На скільки подорожчають хліб, молоко та м'ясо: прогноз експерта

«Молочна продукція може подорожчати на 25%, а м'ясо птиці та яйця на 30−40%»

- Протягом грудня минулого року спотові ціни на газ в Європейському Союзі у зв'язку зі штучним скороченням поставок з Росії та настанням холодів неухильно підвищувалися, у середньому щодня зростаючи на 7%. Так, 21 грудня 2021 року котирування газових ф'ючерсів на січень цього року на голландській біржі «TTF» встановили абсолютний ціновий рекорд, перевищивши 2000 доларів за тисячу кубометрів. Далі стався спад цін на газ у Різдвяний період та під час невеликої відлиги, але вже 4 січня ціни на газові ф'ючерси перевищили 1000 доларів за тисячу кубометрів, становлячи у середньому за добу 1034 долари. З прогнозним зниженням середньодобових температур в Європі та зростанням споживання енергоресурсів, існують побоювання, що перевищення позначки 2000 доларів за тисячу кубометрів може знову повторитися вже у середині січня.

Оскільки ціни на газ в Україні корелюють з цінами на європейських хабах, і країна імпортує з Європи близько 30% загального обсягу споживання блакитного палива, то українські промислові підприємства змушені купувати газ за європейськими цінами. І якщо сектор важкої промисловості, що переважно постачає продукцію на експорт, ще має певний фінансовий запас міцності, то, наприклад, для підприємств харчової промисловості, які продають продукцію на внутрішньому ринку, космічні європейські ціни на блакитне паливо є просто непідйомними. І найбільший негатив у тому, що це — підприємства, які виробляють критично важливі, соціально-значущі для кожного українця харчові продукти зі споживчого кошика. Ось ці продовольчі компанії таки постраждали від цінового газового спурту найбільшою мірою. За деякими прогнозами, більш ніж половина цих підприємств отримають за результатами цьогорічного опалювального сезону критичні збитки з падінням 50−80% прибутковості.

— Які сектори харчової промисловості найбільше страждають від дорожнечі енергоносіїв?

- Йдеться насамперед про хлібопекарську галузь. І тут грає роль, крім космічної ціни на газ, те, що 80% зернових йдуть на експорт, а ціни на сировину, що залишилася для внутрішнього ринку, наближаються до експортних, світових. Вже сьогодні суттєве зростання собівартості хлібопекарської продукції призводить до того, що багато підприємств працюють «у нуль», а деякі — зі збитковими показниками. Більшість цих компаній купують газ за ціною 50−52 тисячі гривень за тисячу кубометрів. За таких збільшених витрат багатьом підприємствам може найближчими тижнями не вистачити доходів, щоб навіть покрити заробітні плати.

Водночас багато хлібозаводів не можуть підняти ціни на продукцію, оскільки вони зафіксовані контрактами з ритейлерами. Та й за нинішньої купівельної спроможності населення навряд чи хтось купуватиме хліб за ціною 40−50 грн за буханець, тоді, швидше за все, буде катастрофічне скорочення продажів. Якщо держава терміново не втрутиться у ситуацію, всі ці фактори можуть призвести до перебоїв у виробництві хліба та його дефіциту на прилавках магазинів та супермаркетів, а то й загалом — до закриття хлібозаводів. При цьому хліб є продуктом № 1 у споживчому кошику, і його дефіцит чреватий зростанням соціальної напруги та масовими протестами.

Під відчутний удар через ціни на газ потрапила молочна галузь — вже сьогодні деякі виробники вважають недоцільною виробничу діяльність у цьому сегменті через космічне зростання цін на енергоносії. Наприклад, компанія-власник «Яготинського» попередила своїх торгових партнерів про неможливість далі працювати зі збитками. Для компаній молочної галузі ціна газу за рік зросла майже в 10 разів, електроенергії — у 2,5 раза, також підвищилася вартість таропакувальних матеріалів та молока-сировини. Тому багато хто з них просить сьогодні ритейлові мережі про прийняття «економічно обґрунтованих» цін, а це означає, що споживачам потрібно готуватися до істотного підвищення роздрібних цін на молоко, сметану, кефір та інші молочні продукти. Подорожчання може становити від 25% та віще.

Під загрозою колапсу сьогодні — птахівництво та переробка м'яса птиці, оскільки газ є основним енергоносієм, що використовується підприємствами цього сегмента у виробничому процесі, для дотримання мікроклімату у пташниках. Постачальники газового ресурсу пропонують птахівникам ціни на січень у розмірі 59−60 грн за кубометр палива, що є непідйомним рівнем та загрозою для всієї галузі. У зв'язку з цим також зросла й вартість кормів.

За таких цін птахівницькі підприємства змушені будуть скоротити виробництво, або повністю його зупинити, що може призвести до масової загибелі птиці та звільнення персоналу. Крім того, у зв'язку зі збільшеною собівартістю, вітчизняні виробники курятини втрачають свої конкурентні переваги перед закордонними компаніями, зліт цін на газ ці переваги нівелював, що ставить під загрозу цей сегмент українського експорту. На жаль, у цьому розряді продуктів українські споживачі можуть незабаром зіткнутися з підвищенням цін на продукцію птахівництва, зокрема й на курячі яйця, на 30−40%.

Крім того, відомо, що через ціни на газ, що сягають 50−70 тисяч гривень за тисячу кубометрів, почали зупиняти виробництво десятки кондитерських підприємств, галузь стала кризовою. За таких цін на газ істотно зросла собівартість продукції, вона стала неконкурентною на внутрішньому та на зовнішніх ринках. Виробництво солодощів для українських компаній виявилося просто нерентабельним, а контракти збитковими. Через те, що без «кондитерки» у непростій економічній ситуації споживачі можуть таки обійтися, то не можна виключати за підсумками зимових місяців скорочення виробництва у цьому сегменті на 35−50%.

Також у зв'язку з високими цінами на енергоносії будуть змушені істотно, як мінімум, на 40% підіймати ціну на свою продукцію вітчизняні тепличні господарства. Оскільки у собівартості їхньої продукції частка енергоресурсів становить 50−60%, то через газові тарифи ціна на українські овочі та зелень стає критично неконкурентною порівняно з імпортною продукцією з Туреччини, Нідерландів, Польщі. Річ у тому, що у цих країнах держава компенсує виробникам частину вартості енергоносіїв, чого немає в Україні. Та й на внутрішньому ринку навряд чи українські споживачі купуватимуть, наприклад, помідори по 240 грн за кілограм, якщо польські продаватимуться по 120 грн. До речі, деякі тепличні комбінати змушені були припинити діяльність, і невідомо, чи відновлять виробництво у майбутньому, адже «розконсервація» тепличних конструкцій є технологічно дуже складним процесом.

«При найгіршому сценарії розвитку кризи багато продовольчих товарів зникнуть з полиць супермаркетів»

— Яким чином ці проблеми на ринку позначаться на продовольчій безпеці країни?

- Виходячи з того, що під ударом опинилися найважливіші галузі, які виробляють товари з базового продовольчого кошика українців, без втручання уряду ситуація з продовольчою безпекою може вийти з-під контролю. Якщо зима в Євросоюзі буде холодною, а такі прогнози є, при цьому енергетичний шантаж Росії через вимоги прискорити сертифікацію «Північного потоку-2» продовжуватиметься, існує ймовірність, що ціни на газ взимку в Євросоюзі коливатимуться в районі 1,5 -2 тисячі доларів за тисячу кубометрів. Це продовжить вибивати з зони рентабельності виробників хлібобулочних, молочних виробів, продукції птахівництва та тепличного господарства, кондитерки, фармацевтичної галузі тощо.

Відповідно, у цьому контексті вимальовуються три базові сценарії. Перший, найгірший — продовольча криза, коли через величезну собівартість виробництво основної номенклатури з продовольчого кошика стане нерентабельним, і багато товарів зникнуть з полиць супермаркетів. Другий, негативний — виробники продовольчої продукції піднімуть відпускні ціни, і роздріб подорожчає на 40−80%, при цьому через низьку купівельну спроможність скоротиться споживання, найбільший економічний удар прийдеться по соціально-уразливих верствах населення. При цьому уряд може вдатися до жорсткого держрегулювання цін, і таке повернення до «соціалізму» може призвести до того, що виробництва масово зупиняться, а продовольчі товари зникнуть з полиць магазинів.

Але є й третій сценарій, задовільний — уряд втрутиться у ситуацію, запровадить держрегулювання цін на газ та електроенергію для критичних у соціальному плані продовольчих секторів, компенсуючи різницю постачальникам енергоресурсів між регульованою ціною та ринковою ціною на газ та електроенергію. Це може поставити під загрозу подальшу співпрацю України з МВФ, але дозволить владі хоч якось утримати ситуацію у продовольчій сфері «на плаву». Оскільки перші два сценарії прямо загрожують продовольчій безпеці в країні, що може призвести до масових соціальних протестів, а це лише посилить критичну ситуацію в економіці.

— Чи не потрапить Україна після скорочення внутрішнього виробництва на повну залежність від імпортних товарів?

- Останні тренди на енергетичному ринку Європи можуть призвести якщо не до повної «реструктуризації» співвідношення «експорту-імпорту» у вітчизняній продовольчій сфері, то вже до істотного збільшення останнього. Навряд чи можна припускати «перехід» до повної залежності України від продовольчого імпорту, ми таки — аграрна країна. Але те, що імпорт частково витіснятиме вітчизняну продукцію на внутрішньому українському ринку, особливо в номенклатурі продукції птахівництва, тепличних овочів та фруктів, кондитерських виробів, можна прогнозувати з високою часткою впевненості. Оскільки в тих же країнах ЄС держава підтримує виробників сільгосппродукції різними дотаційними програмами, а під час сьогоднішньої енергетичної кризи частково компенсує виробникам базових продовольчих товарів вартість енергоносіїв.

«Споживачі постали перед загрозою стрімкого підвищення цін на продукти, від яких вони не можуть відмовитися у щоденному раціоні»

— Чи має можливість держава зупинити нинішню енергетичну кризу та допомогти вітчизняному виробнику?

- Можна лише позаздрити «олімпійському» спокою нашого уряду у ситуації, коли цілі сектори харчової промисловості опинилися на межі колапсу, а споживачі постали перед загрозою стрімкого підвищення цін на продукти критичного споживання, від яких вони не можуть відмовитись у щоденному раціоні.

Так, уряд вжив деяких точкових заходів для виходу з кризової ситуації. Наприклад, 30 грудня минулого року своєю постановою запровадив держрегулювання на пшеничний батон та олію, обмеживши націнку на них у 10%. Хоча питання про те, чи не зникнуть ці товари з полиць, і чи зможуть виробники зберегти виробництво, працюючи на збиток, залишається відкритим. Далі, Кабмін до 30 квітня 2022 року обмежив націнку до граничного рівня надбавки у 24% при продажу газу власного видобутку (без урахування рентних платежів) виробникам продуктів харчування, що мають суттєву соціальну значущість, тобто пшеничного борошна, пастеризованого молока, житньо-пшеничного хліба, курячих яєць, соняшникової олії та курячих тушок — всього близько 6,8 тисяч компаній. Також з'явилася інформація про те, що Кабмін планує обмежити ціну на газ для хлібозаводів — тисяча кубометрів палива для таких підприємств має коштувати не більше ніж 25 тисяч гривень.

Але, на мою думку, все це є, швидше, напівзаходами. Для подолання продовольчої кризи передусім потрібно створити міжвідомчий антикризовий штаб, провести консультації з провідними асоціаціями виробників продовольчої продукції, які найбільше постраждали від різкого зростання цін на енергоносії. Далі — потрібно ретельно проаналізувати їхні економічні розрахунки — для «фіксації» критично-мінімальних цін на газ та електроенергію для кожного окремого сегменту, за яких зберігається рентабельність їхнього виробництва.

Необхідно на період опалювального сезону встановити фіксовані ціни для кожного сегменту харчової промисловості, умовно кажучи, на рівні 15−18 тисяч грн за тисячу кубометрів газу, тимчасово застосувавши механізм спеціальних публічних зобов'язань за аналогією з осіннім Меморандумом між урядом, місцевою владою та підприємствами теплокомуненерго. Різницю між тимчасово регульованими та ринковими цінами для компаній-постачальників газу та електроенергії необхідно компенсувати з держбюджету через держкомпанії «Нафтогаз», «Укренерго» та інші. Також, можливо, варто запровадити на рік пільговий період зі зниженим ПДВ для виробників окремих видів продовольчої продукції, за аналогією до зниження цього податку на деякі види агросировини з 20% до 14%.

Так, ці заходи є антиринковими, але вони сьогодні виглядають безальтернативною і суто тимчасовою опцією для подолання продовольчої кризи в Україні. Для системної ж продовольчої безпеки в країні, владі потрібно розробити та прийняти державну програму дотацій для постійної підтримки аграріїв та переробних підприємств за моделями Євросоюзу, — підсумував Олег Тітамир.

Варто зазначити, що на розгляді Верховної Ради вже знаходиться законопроєкт, яким держрегулювання цін на соціально-значущі товари запроваджується на законодавчому рівні. За задумом авторів проєкту, в обов'язковому порядку має бути введено держрегулювання цін на крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне вищого ґатунку, вермішель з муки вищого ґатунку пшениці, молоко пастеризоване жирністю 2,5%, хліб житньо-пшеничний, батон з пшеничного борошна, яйця курячі категорії С1, тушку курячу, воду мінеральну негазовану, масло вершкове жирністю 72,5% та олію.

Фото: https://ua.depositphotos.com

2115

Читайте нас у Facebook