ПОИСК
Світ

Довгострокові наслідки вакцинації: вчені відповіли на важливе запитання

0:15 23 листопада 2021
вакцинація

Кожен четвертий житель Німеччини досі не вакцинований проти коронавірусу. В Україні цей показник ще більший. При цьому в нашій країні 43% мешканців не хочуть робити щеплення. Головний аргумент тих, хто цурається вакцинації — страх перед довгостроковими негативними побічними ефектами. Люди посилаються на безліч постів у соцмережах, на розповіді друзів та знайомих, яким вони готові вірити більше, ніж владі.

Проблема ця стоїть гостро не лише в Україні та Німеччині. Подібні настрої мають місце практично у всіх країнах Європи. Десь відсоток тих, хто боїться вакцинуватися, вище, десь нижче, але такі люди є, та їх чимало скрізь.

Deutsche Welle (DW) вирішила дізнатися про думку провідних німецьких експертів щодо того, наскільки виправданий цей страх.

Президент Німецького товариства імунології та професор Інституту трансплантаційної імунології у Ганновері Крістіне Фальк насамперед запропонувала уточнити термінологію. Реакції на будь-яку вакцину зазвичай виникають після введення препарату і можуть спостерігатися протягом декількох днів. У разі щеплення проти коронавірусу це може бути біль у місці уколу або головний біль. Зазвичай такі реакції є свідченням ефективності вакцини: так вона вчить організм боротися з інфекцією.

«Щодо побічних ефектів, то це сильніша і небажаніша реакція організму на вакцини, яка виходить за рамки стандартних реакцій», — пояснює Фальк. Подібні реакції в крайніх випадках можуть негативно впливати на стан здоров'я. Зокрема, при вакцинації препаратами проти коронавірусу вже було зафіксовано такі побічні ефекти, як тромбоз синусових вен або запалення серцевого м'яза.

З нею погоджується імунолог Карстен Вацль. Він показує, що популярний зараз термін «довгострокові наслідки» не можна відокремлювати від побічних ефектів, пов'язаних із вакцинацією. Адже це побічні ефекти, які виявляються лише згодом після введення препарату. Наприклад, якщо побічний ефект виникає лише в одного з мільйонів людей, то зв'язок між недугою та щепленням стає очевидним лише після того, як вакцина була введена кільком мільйонам.

Так от, зазначає імунолог Райнхольд Ферстер, у цьому сенсі перевага препаратів проти коронавірусу полягає в тому, що на сьогоднішній день у світі введено вже понад 7,2 мільярда доз таких вакцин, тому рідкісні побічні ефекти можна виявити протягом нетривалого часу. «Вакциновано величезну кількість людей, при цьому більшість — багато місяців тому, тому небажані реакції мали виявитися дуже швидко», — каже Ферстер.

Хорошим прикладом, який доводить це, є вакцина AstraZeneca. Про те, що цей препарат може посилити ризик утворення тромбів, стало відомо після початку масової вакцинації. З'явилися дані про поодинокі випадки тромбозів головного мозку або синусових вен у людей, яким зробили щеплення цією вакциною.

Чому ж компанія, що її створила, не повідомила про це ще на етапі тестування препарату, запитують противники вакцинації.

«Проблема в тому, що в ході клінічних випробувань виявляються лише побічні ефекти вакцини, що часто зустрічаються. Рідкісні виявити практично неможливо, оскільки в дослідженні бере участь не так багато людей. Ось чому про підвищену небезпеку появи тромбів стало відомо лише після того, як препарат AstraZeneca пройшов реєстрацію, і ним стали масово вакцинувати», — пояснює Крістіне Фальк.

За даними Міністерства охорони здоров'я Австралії, на мільйон пацієнтів, вакцинованих AstraZeneca, тромбоз виникає максимум у 4−6 осіб. Федеральне відомство освіти в галузі охорони здоров'я Німеччини своєю чергою повідомило, що більшість випадків тромбозу зазвичай виникало через два-три тижні після вакцинації, переважно у людей віком до 60 років. Тобто про жодні «довгострокові наслідки» не йдеться.

Ще один вкрай важливий момент: будь-яка вакцина проти коронавірусу, що використовується в даний час, дуже швидко повністю виводиться з організму.

«Йдеться про кілька днів і тижнів», — наголошує Фальк.

Вакцини на основі мРНК (Pfizer і Moderna) працюють таким чином: у них міститься свого роду креслення певного компонента коронавірусу, і після їх введення імунна система починає виробляти антитіла для нейтралізації патогену. Потім клітини повністю руйнують мРНК і позбавляються її. Таким чином, вакцина не може спровокувати жодних пізніх довгострокових ефектів. «Немає жодних доказів того, що можуть виникнути пізніші реакції», — заявляє Райнхольд Ферстер.

Векторні вакцини також містять креслення певної частини вірусу та стимулюють імунну систему до вироблення антитіл. Це досягається за допомогою модифікованого вірусу (вектора), з яким генетичний код антигену доставляється до клітин людини. Після цього вектор руйнується, тому про довгострокові наслідки після введення цієї вакцини не йдеться.

Попри існування побічних реакцій на вакцини проти коронавірусу, людям слід усвідомлювати наступне — ризик того, що через роки після вакцинації виявляться якісь наслідки, практично дорівнює нулю. У цій думці єдині усі провідні німецькі імунологи. Організм реагує на щеплення безпосередньо після введення препарату або, у гіршому випадку, через кілька тижнів, і тоді можуть виникнути або розвинутись серйозніші небажані ефекти.

Про довгострокові наслідки, що вперше виявляються через роки після вакцинації, невідомо і у випадку з іншими вакцинами. Це пов'язано з тим, що через нетривалий час вони розщеплюються клітинами і виводяться з організму, отже, у принципі неспроможні викликати жодних наступних реакцій.

Тим часом в Австрії, де ввели повний локдаун у зв'язку зі зростанням кількості хворих, влада оголосила, що вакцинація стане обов'язковою з 1 лютого 2022 року.

Читайте також: Реанімації та стаціонари зараз заповнені невакцинованими пацієнтами з груп ризику, — Ольга Голубовська

Фото Pixabay

16243

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.