З водіями маршруток можна домовитися, з провідниками потягів не вдасться: як сьогодні добратися із пункту «А» у пункт «Б»

— А вам куди їхати? — цікавиться водій довгого білого «Мерседеса» без пізнавальних знаків, тобто без реклами фірми та зазначеного маршруту на табличці, які до 21 жовтня завжди кріпилися на лобовому склі.

— До Києва, — кажу. — Візьмете? Але у мене немає сертифіката про вакцинацію. А робити експрес-тест на ковід дорого.

— Проходьте у салон, я не маю права перевіряти у вас ці документи, — ввічливо запрошує водій маршрутки, що відправляється до столиці.

— А якщо раптом поліція вас зупинить?

— Усе може бути. Перевізників штрафують. Сьогодні на виїзді з автостанції у Києві перевіряли усі автобуси, то я своїх пасажирів без документів відправив за ріг будинку, де потім підібрав. А по дорозі жодної перевірки не було. Ну то сідаєте?

Цю ситуацію я розіграла з метою дізнатися, що робиться з пасажирськими перевезеннями після того, як Кабінет міністрів установив нові правила для транспорту, котрий виконує рейси на міжрегіональних маршрутах. Насправді я щеплена двома дозами «Модерни», що підтверджено сертифікатом, і в Києві у мене немає ніяких справ. Але називатися журналістом — значить, не отримати ніякої інформації. Он із провідницею швидкісного «Інтерсіті», що їхав зі столиці до Харкова, була чесною та спитала її, чи стало менше пасажирів, так дівчина, яка досить прискіпливо перевіряла нововведені документи у паперовому й електронному вигляді, запротестувала: «Не маю права давати ніяких коментарів!»

Як на мене, на станції Полтава-Київська людей зійшло чималенько, хоча видно, що вагони не переповнені. Ті, з ким удалося поспілкуватися, відповідали, що у них є сертифікати. Справжні чи куплені, то інша справа. Кому зараз можна довіряти? Але в потяг до Харкова сіли одиниці.

Читайте також: «Ми купили з мамою COVID-сертифікати за 8 тисяч гривень»: як працює нелегальний ринок торгівлі сертифікатами та чи можна це зупинити

РЕКЛАМА

Касирка залізничної станції, як тільки я наблизилась до віконця, одразу ж припинила балачку з подругою, що стояла поруч (бо ж зала очікування пуста), і ввічливо поцікавилася, куди мені треба.

— А чи можу я без сертифіката про вакцинацію куди-небудь поїхати? — запитую начебто без надії.

— Якщо не маєте сертифіката, можете зробити експрес-тест прямо на станції, он пройдіть туди, — радить касирка. — Квиток-то я вам продам, але при посадці маєте пред’явити або сертифікат, або негативний результат експрес-тесту чи хоча б довідку про перше щеплення.

Цікавлюся, чи зменшився пасажиропотік.

— Так, відчутно, — не приховує касирка. — Мабуть, люди вичікують.

Іду за стрілочками, розвішаними на стінах, до пункту, де роблять експрес-тести. Черги немає, тож медсестра люб’язно запрошує мене скористатися послугою.

— Заплатите 350 гривень і почекаєте з пів години результату, — попередила.

Каже, всього за півдня аналізи здали більш ніж пів сотні подорожуючих. Це значно більше, ніж у перший день обмежень. Я одразу прикидаю: 350 множимо на 50, отримуємо 17 500. Мінус з кишень громадян. А кому плюс?

— Для вас це нормально — віддати 350 гривень, щоб доїхати туди, куди вам треба? — звертаюся до молодої дівчини, яка тримає білий папірець зі свіжими результатами експрес-тесту, кріпленими мокрою печаткою.

— А що робити? Їхати ж треба, — відповідає щаслива власниця перепустки до потяга. — Зате квиток на поїзд мені обійшовся у 80 гривень — придбала за пів ціни, як студентка.

— І назад будете їхати, ще 350…

— Я встигну повернутися за 72 години, другий раз платити не доведеться.

— А чому не досі не вакцинувалися?

— У мене алергія, треба порадитися з лікарем.

Задумалась про вакцинацію й Оксана — працівниця солідної фірми, яка їхала у відрядження до Харкова. Молода жінка дуже відповідально підійшла до поїздки: напередодні зателефонувала у кілька лабораторій, які роблять швидкі тести, поцікавилася розцінками і вирішила, що протестується на залізничній станції у день поїздки, бо це значно дешевше.

— Мене попередили, щоб я приїхала за сорок хвилин до відправлення поїзда. Результат був готовий усього за двадцять хвилин, — розповідає. — В принципі, послугою задоволена. По-перше, я заплатила рівно у половину менше, аніж це коштує в одному з відомих медичних центрів у Полтаві. По-друге, тут на довідку ставлять мокру печать, а в тому медичному центрі печаток взагалі не ставлять. Я не стала ризикувати.

На запитання, як вона ставиться до запроваджених обмежень, Оксана відповіла:

— Знаючи про те, скільки на руках українців може бути підроблених сертифікатів і довідок про щеплення, не варто тішити себе ілюзіями, що поряд з вами в автобусі, у потязі чи в літаку сяде дійсно здорова людина. Як відомо, щеплені також можуть бути переносниками вірусів. Але все ж я особисто за такі обмеження, бо це хоча б щось заради зменшення поширення хвороби. Хтось та й залишиться вдома. Вважаю, для зручності подорожуючих треба збільшувати кількість експрес-лабораторій на залізничних та автовокзалах.

Втім, ті, хто не бажає платити за експрес-тест і не хоче вакцинуватися, можуть скористатися послугами спільноти попутників BlaBlaCar. Як відомо, безвихідних ситуацій не буває. Он водій маршрутки (думаю, таких чимало) просто зняв табличку із зазначенням маршруту і набрав купу пасажирів без визначених документів. І сам він поки що не вакцинований, бо не може зрозуміти, хворів на ковід чи ні.

На Полтавщині поки що немає скасованих рейсів через нові правила пасажирських перевезень. А за даними «Укрзалізниці», за першу добу в поїзди не допустили 175 пасажирів, які не надали провідникам сертифікатів про вакцинацію чи негативні тести на ковід. За цей же час в цілому по Україні на 10 залізничних вокзалах, де відкрилися пункти швидкого тестування, було зроблено 1500 експрес-тестів, 30 з яких виявилися позитивними. Кількість таких пунктів на залізниці зростає.

Читайте також: Не пускають у потяг чи автобус без COVID-сертифікату або негативного тесту: як діяти, пояснює адвокат

Фото автора

1353

Читайте нас у Facebook