історію. Він ніби перетворює звичайне сервірування на маленький домашній ритуал. Полум’я свічки оживляє фарфор, золоті лінії починають мерехтіти теплим світлом, а квіти у декорі — розквітати новими барвами. Поруч із глечиком і чашкою свічник стає символом домашнього затишку, родинного тепла та неспішних вечірніх розмов. Його форма перегукується з пластикою всього набору, але водночас підносить композицію над буденністю, додаючи їй урочистості й поетичності. Недарма свічка здавна асоціюється з пам’яттю, надією та світлом людської душі. У десертному наборі «Поле» свічка у свічнику ніби освітлює не лише стіл, а й світ гармонії та краси, який створив Василь Єрмоленко. Завдяки свічнику цей сет сприймається не просто як сервіз, а як камерна розповідь про дім, де краса живе поруч зі щоденним життям.

— Чим особливі чашка та блюдце?
— Складається враження, ніби розпис зроблений просто з натури. Тут немає урочистої декоративності чи великих композиційних акцентів. Художник Василь Єрмоленко немов зібрав невеликий букет з польових квітів і переніс його на білий фарфор кількома впевненими мазками. У центрі композиції рожева троянда, оточена синіми дзвіночками, бузковими квітами, золотистими колосками та соковитим зеленим листям.


«Триріжковий свічник нагадує квіти, що розкриваються назустріч сонцю»
— А ось набір «Мальви», створений Віталієм та Людмилою Шевченками (на фото у заголовку. - Авт.), — продовжує Людмила-Карпінська-Романюк. — У цьому сеті свічник є справжньою композиційною домінантою. Він не просто доповнює сервіз, а надає йому урочистого, майже палацового звучання. Триріжковий свічник нагадує квіти, що розкриваються назустріч сонцю. Його витончені вертикалі підносяться над усією композицією, створюючи відчуття святковості та особливої піднесеності. Плавні ручки-завитки перегукуються з пластикою цукорниці та інших предметів набору, об'єднуючи їх в єдиний художній ансамбль. Запалені свічки перетворюють сервіз на сцену світла й кольору. Полум’я оживляє перламутрові переливи глазурі, підсилює глибину рожево-малинових квітів й мерехтіння. У цьому світлі мальви здаються живими.
— Краса!
— Символічно свічник є серцем композиції. Він поєднує домашній затишок зі святковою урочистістю, нагадуючи про давню традицію збиратися родиною за столом у світлі свічок. Саме тому набір «Мальви» сприймається не лише як витончений фарфоровий ансамбль, а як образ дому, тепла й пам’яті, де краса стає частиною щоденного життя. Невипадково свічник розміщений у центрі: він ніби підтримує всю композицію, як вогонь підтримує життя оселі. Саме зі свічником сет набуває особливої душевності та романтичного настрою.
— Кожна деталь привертає увагу.
— Так. Ручка чайника витягнута, хвиляста, з плавними вигинами, що нагадують стебло рослини. Носик також має м'яку, рослинну пластику. На білому перламутровому тлі розкриваються великі рожево-малинові мальви. Особливістю сервізу є перламутровий люстрований фон. Навершя кришок виконані у вигляді бутонів мальви. Й мені здається, що саме вони є однією з найпоетичніших деталей сервізу.
— Що символізують мальви?
— У традиційній українській культурі ця квітка асоціюється з рідною оселею, материнською любов’ю, пам'яттю поколінь.

«Зазвичай свічник стає композиційною домінантою столу»
— Як сервірувати такими сервізами стіл?
— Свічки створюють атмосферу затишку, урочистості та певної романтики. До появи сучасного декоративного освітлення саме полум'я свічок надавало вечері особливого настрою. Світло відбивалося у глазурі, золоті та перламутрі, й фарфор буквально оживав.
Особливо доречними сервізи зі свічниками можуть бути під час святкових родинних та романтичних вечер, на Різдво та Великдень, під час музичних вечорів у колі друзів. Свічник зазвичай ставиться у центрі композиції. Навколо нього розміщуються кавник або чайник, чашки, цукорниця, вазочка для печива чи цукерок, десертні тарілки. Якщо сервіз має великий свічник або канделябр, він стає композиційною домінантою столу. До таких наборів чудово пасують кава по-східному, міцний чорний чай, трав'яні чаї, домашнє печиво, тістечка, цукати, шоколадні цукерки.
— Канделябри асоціюються з оселею, де є фортепіано.
— Ба більше, мені здається, саме поруч із ним такі сервізи розкриваються найкраще. Уявляю чорний рояль або темне поліроване піаніно, на ньому порцеляновий канделябр, ноти… Недарма у багатьох квартирах 1960−1980-х років статуетки часто розміщували саме на піаніно. Це був своєрідний символ культурного життя родини: музика, книги, фарфор, квіти. Піаніно ставало центром вітальні, а фарфор — її окрасою.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Є у музеї й зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам багато позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» Людмила Карпінська-Романюк розповіла про раритетний сервіз «Київ», створений вітчизняними митцями на Сумському фарфоровому заводі у 1982 році.
На фото у заголовку: В. та Л. Шевченки. Чайно-кавовий столовий набір «Мальви» — фрагмент. Сумський фарфоровий завод. 1996.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
84Читайте нас у Facebook